Британський уряд визнав, що Руанда все ще має “проблеми з дотриманням прав людини”, попри заяви прем’єр-міністра Ріші Сунака про те, що це безпечна країна.
Про це пише The Guardian.
Оцінка міститься в урядовій “політичній заяві”, яку міністр внутрішніх справ Джеймс Клеверлі надіслав членам парламенту та лордам, намагаючись отримати підтримку для законопроєкту щодо безпеки Руанди.
У документах, опублікованих у четвер, сказано, що “хоча Руанда зараз є відносно мирною країною з повагою до верховенства права, все ж існують проблеми з дотриманням прав людини, пов’язані з політичною опозицією нинішньому режиму, інакомисленням і свободою слова”.
У 2017 році руандійські виборці обрали Пола Кагаме на третій семирічний термін президентства. Міжнародні спостерігачі на виборах повідомили про численні недоліки, включно з порушеннями під час підрахунку голосів.
У доповіді уряду США про права людини за 2022 рік зазначено, що уряд Руанди “перешкоджав створенню політичних партій, обмежував діяльність політичних партій і затримував або відмовляв у реєстрації місцевим і міжнародним неурядовим організаціям, які прагнули займатися правами людини, свободою ЗМІ чи політичною пропагандою”.Сунак готується до обговорення свого плану депортації мігрантів до Руанди у Палаті громад наступного вівторка та середи.
Колишній міністр юстиції сер Роберт Бакленд вніс низку поправок до законопроєкту, включно з поправками, які вилучають положення, які оголошують східноафриканську країну безпечною.
Лейбористи планують внести поправки, щоб змусити уряд надати повний звіт про витрати, які становитиме законопроєкт, зокрема поточну вартість перевезення людей та деталі фінансового меморандуму, підписаного Великою Британією та Руандою.
- У грудні Палата громад Великої Британії підтримала законопроєкт прем’єр-міністра Ріші Сунака, який має дати старт програмі депортації мігрантів у Руанду.
- Законопроєкт скасовує рішення Верховного суду про те, що Руанда не є безпечним місцем для надання притулку. Документ практично виключає можливість оскарження депортації через національне законодавство, тобто британські суди, окрім випадків, якби позивач за допомогою перевірених доказів зміг довести, що піддається реальній загрозі, якщо його відправлять за кордон.
- 5 грудня міністр внутрішніх справ Джеймс Клеверлі підписав договір з Руандою, обов’язковий для двох країн згідно з міжнародним правом. Перед ратифікацією документ мають розглянути дві палати британського парламенту. Договір містить гарантії щодо того, як поводитимуться з людьми, вивезеними з Великобританії до Руанди, і як розглядатимуться їхні заяви про надання притулку. Руанда не може відправляти переміщену особу (навіть якщо вона не отримала статусу біженця) до будь-якої іншої країни, окрім назад до Британії, якщо цього вимагає Лондон.
- Лондон авансом вже заплатив Руанді майже 300 млн доларів за план з переселення мігрантів. У 2024-му також планується виплата додаткових 50 мільйонів фунтів стерлінгів.
- Цьогоріч у листопаді Верховний суд визнав попередній план висилки мігрантів у Руанду незаконним, зазначивши, що країна не є безпечним місцем для біженців за стандартами ООН. У Руанді не гарантовано право на справедливий суд і існує ризик депортації до країн, звідки люди втікали, рятуючи своє життя. Відтак політика Сунака щодо депортації порушувала б британські та міжнародні закони та угоди про права людини.
- Велика Британія минулого тижня оголосила про плани скоротити кількість легальних мігрантів. Лондон планує підвищити на третину мінімальну зарплату, яку вони повинні отримувати за кваліфіковану роботу. Інші заходи включають заборону медичним працівникам-іноземцям привозити членів сім’ї за їхніми візами, збільшення на 66% додаткової плати, яку мігранти повинні платити за користування медичними послугами, і підвищення мінімального доходу для сімейних віз.
- Високий рівень легальної міграції домінував у політичному ландшафті Великої Британії більше десяти років і був ключовим фактором у голосуванні 2016 року за вихід країни з Європейського Союзу. Сунак пообіцяв більше контролювати питання мігрантів після того, як законодавці його Консервативної партії розкритикували результати прем’єра напередодні виборів, які очікуються наступного року, а опозиційна Лейбористська партія опинилася значно попереду в опитуваннях громадської думки.