Він може суттєво впливати на видимість у воді, а це надзвичайно важливо для попередження утоплень.
Про це каже Бернард Фішер, керівник зі здоров’я та безпеки в American Lifeguard Association, пише СNN:
«Яскраві та контрастні кольори чітко виділяються на воді, і через це батькам та рятувальникам простіше швидко виявити дитину, особливо в критичній ситуації».
Він додає, що треба уникати купальників світлосинього, сірового та зеленого кольорів, бо вони можуть злитися з водою чи поверхнею басейну, через що буде важко побачити дитину.
Рекомендації American Lifeguard Association – це неонові жовті, оранжеві, рожеві, червоні купальники. Їх дуже добре видно і на поверхні, і під водою.
Кольори купальників недостатньо обговорюють у громадській безпеці, каже Вятт Вернет, прибережний рятувальник у Флориді та речник Американської асоціації рятувальників. Він додав, що вони допомагають також шукати і зниклих на пляжі дітей: «Якщо вони одягнені в яскраві кольори, якщо ви сфотографуєте їх раніше, ми матимемо фото і знаємо, на що звертати увагу».
Компанія Alive Solutions, яка спеціалізується на безпеці на воді, у двох окремих експериментах виявила, що певні кольори купальників легше помітити в басейні чи відкритій воді, наприклад озері.
Під час випробувань експерти компанії з безпеки на воді розмістили купальники різних кольорів у басейнах і озерах, щоб визначити, наскільки вони можуть бути помітні. Випробування проводили незалежно і не публікували в рецензованому науковому журналі.
У басейні зі світлим дном неоново-рожевий і неоново-помаранчевий виявилися найбільш помітними. Темніші кольори були помітні, але їх часто можна було пропустити і списати на тіні, листя чи бруд. Біло-блакитні купальники, здавалося, повністю зникли в басейні. Світлі або блакитні кольори, як правило, виглядали як відблиски або повністю зливалися з середовищем.
Яскраві неонові кольори, включно з неоново-помаранчевим, жовтим і зеленим, були найбільш помітними на дні озера на глибині 45 см.
Однак важливо, аби колір купальника не заспокоїв вас і ви не перестали уважно і постійно стежити за дитиною, застерігає професорка педіатрії та невідкладної мединици Маніша Егервол.
На відміну від того, як утоплення зображують у фільмах – із гучними бризками та криками про допомогу – утоплення в реальному світі відбувається тихо та швидко, додала Егервол.
«Дитина, яка тоне, не буде кричати про допомогу. Зазвичай їй буде важко тримати обличчя над рівнем води, тож можна побачити, як її обличчя піднімається й опускається над рівнем води. І насправді це може зайняти лише 30-60 секунд, перш ніж вона повністю зануриться», – пояснює професорка.
Якщо ви знаєте, що будете десь біля відкритої води, обовязково мають бути рятувальні жилети. Якщо вдома є басейн, переконайтеся, щоб там була чотиристороння огорожа, аби дитина не могла туди потрапити без вашого нагляду.
Мають бути уроки плавання також. Деякі дослідження показали, що участь у фахових уроках плавання пов’язана зі зниженням ризику утоплення для маленьких дітей на 88%, сказав Кріс ДеДжонг, засновник і президент Big Blue Swim School, яка вчить дітей плавати.
Утоплення є першою причиною смерті дітей 1-4 років у Сполучених Штатах.
Американська академія педіатрії рекомендує уроки плавання як захист від утоплення та каже, що для багатьох дітей їх можна починати вже в 1 рік.
«Уроки плавання є найважливішим інструментом, який допомагає дітям врятуватися і знати, що робити в надзвичайних ситуаціях, — сказав ДеДжонг. — Знайте свої фактори ризику. Молодші діти, як правило, віком до 10 років, найчастіше тонуть у житлових басейнах, тоді як підлітки старше 14 років зазвичай тонуть у природних водоймах».