Страх ескалації та війни з Росією… знову
Звернемо увагу на пункт 11 декларації, де зазначено про євроатлантичну перспективу України. Дійсно, там уже немає положення для України спочатку отримати План дій щодо членства, але не прописані терміни та умови вступу. Вказано лише, що Україна отримає запрошення до НАТО, коли “члени Альянсу погодяться і умови будуть виконані”.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, коментуючи цей пункт, зазначив, що такі умови невідомі. "Невідомо. Немає. От у цьому і проблема. Тобто коли будуть виконані умови? Що за умови? Ким вони мають бути сформульовані? Які вони?”
НАТО озвучило те, що було й раніше зрозуміло: Альянс не хоче ескалації відносин з Росією. При цьому посол США при НАТО Джуліан Сміт заявила, що дуже важко домовитися про терміни вступу України до Альянсу, поки країна перебуває у стані війни. Її доповнив координатор Ради національної безпеки США зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі: “Членство України в НАТО в найближчому майбутньому є малоймовірним, оскільки це втягне НАТО у війну з Росією".
Єдина проблема, що скільки б ми не говорили про ескалацію, її рівень та інтенсивність, члени Альянсу, зокрема Німеччина та США, досі не готові зробити крок назустріч. Крім того, окремі представники з групи країн-скептиків зазначили, що обіцянка швидкого вступу України в НАТО після війни, швидше за все, переконає Путіна в необхідності миру.
Провальна політика НАТО зі стримування Росії, що стала наслідком рішень Бухарестського саміту 2008 року, мали б спонукати Альянс до додаткових кроків під час Вільнюського саміту, які наблизили б Україну до членства. І деякі здобутки в цьому контексті є. Країни G7 підготували спільні гарантії безпеки для України. Спільна декларація, підписання якої відбудеться на полях саміту, визначить формат підтримки України союзниками в наступні роки.
Реформи в обмін на безпеку
Усе ж Вільнюс приніс певний позитив. Засновано Раду Україна – НАТО, лідери Альянсу підтримали формулу миру президента Зеленського і погодили посилення військово-технічної допомоги України.
Буде продовжено Комплексний пакет допомоги Україні, започаткований ще в Мадриді 2022 року. Крім того, 11 країн-партнерів разом з Україною підписали меморандум, що визначає умови навчання українських пілотів, які розпочнуться в серпні цього року. Данія, Нідерланди, Бельгія, Канада, Люксембург, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Швеція та Велика Британія увійшли до коаліції.
Франція оголосила про передачу Україні ракет SCALP і підписала спільну угоду, яка передбачає збільшення військової допомоги. Німеччина підтвердила, що надає новий пакет помочі: Київ отримає дві пускові установки для системи протиповітряної оборони "Patriot", 40 бойових машин піхоти "Marder", 25 танків "Leopard 1" і одну систему безпілотних літальних апаратів "Luna". Про свої ініціативи також оголосили Норвегія та Канада.
Водночас після стандартних фраз про те, що Альянс "підтримує право України обирати власні механізми безпеки", а також запевнення, що Україна стане членом НАТО, як вирішив саміт 2008 року в Бухаресті, Альянс повідомив, що від сьогодні змінює "Бухарестську формулу".
Вільнюський саміт також підтримав формулу миру президента Зеленського та подальше посилення "політичної та практичної" допомоги Україні. Рада Україна – НАТО посприяє в її реалізації.
Єдине, що хочеться тут згадати – Рада Росія – НАТО була створена ще 2002 року (за результатами саміту НАТО в Римі). Тобто на початку нового тисячоліття Росія вже мала визнаний рівень співпраці з НАТО – той, який лише зараз отримує Україна. Рада просто зупинила свою діяльністю у 2022 році, але не була “скасована” чи “розпущена”. У Стратегічній концепції, узгодженій на Мадридському саміті в червні 2022 року, члени Альянсу погодилися, що хоча НАТО не може вважати Росію партнером, Альянс, як і раніше, готовий зберігати відкриті канали зв’язку з Москвою для управління та пом’якшення ризиків, запобігання ескалації та підвищення прозорості.
Тож варто погодитися зі словами президента Зеленського, що формулювання НАТО тільки про запрошення, а не про членство України “безпрецедентне й абсурдне, коли немає жодних часових рамок і для запрошення, і для членства України; і коли натомість додається якесь дивне формулювання про "умови" навіть для запрошення України".
Президент вважає, що зараз серед союзників немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу. "А значить, залишається можливість торгуватися членством України в НАТО – у переговорах з Росією. А для Росії це означає мотивацію й надалі продовжувати свій терор".
Рішення саміту не містить переліку умов, які повинна виконати Україна, але визначає механізм оцінювання. Інструментом, який має оцінювати реформи, стане Річна національна програма (РНП). Проте постає цілком справедливе питання – чому і досі Україні потрібно розриватися між захистом “євроатлантичного простору” і проведенням реформ, та ще й без наявних гарантій безпеки.
Курс на Вашингтон?
У квітні 2024 року відбудеться Вашингтонський саміт. Є сподівання, що США можуть змінити свою думку щодо України та ухвалити рішення про перспективи її членства в НАТО.
Цікавим для аналізу є і пункт 4 Декларації Вільнюського саміту, адже він говорить про застосування статті 10 Вашингтонського договору. Саме так, не статті 5, а статті 10. Згідно з нею, “сторони можуть за одностайною згодою запросити приєднатися до цього Договору будь-яку іншу європейську державу, здатну втілювати у життя принципи цього Договору і сприяти безпеці у Північноатлантичному регіоні”. Певний час українські дипломати намагалися просувати цей аргумент як достатню умову для того, щоб такою країною стала Україна вже у Вільнюсі. Чи це можливо у Вашингтоні? На це питання не відповість ніхто.
Замість висновку
Як не прикро це зазначати, дива з членством в НАТО не сталося. Поки що НАТО сприймає запрошення нас в Альянс як запрошення на війну. І ключові країни НАТО, США та Німеччина, точно не готові до цього.
На Вільнюському саміті були дійсно проривні рішення. І щодо членства Швеції, і щодо збільшення оборонних видатків. Проте українці отримали приголомшливо розмиті формулювання перспектив членства України.