Адміністрація президента США Джо Байдена розпочала термінові переговори зі союзниками щодо використання 300 мільярдів доларів російського Центрального банку для військової допомоги України, передає The New York Times.
Це відбувається у той момент, коли фінансова підтримка нашої держави слабшає.
Донедавна міністр фінансів США Джанет Єллен стверджувала, що без дій Конгресу вилучення коштів "не є чимось, що дозволено законом у Сполучених Штатах". Деякі високопосадовці також висловили стурбованість тим, що країни всього світу не наважаться зберігати свої кошти у Федеральній резервній системі Нью-Йорка або в доларах, якщо США створять прецедент для конфіскації грошей.
Але Білий дім у координації з «Великою сімкою» почала по-новому дивитися на те, чи може він використати свої повноваження, а чи слід звернутися до Конгресу з проханням спрямувати ці кошти. Підтримка такого кроку у Конгресі зростає, і це вселяє адміністрації Байдена оптимізм про необхідні повноваження.
За словами чиновників, переговори між міністрами фінансів, керівниками центральних банків, дипломатами та юристами в останні тижні активізувалися, оскільки адміністрація Байдена чинить тиск на Велику Британію, Францію, Німеччину, Італію, Канаду та Японію, щоб вони розробили стратегію до 24 лютого - річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Арешт активів спричинить значний крок уперед і вимагатиме ретельного юридичного розгляду. Політики мають визначити, чи будуть гроші спрямовані безпосередньо в Україну чи використані на її користь іншими способами.
Вони також обговорюють, які обмеження можуть бути пов'язані з фондами, наприклад, чи можуть гроші використовувати тільки на реконструкцію та бюджетні цілі для підтримки економіки України, чи, як і у випадку з фондами, які обговорює Конгрес, вони можуть бути витрачені безпосередньо на військову допомогу.
"Ця сума грошей, про яку ми тут говоримо, просто змінює правила гри", - сказав чиновник Держдепартаменту при адміністраціях Буша Філіп Девід Зеліков.
Вилучення такої суми коштів в іншої держави було би безпрецедентним явищем, і така дія могла б мати непередбачувані юридичні та економічні наслідки. Це майже напевно призведе до судових позовів і заходів у відповідь із боку Росії.
На знак того, що деякі європейські країни готові розпочати конфіскацію російських активів, німецькі прокурори цього тижня конфіскували близько 790 мільйонів доларів із франкфуртського банківського рахунку російської фінансової фірми, яка перебуває під санкціями ЄС.
Дуже невелика частина російських активів, можливо, близько 5 мільярдів доларів, за деякими оцінками, перебуває у руках інститутів США. Однак значна частина валютних резервів Росії зберігається у доларах США як у Сполучених Штатах, так і в Європі. США мають право контролювати операції з використанням своєї валюти та використовувати свої санкції для іммобілізації активів, виражених у доларах.
Основна частина російських активів перебуває у Європі, зокрема, у Швейцарії та Бельгії, які не входять до «Великої сімки». Тому тривають переговори про те, як отримати доступ до цих коштів, деякі з яких відображені у євро та інших валютах.
Американські офіційні особи здивувалися тим, що російський диктатор Володимир Путін не повернув кошти до вторгнення в Україну. Але торік вони припустили, що Путін не вірив, що кошти конфіскують, оскільки вони залишилися недоторканими після його вторгнення та анексії Криму в 2014 році.
Представник «Великої сімки» повідомив, що коаліція розглядає різні варіанти використання російських активів з метою висунути єдину пропозицію до другої річниці війни, коли багато високопосадовців зберуться в Німеччині на Мюнхенську конференцію з безпеки. Перші дебати були зосереджені на тому, що є припустимим відповідно до міжнародного права і внутрішнього законодавства кожної країни. Захід таким чином розглядає ймовірні юридичні відповіді та заходи у відповідь Росії.
Раніше цього року американські офіційні особи заявили, що, на їхню думку, заморожені активи можуть бути використані як важіль, щоб змусити Росію сісти за стіл переговорів про припинення вогню. Ймовірно, натомість Москва отримає доступ до деяких зі своїх активів. Але Росія не виявила жодного інтересу до таких переговорів, і тепер офіційні особи стверджують, що початок використання коштів може підштовхнути Москву таки зробити цей крок.
Серед варіантів, які обговорювали західні країни, - прямий арешт активів та передання їх Україні, використання відсотків та іншого прибутку від активів, що зберігаються у європейських фінансових інститутах, на користь України або ж використання активів як заставу для кредитів Україні.
Ухвалення твердого юридичного обґрунтування було однією з найбільших проблем для політиків, які вирішують, як діяти далі.
Прибічники конфіскації російських активів стверджують, що країни, які володіють російськими активами, мають право скасувати свої зобов'язання перед Росією і використовувати ці активи для покриття збитків РФ. Вони зазначають, що після вторгнення Іраку до Кувейту 1990 року 50 мільярдів доларів іракських коштів було конфісковано та переведено через Організацію Об'єднаних Націй для виплати компенсацій жертвам в Іраку та інших країнах.
Колишній президент Світового банку пояснював міністрам фінансів країн "Групи семи", що, поки вони діятимуть узгоджено, конфіскація російських активів не вплине на їхні валюти або статус долара. Він припустив, що інші країни навряд чи поспішатимуть переказувати свої гроші в іншу валюту, наприклад, у китайський юань.
Скільки коштів РФ заморожено в країнах Заходу
- Євросоюз, країни “Групи семи” та Австралія заморозили близько 260 мільярдів євро активів Центрального банку Росії у цінних паперах і готівці, понад дві третіх з них – у ЄС. Більшість активів, зосереджених у блоці, зберігає в Бельгії клірингова палата Euroclear. Тут цьогорічна сума прибутку склала близько 3 мільярдів євро.
- Швейцарія заморозила приблизно 7,7 мільярда швейцарських франків ($8,81 млрд) фінансових активів, що належать росіянам.
- Цього місяця законопроєкт про арешт активів Росії на користь відновлення України внесли до Конгресу США.