Міністр закордонних справ Польщі Збіґнєв Рау вважає, що його країна та Україна все ще мають спільні геополітичні інтереси, зокрема щодо перешкоджання експансії російського імперіалізму. Відповідну заяву міністра наводять Wiadomosci.
Запитання про поточний стан відносин із Україною пролунало на тлі взаємних викликів дипломатів Варшавою і Києвом, що відбулися минулого тижня. Вони були спричинені заявами польських і українських політиків.
"Ми досі маємо, і все вказує на те, спільні геополітичні інтереси, ті, найголовніші, і вони зводяться до того, щоб не допустити експансії російського імперіалізму, який з одного боку є загрозою існуванню України, а з іншого – для суверенітету і незалежності держав нашої частини Європи", – сказав він.
Рау також висловився щодо мирного саміту, що відбувся в Саудівській Аравії на минулих вихідних. Міністр зазначив, що "мир в обмін на території", тобто територіальна поступка в обмін на припинення бойових дій – було б лише стимулом для РФ та інших країн продовжувати агресію.
"Важко уявити мир, заснований на принципах, відмінних від принципів міжнародного права, тобто принципів, які підтверджують право кожної держави на незалежність, суверенітет і територіальну цілісність. Якби таке рішення було досягнуто (...) – мир в обмін на території і – це було б не більше ніж стимулом – не тільки для російського імперіалізму, але й для будь-якої держави, сильнішої за своїх сусідів, проводити політику шляхом безжальної агресії", – зазначив Рау.
Польща – близький союзник України і надає підтримку з першого дня повномасштабного вторгнення. За півтора роки президенти України та Польщі зустрічалися декілька разів. Польський президент Анджей Дуда разом із колегами з Литви, Латвії та Естонії були першими високопоставленими закордонними гостями, які приїхали в Україну ще в квітні 2022, коли російські війська лише нещодавно були вигнані з Київської області.
У квітні 2023 Польща односторонньо заявила, що забороняє ввезення українського зерна на свою територію. Експорт збіжжя ускладнено через блокування Росією портів, тож Україна використовувала наземні шляхи. Ввезення українського зерна до Польщі викликало протести місцевих фермерів, які заявили, що це негативно впливає на попит і ціни на власне зерно. У Мінекономіки України заявляли, що в рішенні Польщі є політичний підтекст – цього року там будуть вибори до парламенту.
На початку серпня заступник міністра закордонних справ Польщі Павел Яблонський охарактеризував нинішні відносини Варшави і Києва як не найкращі. Це, за його словами, спричинено заявами деяких українських політиків. Заступник глави МЗС підкреслив, що є багато питань, щодо яких Польща та Україна "не дійшли згоди". Яблонський назвав нерозкриття волинського злочину (1943-1944) головною проблемою польсько-українських відносин.
Заява пролунала після того, як 1 серпня МЗС України повідомило про виклик посла Польща Ціхоцького. Це відбулося через висловлювання голови Бюро міжнародної політики президента Польщі, Марціна Пшидача, який сказав, що "варто було б почати цінувати роль, яку Польща відіграла для України протягом останніх місяців і років". Він висловився так у контексті обмеження на ввезення української агропродукції.
Після цього заступник голови Офісу президента Андрій Сибіга написав у Facebook пост, у якому назвав слова Пшидача маніпуляцією та "грою на власні конʼюнктурні інтереси".
Секретар РНБО Олексій Данілов тим часом наголосив, що саме Польща була першою країною, яка 24 лютого 2022 допомогла українцям зброєю.
Заяви політиків призвели до викликів дипломатів до міністерств закордонних справ. Після цього Яблонський наголосив, що Польща прагне мати добрі відносини з Україною, які базуватимуться на принципі взаємоповаги та розуміння національних інтересів.