Це найбільш поширений тип деменції, який «перемішує» пам’ять, швидкість мислення, і впливає на загальне самопочуття. Наприклад, людина з Альцгеймером забуває, де вона, може не впізнавати рідних, чи навіть плутати реальність з побаченим колись по телебаченню.
В Україні населення стабільно старіє, тобто в нас все більше старших людей і все менше народжується дітей. Тож нам питання, як уникнути деменції якнайдовше, дуже актуальне.
Дослідження, опубліковане в Alzheimer’s Research & Therapy, показує: 5 місяців рослинного, натурального харчування, регулярні помірні фізактивності, спілкування з іншими, мінеральні та дієтичні добавки, та практики зі зниження стресу покращили когнітивні функції у старших людей з ранніми ознаками Альцгеймера порівняно з людьми, які цих звичок не дотримувалися.
Показники покращилися у 71% учасників, які впровадили ці зміни. Натомість жоден показник не покращився у групі, за якою просто спостерігали без втручань. Більше того, в неї 68% погіршили свої результати тестувань.
«У нас досі немає ліків від хвороби Альцгеймера, але наукова спільнота продовжує шукати потенційні методи лікування. Тепер ми можемо запропонувати покращену якість життя багатьом, які страждають від цієї хвороби», – сказав провідний автор дослідження, засновник і президент некомерційної організації Preventive Medicine Research Institute Дін Орніш.
В дослідженні взяли участь 51 учасник, які мали ранні ознаки когнітивних порушень. Їх випадково поділили на дві групи – одній групі інтенсивно змінювали спосіб життя, не додаючи жодних ліків, а іншу групу просто спостерігали. Їх попросили просто жити, як вони живуть, упродовж 20 тижнів дослідження.
Тоді як першій групі почали міняти спосіб життя:
-
харчування мало стати натуральним, мінімально обробленим і на рослинній основі (фрукти, овочі, горіхи, насіння), в ньому мало бути мало шкідливих жирів, алкоголю, цукру, підсолоджувачів, рафінованих вуглеводів (тобто оброблених продуктів типу картопляного пюре), були цільнозернові продукти та бобові, – усі страви надсилали пацієнтам додому, аби максимально збільшити їхню прихильність до більш здорової їжі,
-
вони отримували дієтичні підібрані добавки на кшталт вітаміну С, В12, омега-3 жирних кислот, магнію, тощо,
-
аеробні помірні вправи та розтяжки хоча б 30 хв на день,
-
контроль над стресом через медитацію, розтяжку, йогу, дихання та уяву, коли думки через неї спрямовують у більш розслаблений стан,
-
групи підтримки для пацієнтів та їхніх партнерів тричі на тиждень по одній годині.
Для вимірювання результатів до / після дослідники використали 4 спеціалізовані тестування від американської FDA (Food and Drug Administration).
Результати тестувань за 20 тижнів після початку дослідження показали статистично значну різницю між двома піддослідними групами. У тій, яка змінювала всій спосіб життя, тести суттєво покращились, тоді як у контрольній групі – погіршились.
Наприклад, ряд пацієнтів з групи, якій міняли спосіб життя, сказали, що раніше не могли читати книгу чи дивитися фільм, бо забували, що щойно прочитали чи побачили. А після 20 тижнів експерименту можуть це знову робити, пам’ятаючи більшість інформації. Один з учасників знову зміг керувати власними грошима та інвестиціями.
Дані тестів показали: чим більше пацієнти змінювали свої звички, як їм радили дослідники, тим кращим став результат.
Також «група змін» показала значні покращення у ряді ключових біомаркерів крові. Одним з найбільш клінічно важливих є біомаркер, який показує кількість амілоїду, роль якого вважають важливою у хворобі Альцгеймера. При цьому цей біомаркер погіршився в контрольній групі, яка продовжила жити звично.
Але і це не все. Дані також показали суттєве зниження організмів у мікробіомі кишківника, які підвищують ризик Альцгеймера, у групі, яка міняла свої звички. І показали підвищення кількості таких організмів у контрольній групі.