Сьогоднішній виступ Байдена у Варшаві чимось нагадує промову президента Рональда Рейгана в Берліні, яку він виголосив 12 червня 1987 року. Тоді він сказав радянському генсеку: «Пане Горбачов, зруйнуйте цю стіну». Йшлося, звісно, про Берлінський мур. Хоча який він, до біса, був берлінський? Ця стіна по праву могла спокійно називатися радянською, а точніше московською.
Виступаючи в Берліні прямісінько біля того самого муру, Рейган сказав: «У світі комунізму ми бачимо провал, технологічну відсталість. Сьогодні Радянський Союз навіть не в стані прогодувати себе».
Дійсно, 1987 року СРСР перебував у кризі: економіка не працювала, Москва загрузла в безглуздій, але кривавій війні, що її розпочала в Афганістані, санкції Заходу добивали ослаблену систему. Усередині самого Союзу розпочиналися національні конфлікти: був придушений протест в Казахстані та не без допомоги Москви набирав обертів конфлікт в Нагірному Карабаху. Паралельно в радянській еліті почалася справжня політична війна між Єльциним та Горбачовим, між окремим крилом КДБ та комуністами.
Якщо б ви сьогодні послухали звернення Путіна до Федерального зібрання, ви б відчули, що, попри обіцянки режиму створити нові фонди, забезпечити соціальним захистом усіх, кого тільки можна, в Росії насправді поглиблюється криза. Москва так само веде війну, цього разу з Україною, війну, яка її нищить, санкції Заходу так само на десятиліття уповільнюють економіку РФ, колишні союзні держави зі складу СНД все більше дистанціюються від Росії.
Горбачов був розумніший за Путіна. Радянський генсек теж хотів бути імператором у власній імперії, одначе розумів, що для її виживання йому потрібна підтримка Заходу. Горбачов, коли СРСР вже розкладався, почав якісь реформи, від яких, щоправда, згодом все ж хотів відмовитися. Путін же сьогодні продемонстрував, що збирається карати «не своїх» олігархів і «зрадників народу». Замість гласності і зближення із Заходом Росія йде звичним шляхом запровадження репресивного апарату.
Горбачов не був ідіотом, тому за кілька місяців після виступу Рейгана у Берліні погодився на оновлений договір про обмеження стратегічних озброєнь. Генсек вже тоді розумів, що мілітаризована економіка не працює, крім того, Москві потрібні були якісь безпекові гарантії, враховуючи, що технологічно вона вже значно відставала від Америки. Путін же сьогодні вийшов із ядерної угоди зі США та заявив про готовність до випробувань нищівного озброєння.
До речі, дивно, що кожного разу, коли Путін розпочинає повномасштабний наступ, оголошує часткову мобілізацію чи заявляє про готовність до ядерних випробувань, у нього за спиною виглядає Китай – під час кожного такого рішення він має переговори з КНР.
Стоячи перед Берлінським муром, Рональд Рейган сказав: «Ця стіна паде і надії стануть реальністю. Ця стіна впаде по всій Європі. Вона не витримає віри, і вона не витримає правди. Ця стіна не витримає свободи».
9 листопада 1989 року мур впав, далі зникла Організація Варшавського договору, Східна Європа була звільнена з-під російського ярма, а врешті – решт зник і Радянський Союз.
Минуло 35 років з промови Рейгана у Берліні. Цього разу центр протидії змістився до України, до Києва. Москва так само веде безглузду і криваву війну, а її політичний режим рано чи пізно паде.
Сьогодні у Варшаві Джо Байден промовив знайомі слова, що перегукуються з майже забутим минулим: «Диктатор, який прагне відродити свою імперію, ніколи не пересилить любов до свободи, а Україна ніколи не стане жертвою Росії». Цей російський мур так само впаде. У Росії цього разу проблиску демократії не буде. Вона завжди думатиме про реванш – за Путіна чи після нього. Одначе світ тоді, та й Україна, буде точно міцнішим.
