Підвішена земля, арешти і політичний колапс у Київраді

Цього тижня Київрада вперше за багато років не змогла до ладу розпочати роботу і закрила пленарне засідання ще на етапі формування порядку денного. Такого не траплялося ані в перші місяці війни, коли не всі депутати перебували в столиці, ані в спекотні відпускні сезони. 

Блокування трибуни фракцією «ЄС» під час засідання Київради.
Фото: facebook/Dinara Habibullaieva
Блокування трибуни фракцією «ЄС» під час засідання Київради.

Формально колапс місцевого самоврядування спричинило блокування трибуни фракцією «ЄС»: та вимагала прийняти звернення щодо неприпустимості тиску на опозицію, військових і п'ятого президента України, а рішення не набирало потрібної кількості голосів. «Я не буду працювати з такою картинкою», — сказав секретар Київради Володимир Бондаренко і забрав голів фракцій на погоджувальну раду. Ця рада нічого вирішити не змогла, і пленарне засідання просто перервали без пояснень. 

Фон «картинки» — засідання відбувалося в 11-ті роковини розстрілу Героїв Небесної Сотні. А також небачений геополітичний шторм, який накривав Україну з подачі президента США Дональда Трампа. У день, коли різні місцеві ради країни приймали на своїх сесіях звернення про підтримку єдності і політичного курсу президента України, Київрада була максимально далекою від актуального для всіх громадян порядку денного. А власне сам голова міськради Віталій Кличко взагалі не прийшов на сесію. Пояснень цього не давали, але відомо, що весь тиждень він у закордонних поїздках: Мюнхен, Лондон, Брюссель.

Хоча міжнародне представництво України відомого в Європі політика Віталія Кличко важливе, у Києві міського голову теж чекали: річ у тому, що це була перша сесія Київради після резонансних арештів депутатів і чиновників міської влади — на пленарному засіданні мали б пояснити ситуацію. Але цього не сталося, і мер наразі лишається неначе окремою політичною фігурою, на яку арешти й обшуки в КМДА не кидають тіні.

Віталій Кличко з мером Брюсселя Філіпом Клозом обговорюють співпрацю міст, Брюссель 20 лютого 2025 року.
Фото: facebook/Віталій Кличко
Віталій Кличко з мером Брюсселя Філіпом Клозом обговорюють співпрацю міст, Брюссель 20 лютого 2025 року.

А події, що відбуваються останні два тижні з подачі НАБУ, для Києва важливі, оскільки стосуються основ місцевого самоврядування і знакових персон. У рамках спецоперації під іронічною назвою «Чисте місто» правоохоронці заарештували відразу сімох осіб, підозрюваних в участі в злочинній організації, яка займалась оборудками зі столичною землею. Серед них: заступники директорів комунальних підприємств, депутатка і голова комісії з питань містопланування, архітектури і земельних відносин Київради, заступник голови КМДА. І ще один підозрюваний, «медійно відомий колишній депутат Київради», як називає його НАБУ, — це Денис Комарницький, член команди мера Черновецького, а зараз, за даними різних джерел, «смотрящій» за фінансовими потоками Києва.

Комарницький виявився єдиним зі злочинної організації, кого правоохоронці затримати не змогли. Спершу була інформація, що він за кордоном, потім — що в Україні й намагається виїхати. Напевне відомо лише, що він не в СІЗО і його оголошено в розшук. І що саме його слідчі вважають керівником схеми. Усі інші фігуранти отримали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Але в перші дні після обрання запобіжного жоден підозрюваний під заставу не вийшов, і це досить нетиповий розвиток подій. 

Найбільший резонанс викликає арешт заступника голови КМДА Петра Оленича і голови земельної комісії Київради Михайла Терентьєва — їм призначили як заставу 15 і 20 млн грн відповідно. Судячи з їхніх декларацій, заробітна плата або грошові активи в банках не дозволяють їм просто взяти таку суму з тумбочки. А вносити гроші без підтвердження їхнього походження підозрюваним у земельній корупції було б дивно. Але це публічні діячі, що багато років працюють у міській владі, вони точно мають друзів, однопартійців і колег, які могли б зібрати на заставу.

