«Існує загроза розростання конфлікту на Близькому Сході»
Що кажуть Офісу українські аналітичні служби, чи є загроза поширення ескалації на Близькому Сході?
Така загроза існує, і недарма лідери провідних світових держав зараз, під час візитів відвідують і Ізраїль, і сусідні арабські країни – щоб не допустити поширення конфлікту. Вони не хочуть, щоб до протистояння Ізраїлю і ХАМАС доєдналися інші гравці. Це створило б загрозу не лише безпеці Близького Сходу, а й Європи. Світові очільники повинні об'єднуватися і координувати свої зусилля. Президент Зеленський провів низку переговорів з лідерами США, Франції та Німеччини. Кожна розмова стосувалася ситуації в Близькосхідному регіоні, того, як діяти далі. Усі мусять тримати руку на пульсі і не дозволяти ситуації вийти з-під контролю.
Якщо це все ж станеться, як цим скористається Росія і як це позначиться на європейській безпеці?
Росія лише виграє, якщо конфлікт на Близькому Сході набуде динаміки. Москва, безумовно, намагатиметься отримати від цього власну вигоду. Одне з бажань РФ – домогтися того, щоб світ сфокусувався передусім на цьому регіоні. Згадайте, як російські чиновники й експерти раділи в перші дні протистояння. З Росії вже запустили наратив, що світ відвернеться від України, що він сконцентрується на подіях в Ізраїлі. Але росіянам нічого не вдається.
У своєму виступі президент Байден заявив, що Сполучені Штати мають підтримувати і Україну, і Ізраїль, бо ті сили, які борються з нашими державами, – це зло одного порядку. Білий дім пропонує виділити спільний пакет фінансової та оборонної допомоги, який піде на українські й ізраїльські потреби. Як цю ідею сприймають в Офісі?
Ми оцінюємо це рішення президента Байдена дуже позитивно. Воно дозволить якнайшвидше надати допомогу обом державам.
Видання The Financial Times написало – і, до речі, цю інформацію відразу підхопила російська пропаганда, – що війна проти Ізраїлю зруйнувала шанси Заходу й України об’єднати довкола себе держави Глобального Півдня. Це дійсно так?
Ні. Якби це було так, лідери Глобального Півдня або їхні представники припинили б діалог з Україною. Днями президент провів телефонну розмову з главою Південної Африки. У суботу – з президентом Туреччини. У неділю – з еміром Катару. Плануємо ще кілька з лідерами Глобального Півдня. Зараз готуємося до зустрічі радників з питань нацбезпеки на Мальті. І там точно будуть представники Глобального Півдня.
На жаль, подібні статті – це ще один приклад російського наративу. На жаль, його підхоплюють і такі поважані у світі видання.
«Ніхто не заперечує, що активи Росії слід не просто заморозити, а використати для відновлення України»
Кілька місяців тому українська сторона говорила, що через пункт 7 формули миру (притягнення російського керівництва до відповідальності) у партнерів найбільше запитань. Щось змінилося з того часу?
Роботу над формулою миру ми розділили на кілька рівнів. Базовий – це зустрічі в Києві щодо кожного пункту на рівні послів чи представників посольств. Остання була присвячена саме сьомому. Ми говорили про відповідальність Росії: про створення трибуналу, відшкодування збитків, використання заморожених активів. До цього обговорення долучилося найбільше посольств порівняно з попередніми раундами перемовин – майже 80 держав були представлені. Окрім країн Глобального Півдня, додалися нові учасники. Зокрема, був посол Ізраїлю.
Результати зустрічі дуже позитивні. Наприклад, ніхто сьогодні вже не має сумніву, що трибунал необхідний, є лише дискусії про його формат і механізми. Також ніхто не заперечує, що активи Росії слід не просто заморозити, а використати для відновлення України.
А які ще пункти проблемні?
Немає проблемних пунктів, є ті, до яких залучена все ще невелика кількість країн. Ми працюємо над тим, щоб зросло число держав у конкретних робочих групах.
Є, наприклад, непростий пункт про відведення збройних сил агресора з території України. Тут не всі країни Глобального Півдня готові увійти до робочої групи для реалізації цього питання.
Зокрема, Китай?
Певно, Китай не готовий предметно працювати над цим пунктом. Але якщо країна Глобального Півдня приєднується до одного чи двох пунктів з десяти і загалом поділяє філософію формули миру, то можемо сказати, що це успіх для нас. До речі, представник Китаю був на перемовинах у Джидді і чітко говорив, що необхідно імплементувати формулу миру.
Знаю, що представники Південно-Східної Азії, зокрема Індонезія, закликають Україну знайти спільні позиції з китайською мирною ініціативою. Є така думка, що вона грає на руку Росії. Що про це думають у Києві?
Усе те, що в китайських ініціативах не суперечить здоровому глузду і позиції, що мир в Україні неприйнятний на російських умовах, можна використати. Наприклад, там є пункт про дотримання територіальної цільності, суверенітету будь-якої держави, зокрема й України. То як це суперечить пункту п’ятому нашої формули миру, в якому те саме записано? Китайські представники нам кажуть, що жодна ядерна держава не має права шантажувати або погрожувати використанням ядерної зброї неядерній державі. Про те саме йдеться в нашому першому пункті формули, де, до речі, також мова про відведення російських військ з території найбільшої в Європі Запорізької АЕС.
Однак основна позиція України незмінна: ми братимемо до уваги лише ті ініціативи, які не суперечать українській формулі миру. Іншої формули для встановлення миру в Україні бути не може.
У китайському мирному плані йдеться про бажання КНР відновлювати Україну. Нам підходить така пропозиція?
Нам підходить, коли іноземні партнери братимуть участь у відновленні України.
Раніше в Офісі казали: якщо ООН не підтримає формулу миру, то катастрофи не станеться. Тепер ситуація змінилася, і ми кажемо: бажано, щоб Організація підтримала наш мирний план. То чи можна перетворити формулу на дієвий міжнародно-правовий механізм без ООН?
Минулого тижня відбулася розмова президента України з Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем. Глава держави порушив питання формули миру, і ми почули від генсека ООН, що Організація буде залучена до її реалізації як спостерігач.
Водночас ми хочемо, щоби й інші міжнародні інституції були залучені до імплементації формули. Той-таки Євросоюз міг би стати співвиконавцем десяти пунктів. На кожній нашій зустрічі присутні дипломатичні радники і президента Європейської ради, і президента Єврокомісії. Що більше акторів буде залучено до реалізації, то міцнішим буде глобальний мир.
Скільки ще раундів перемовин має відбутися щодо формули, і коли Україна планує вийти на проведення Глобального саміту миру?
Наприкінці жовтня на Мальті зустрінуться радники, ми нині старанно готуємося до цього. Ставимо перед собою кілька завдань. Перше – затвердити кожен з десяти пунктів формули. Друге – узгодити плани заходів для реалізації формули. Третє – дуже хотілося б, щоб ми вийшли на рішення про місце і дату Глобального саміту миру. Ми говоримо про це партнерам. У наших інтересах провести цей інавгураційний саміт якомога швидше. Він започаткує реалізацію кожного пункту формули миру.