Що відбувається зараз?
Новий тариф на водопостачання на фінальному етапі: вартість послуг уже порахували, але остаточно не затвердили. Розрахунки здійснював національний енергорегулятор (НКРЕКП). Перед тим свої цифри до комісії надіслав кожен водоканал. Підприємства мали чітко обґрунтувати, чому зміна тарифу має бути саме такою. Поки що регулятор діє дуже обережно, його члени публічно ситуацію з тарифами на воду не коментують.
Цього опалювального сезону тариф не змінюватимуть. Ймовірно, тому регулятор і не поспішає ухвалювати остаточне рішення. Адже у стабільності сум у платіжках до кінця зими неодноразово запевняли і Кабінет Міністрів, і Офіс Президента.
Але графік підвищення цін на воду вже відомий.Тариф змінюватимуть не одномоментно, а у два етапи. Отже, перше підвищення має відбутися вже 1 квітня, а наступний етап — з 1 липня.
Цифри для кожного водоканалу різні. Скажімо, на Вінниччині вода подорожчає чи не найдужче в Україні: тариф зросте удвічі. А в Києві споживачі платитимуть на 50 % більше. Загалом поки що зростання тарифів здебільшого стосується міст на заході та в центрі країни.
«Ми зараз працюємо за тарифами, які розраховували на базі показників 2020 року. Ціни на їхні складові значно зросли. Тарифи не те що збиткові, вони критичні. Зараз на сайті Нацкомісії вже є проєкти постанов про перегляд тарифів. Чи затвердять їх? Ми надіємося, що вони таки набудуть чинності. У нас зараз тариф 36.7 грн, то з 1 липня буде 58 грн. Тобто це буде зростання на приблизно 50 %. Поступове підвищення воно краще, ніж різке», — вважає начальник планово-економічного відділу Тернопільводоканалу Володимир Водовіз.
А от у Чернівцях тариф на воду востаннє підвищували з початком 2022 року. Чинний (водопостачання й водовідведення вкупі) становить 27.9 грн за кубометр. Після двох етапів ціна зросте на 47 %. Середнє нормативне споживання води на особу — 2.45 кубометра. Отже, чернівецька родина з двох людей, яка мешкає у квартирі з бойлером чи газовою колонкою, улітку платитиме за воду на 65 грн більше. Підвищення тарифу не катастрофічне, але для роботи водоканалів, схоже, такий крок є життєво важливим.
Якщо не підвищення тарифів, то звідки взяти кошти?
Згідно з підрахунками Асоціації водоканалів, за 2023 рік підприємства галузі накопичили 10 млрд грн боргів.
Серед головних причин — дорога електроенергія. Фактично за останні роки ціна кіловата зросла чи не вдвічі, а електроенергія становить 40% собівартості послуги постачання води. У ціні додали й реагенти для очищення води, кажуть в Асоціації водоканалів: деяка хімія вдесятеро дорожча від вартості, яку закладали в чинні тарифи. І практично всі ці засоби завозять з-за кордону.
«За.робітна плата у водоканалах у середньому по країні — десь 12 тис грн. У тому числі й на прифронтових територіях. Хто захоче за таку зарплату працювати? У Краматорську чи в Херсоні. Від нас вимагають якості води відповідно до міжнародних стандартів. Запровадили постанову, яка накладає штрафні санкції, якщо водоканали не виконують обов’язків: або відхилення в якості води, або недостатній тиск», — каже директор Асоціації водоканалів України Олександр Шкінь.
Після двох етапів підвищення споживач платитиме десь на 30 грн більше, порахували в Асоціації водоканалів. Організація нагадує: малозабезпеченим українцям держава надає субсидії, цього року на них передбачили 50 млрд грн.
Якщо залишити суми в платіжках незмінним, тоді постає питання: хто погасить різницю в тарифах? У державний бюджет таких коштів не заклали. І шукати додаткові 10 млрд грн уряд навряд чи буде. З початку року держава, навпаки, скорочує витрати, бо незрозуміло, чи вдасться отримати потрібний обсяг міжнародної фінансової допомоги.
Закривати борги водоканалів гіпотетично могли б громади. Але з нового року в них поменшало коштів — частину доходів від податків у міст забрали до державного бюджету.
«Підвищення вартості води однозначно буде. Ситуацію з водоканалами не можна порівнювати, наприклад, з теплокомуненерго. Бо вони в межах лімітів отримують газ за цінами як для населення. А якщо перевищують ці ліміти, то мають платити повну вартість. І отам іноді підставляє плече місцевий бюджет. З водоканалами такого немає. Тому що вони купують електроенергію за ринковою ціною. А вона далеко за 5 грн. Водоканали точно нині в найважчій фінансовій ситуації», — пояснює економіст Олег Пендзин.
