Сили нових союзників
Керівництво Фінляндії не скорочувало свого військового потенціалу, як чимало європейських країн після розпаду Радянського Союзу. Фінська армія не припиняла практики призову для комплектування сил оборони. Така система дає змогу формувати війська чисельністю 34 тис. осіб, з яких 22 тис. – призовники. Але велика територія країни при невеликій кількості населення (5,5 млн осіб) вимагає залучення всього народу до оборони країни. У разі військової загрози армія збільшується завдяки мобілізації резервістів – до 340 тис. осіб.
Для порівняння: Швеція, чисельність населення якої вдвічі перевищує фінське, має загалом 24 тис. військових і резерв у майже 32 тис. осіб. До речі, призов на військову службу у Швеції відновили після 2014 року. Шведи мають хоч і менші резерви, але напрочуд високотехнологічні збройні сили.
Кількість збройних сил - важливий, та не головний чинник. Фіни мають одну з найкращих систем військової підготовки, потужну авіацію та флот, де регулярно оновлювали та оновлюють військову техніку. Фінляндія закуповує більшість військової техніки та обладнання з-за кордону та співпрацює у цій сфері з іншими країнами.
У 2012 році повітряні сили Фінляндії підписали контракт з Lockheed Martin на постачання високоточних ракет класу "повітря-земля" AGM-158 JASSM для літаків F-18C/D Hornet. У 2014 році відбувалась закупівля американських реактивних систем залпового вогню та 100 основних бойових танків Leopard 2A6 з Нідерландів; у 2017 році – 155 мм гаубиць К9 з Південної Кореї. Також нещодавно Фінляндія взялася оновлювати свій флот. Йдеться про модернізацію ракетних катерів типу Hamina та початок заміни 7 застарілих кораблів на сучасні багатоцільові корвети. Фінляндія має одну з найпотужніших у Західній Європі артилерію, яка налічує до 1500 одиниць різноманітних систем. Як показала війна в Україні, артилерія залишається одним з ключових елементів стримування агресії для неядерної держави.
Окремий напрямок переозброєння – парк бойових літаків. Фінляндія має намір практично повністю переозброїти свої ВПС, на це буде витрачено понад $27 млрд. Заплановано закупити 64 сучасні американські винищувачів п’ятого покоління F-35A Lightning II. Зараз на озброєнні фінських ВПС перебуває 64 винищувачі McDonell Douglas F/A-18 Hornet. Термін їхньої експлуатації минає у 2030 році.
Коли Фінляндія одержить нові F-35, сукупно скандинавські країни матимуть понад 250 сучасних винищувачів. Таке посилення Півночі Європи та Арктики є посиленням НАТО – це покращить контроль повітряного простору та можливості для патрулювання. Наприклад, ВПС Фінляндії регулярно здійснюють польоти в екстремальних арктичних умовах і мають відповідний досвід і тактику дій в умовах Півночі. Враховуючи близькість аеродромів до Росії, усе це в досяжності російської ППО. Утім фіни завжди готувалися діяти в умовах близькості до РФ.
Швеція теж не припиняла оновлення своїх збройних сил. У квітні 2021 року американська корпорація Lockheed Martin розпочала постачання першої партії зенітних керованих ракет Patriot Advanced Capability-3 (PAC-3) Missile Segment Enhancement (MSE) для закуплених країною зенітно-ракетних комплексів Patriot.
Крім того, Швеція – один з найкращих у світі виробників неядерних субмарин і літаків четвертого покоління. У разі вступу Швеції в Альянсу буде 22 підводні човни в Балтиці проти одного російського.
Збройні сили та озброєння Фінляндії та Швеції вже сумісні з військами країн НАТО – вони неодноразово брали участь у військових навчаннях Альянсу в арктичних умовах. Останнє відбулося в березні вже під час війни Росії проти України. 30 тис. військових з 27 країн провели тренування по всій території Норвегії, зокрема й поблизу російського кордону.
До речі, кількість військових навчань у цьому регіоні збільшувалася саме після окупації Росією Криму 2014 року, а протягом наступних років Москва нарощувала свої сили в Арктичному регіоні та на Кольському півострові, де розташоване командування Північного флоту РФ.
Посилення НАТО
Два нові члени Альянсу змінять безпекову ситуацію для країн Балтії, оскільки Швеція та Фінляндія мають більший військовий потенціал для оборони, ніж Латвія, Литва та Естонія. Зокрема, це стосується авіації та флоту. Тому можливості для Росії та її анклаву в регіоні Балтійського моря різко обмежуються, а Альянсу буде легше захищати країни Балтії в разі російської агресії, використовуючи при цьому повітряний простір Швеції та Фінляндії.
До того ж слід зазначити, що російський Калінінград, який нині перетворено на військову фортецю РФ з «іскандерами» і де розміщена військово-морська база Балтійського флоту, у разі ескалації може бути повністю заблокований силами НАТО.
Острів Готланд, на якому посилюється військова присутність шведських збройних сил, також має стратегічне значення для оборони балтійських країн, адже звідти можна протидіяти російським військам і на морі, і на суші – якщо РФ вирішить атакувати балтійські країни на суходолі.
З початку 2022 року на Готланді посилено заходи безпеки через зростання військової активності Росії. Ще у 2016 році командування Швеції вперше за 11 років заговорило про повернення військ на острів, розташований приблизно за 200 км від Калінінградської області. До таких заходів шведське міністерство оборони вдалося після того, як у Балтійське море зайшли три великі десантні кораблі російських військово-морських сил на тлі загострення відносин між Москвою та НАТО.
Крім того, Альянс значно посилиться в Арктиці, тобто на північному фланзі. Збройні сили Фінляндії та Швеції спеціалізуються на бойових діях в екстремальних арктичних умовах. Географічно включення Фінляндії та Швеції до складу НАТО заповнює важливий елемент в обороні НАТО на Півночі і сукупно посилює потенціал нордичних країн, усі з яких стають членами НАТО.
Завдяки приєднанню Фінляндії та Швеції до НАТО полегшиться і військове планування для захисту регіону та протидії Росії в Північній Атлантиці, у північній частині Кольського півострова, де Росія збільшує активність свого підводного флоту та авіації. Посиляться і спроможності НАТО у використанні повітряного простору та спільного патрулювання на Крайній Півночі.
У російському МЗС уже заявляють про «військово-технічну» відповідь на приєднання Фінляндії та Швеції до Альянсу. А враховуючи те, що багато військ із західних регіонів РФ під Фінляндією відправлені на війну в Україну, де вони зазнали значних втрат, ця «відповідь», вірогідно, буде у вигляді розміщення тактичної ядерної зброї на кордонах з Фінляндією. Наприклад, ракетних комплексів «Іскандер». Фінам і шведам байдуже – там розуміють апетити агресора.