Неспроможність країн колишньої Югославії розібратися зі своїм насильницьким минулим мала руйнівні наслідки для прав людини та може призвести до повернення конфлікту в регіоні.
Про це йдеться у новій доповіді Ради Європи, пише The Guardian.
У звіті "Розібратися з минулим заради кращого майбутнього", опублікованому сьогодні уповноваженою Ради з прав людини Дуньою Міятович, йдеться, що регіон протягом багатьох років відступає від пошуку справедливості та відповідальності за жорстокі війни 1990-х років у Хорватії, Боснії та Косово, унаслідок яких загинуло понад 130 000 осіб.
“Вплив правових проривів після цих війн, таких як створення трибуналу з воєнних злочинів у Гаазі, а також арешти та засудження багатьох політичних та військових лідерів, відповідальних за масові вбивства, починають слабшати, а безкарність повертається”, йдеться у доповіді.
Сподівання, що національні суди продовжать переслідувати багато тисяч інших злочинців не виправдалися.
Етнонаціоналісти домінують у політиці у всьому регіоні, пропагуючи розпалювання ненависті та заперечення геноциду та інших злочинів проти людяності.
“Після процесів у Гаазі більшість людей, які відбули покарання та які були визнані військовими злочинцями, повертаються до своїх громад героями, що я вважаю руйнівним”, − сказала Міятович.
У її доповіді зазначено, що “час спливає, а жертви чекають дуже довго”. “Що гірше, наративи, що викликають розбіжності та ненависть, які були призвідниками війн 1990-х років, повертаються та набирають сили. Це загрожує не тільки примиренню, але навіть миру. Нездатність повністю впоратися з насильницьким минулим у регіоні має руйнівні наслідки для дотримання прав людини та верховенства права”, − ззаначила уповноважена.
Райони північного Косова, де переважає сербське населення, нещодавно виявилися гарячою точкою. 24 вересня біля православного монастиря в селі Баньська сталася перестрілка між добре озброєною воєнізованою групою сербів та косовською поліцією. Трьох сербських бойовиків і поліцейського, який представляв етнічних албанців, було вбито внаслідок зіткнення, в якому уряд Пріштіни звинуватив сербське керівництво в Белграді.
Сербську частину Боснії − республіку Сербську, яка була створена переважно унаслідок етнічних чисток під час війни 1992-95 років, очолює войовничий сепаратист Мілорад Додік, який називає геноцид у Сребрениці 1995 року сфабрикованим міфом.
Додік та президент Сербії Александар Вучич мають тісні зв'язки з Москвою. У своїй доповіді Міятович, яка залишить свою посаду в березні, заявила: “Підтримка Росією сербських правих активістів та організацій багатогранна та варіюється від підтримки онлайн-заходів до військової підготовки”.
Минулого тижня президент України Володимир Зеленський попередив, що Володимир Путін планує розпалити новий конфлікт у колишній Югославії. “Зверніть увагу на Балкани. Повірте, що ми отримуємо інформацію. Росія має довготривалий план: Близький Схід, другим відволікаючим фактором будуть Балкани. Якщо країни світу зараз нічого не зроблять, знову буде такий вибух", − сказав він.
Нагадаємо, у травні судді ООН у середу посилили вироки двом колишнім сербським шпигунам, які працювали на експрезидента Югославії Слободана Мілошевича. Їх засудили до 15 років ув’язнення в останній справі трибуналу в Гаазі.
На початку цього тижня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив про занепокоєння "зловмисним іноземним втручанням", зокрема з боку росіян, у ситуацію на Балканах.