Заступник голови КМДА Петро Оленич у залі суду, де йому обирають запобіжний захід у справі про корупцію.
Фото: Суспільне новини/Нікіта Галка
Заступник голови КМДА Петро Оленич у залі суду, де йому обирають запобіжний захід у справі про корупцію.

У кулуарах Київради цього тижня казали, що під грошове зобов'язання (4,5 млн грн) уже вийшов заступник директора КП «Спецжитлофонд» Юрій Леонов (його називають людиною Комарницького). А також що збирають на заставу іншим фігурантам. Найскладніше це зробити депутатці Олені Марченко (фракція «Батьківщина») — її застава найбільша з усіх фігурантів, 50 млн грн. 

Марченко мало відома широкому загалу, проте вона має доволі красномовний послужний список: майже десять років на різних посадах у КП «Спецжитлофонд», радник міського голови, директор департаменту держархбудконтролю КМДА, перший заступник директора департаменту будівництва і житлового забезпечення КМДА. З 2020 року Олена Марченко — просто депутат і член комісії Київради з питань містопланування і земельних відносин, а також іноді секретар засідань цієї комісії (замість депутата Юрія Федоренка (СН), який служить у ЗСУ). Судячи з розміру застави, саме Марченко виконувала основну функцію в конкретному земельному кейсі, який вело НАБУ і який став підставою для затримань. 

У матеріалах справи під час обрання запобіжного заходу також фігурувала якась причетна до оборудок особа, що захотіла співпрацювати зі слідством й ім'я якої не розголошують. І це лишається інтригою для всіх спостерігачів — ім'я цієї особи досі не спливло.

Узагалі все розслідування НАБУ стосується так званих туалетних схем під час виділення кошторисної столичної землі: ділки обирають перспективну ділянку, реєструють на цій ділянці на підконтрольних осіб технічну споруду (туалет, склад, кіоск) і на підставі права власності на цю нерухомість звертаються до Київради з проханням надати в користування земельну ділянку через обслуговування цієї споруди. Обслуговування з часом переходить у реконструкцію чи будівництво — і так ми отримуємо цілі ЖК чи ТРЦ на місці ділянки зі смітником. Сенс схеми полягає в тому, щоб не виходити на відкриті земельні торги, де будуть конкуренція, ринкова ціна й чітке призначення ділянки. А без аукціону фінансові внески за землю розподіляють по кишенях учасників і керівників схеми.

Фото: facebook/Dinara Habibullaieva

І тут ми повертаємося до сьогодення і зірваної дивним чином сесії Київради. Річ у тім, що земельні питання зазвичай складають щонайменше третину порядку денного пленарних засідань міськради. Це від 30–50 до іноді понад 100 проєктів рішень, пов'язаних з виділенням ділянок громадянам і підприємствам, дозволи на проєктування тощо. А профільна комісія, яка готує ці питання на сесію (фактично фільтрує і допускає або ні), є однією з найпопулярніших серед депутатів (разом з бюджетною). Один приклад: у голови земельної комісії аж три перші (!) заступники і ще шість звичайних — настільки сильно всі фракції хочуть мати свою людину в керівництві цієї комісії. 

Але, попри таку розгалужену систему заступників, після арешту голови комісії Михайла Терентьєва депутати не змогли жодного разу зібратися на своє засідання, як їхні колеги з інших комісій. І вийшло так, що в порядок денний сесії 20 лютого не потрапило жодне земельне питання — а це випадок безпрецедентний. Видається, що без Терентьєва і профільного заступника мера Оленича земельні питання в Київраді взагалі не працюють. Або ж інша версія: ситуація з арештованими у справі НАБУ стоїть на паузі; мер ані не зрікся цих людей, ані не підтримав; підозрювані можуть зараз вести перемовини про угоду зі слідством. Старі алгоритми проходження земельних питань тимчасово не працюють, оскільки всі під пильним поглядом НАБУ. А без звичних диригентів цього процесу ніхто не наважився давати хід новим проєктам рішень. 

І виявляється, що саме земля є тим клеєм, що тримає вкупі фракції і депутатський корпус. А коли це основне питання раптово зникло з порядку денного, то й засідання, звернення і погоджувальні ради в Київраді не мають ніякого сенсу. І самоврядування пасує без всякого тиску.