Чи не повториться історія?
Підвищення тарифів на воду — це відповідальність національного регулятора. Згідно із законодавством, НКРЕКП має бути незалежним органом і в розрахунках тарифів керуватися саме економічною доцільністю, а не, скажімо, політичними факторами.
Торік улітку комісія ухвалила рішення підвищити тариф на воду. Це мало відбутися з 1 липня 2023 року. Ціни зросли б на третину для 33 водоканалів. Така ухвала НКРЕКП пройшла всі необхідні етапи, але в процес втрутився президент. Володимир Зеленський у відеозверненні розкритикував рішення регулятора, хоча приймали його цілком публічно. Тому в підсумку підвищення тарифів на воду не відбулося.
До слова, рівно за місяць до того, з 1 червня, для населення значно змінили інший тариф — на світло.
«Рішення тоді скасували без пояснення причин. Ми змушені були вдатися до таких непопулярних кроків і подали до суду від імені всіх водоканалів. Зверталися кілька разів до Ради нацбезпеки та оборони, Офісу Президента, міністерства. Отримували відповіді, що це питання має врегулювати НКРЕКП, у держави немає коштів», — зазначає директор Асоціації водоканалів України Олександр Шкінь.
Яких змін ще чекати після опалювального сезону?
Після активного обговорення в січні підвищення вартості світла в уряді знову підкреслили: тариф змінювати не планують. Принаймні до кінця опалювального сезону. Таких вимог не містить і меморандум про співпрацю з Міжнародним валютним фондом.
Водночас, за даними Держстату, торік тарифи на ЖКГ зросли на 12%, першочергово через зміну вартості електроенергії.
«Улітку (торік) з метою акумулювання коштів на відновлення енергетичної інфраструктури тариф на електроенергію змінився. Цей захід допоміг забезпечити українцям безперебійне постачання електроенергії взимку», — вважає голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики Андрій Герус.
На певні види комунальних послуг тарифи не можуть змінювати аж до кінця війни. Мораторій на підвищення вартості опалення, газу й гарячої води чинний упродовж дії воєнного стану. Свій тарифний прогноз в інфляційному звіті оприлюднив Національний банк України: «НБУ припускає збереження незмінних тарифів на більшість комунальних послуг на період високих безпекових ризиків. Припускається збереження дії мораторію на окремі тарифи послуг ЖКГ (зокрема опалення та гарячу воду) до завершення дії воєнного стану. Далі очікується поетапне приведення тарифів у відповідність до економічно обґрунтованого рівня протягом кількох років».
Перерахунок платіжок стане доступнішим?
Уряд змінив порядок перерахунку вартості окремих комунальних послуг. Добитися компенсації за, скажімо, холодні батареї взимку, малий тиск води у трубі чи несвоєчасне вивезення сміття стане легше, вважають у Кабінеті Міністрів.
«Це чіткий алгоритм, який ґрунтується на принципі “плати за те, що отримав”. Для нас важливо, щоб надані комунальні послуги були якісними та відповідали заявленим стандартам. Люди мають бачити, що вони платять за реально надані послуги», — переконує прем'єр Денис Шмигаль.
Постачальники тепла мають ще суворіше стежити за температурою води в батареях і прописати ці показники в договорах зі споживачами. А компенсації за оплачену гарячу воду тепер можна добитися не лише, якщо вона фактично холодна. А й якщо вода була неналежної якості, скажімо, жовтого кольору.
«Нам треба провести реформу управління багатоквартирними будинками. Чому? Наприклад, теплопостачальна компанія надає теплоносій до входу в будинок. Ну а далі діють нормативні документи, у яких прописано, що багатоквартирний фонд є співвласністю мешканців. І це їхня зона відповідальності. Фактично всі втрати тепла — це зона відповідальності власників квартир. І теплопостачальник буде розводити руками: "Ну а я тут до чого, дім мені не належить!"» — вважає голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
Водночас в урядовій постанові прописано: механізм фіксації порушення залишається старим. Тобто потрібно збирати спеціальну комісію, що доволі складно. Залучати сусідів, представників ОСББ і компанію-постачальницю.
Температура гарячої води має бути не нижчою за 50°С, але не вищою за 75° градусів. За дотримання такого режиму вважатимуть, що послугу надали якісно. Що ж до опалення, то температура у квартирі не може опускатися за 18°С, але це правило діяло й раніше. Якщо ж порушення постачальника послуг таки вдалося довести, то перерахунок повинні виконати впродовж місяця. Водночас нові правила не поширюються на прифронтові території.