Президент Росії Володимир Путін назвав події в Казахстані "агресією міжнародного тероризму".
Про це він сказав під час онлайн-саміту Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) в понеділок, 10 січня, пояснюючи введення військ у Казахстан.
"Братська для нас країна, учасниця ОДКБ, зіткнулася з безпрецедентним викликом своєї державності, цілісності та суверенітету. Загроза для казахстанської державності була викликана аж ніяк не стихійними акціями протесту з приводу цін на пальне, а тим, що ситуацією скористалися деструктивні внутрішні і зовнішні сили. Ті люди, які виступали через ситуацію на газовому ринку, це люди. А ті, хто взяв у руки зброю та нападав на державу, це зовсім інші люди. І мають інші цілі. При цьому активно застосовувалися властиві "майданам" технології силової інформаційної підтримки, використовувалися добре організовані та керовані групи бойовиків, у тому числі терористів, що очевидно пройшли підготовку в таборах за кордоном. Їх напад на Казахстан став актом агресії", - заявив Путін.
"Ми спостерігаємо агресію міжнародного тероризму. Звідки взялися ці банди озброєних людей, які пройшли підготовку в закордонних центрах і мають досвід бойових дій у гарячих точках планети", - додав він.
"Ми розуміємо, що події в Казахстані - не перша і далеко не остання спроба втручання ззовні у внутрішні справи наших держав. І ухвалені по лінії ОДКБ ясно показали, що ми не дозволимо розкачувати ситуацію у нас вдома та не дамо реалізувати сценарій так званих "кольорових революцій", - наголосив Путін.
Нагадаємо, на тлі масових протестів, що подекуди супроводжувались вандалізмом, мародерством і нападами на казахстанських військових і правоохоронців, Токаєв 5 січня звернувся до ОДКБ з проханням "допомогти". До складу ОДКБ, крім Казахстану, входять Росія, Білорусь, Вірменія, Киргизстан і Таджикистан.
Організація вирішила спрямувати туди своїх військових. Росія відправила своїх десантників. Керувати операцією призначили російського генерала, який командував окупацією Криму.
Масові громадянські повстання почалися як реакція на подорожчання автомобільного газу, але не вщухли після того, як влада погодилась розслідувати підняття цін і знизити їх. До економічних вимог мітингарів додалися й політичні, зокрема остаточне усунення від політики першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва.
Як наслідок Назарбаєв перестав бути очільником Ради безпеки – ці повноваження перебрав на себе Токаєв. Під час протестів влада вимикала звʼязок та Інтернет, а по всій території Казахстану оголосили надзвичайну ситуацію. Боротьбу з протестами називають "антитерористичною операцією". Токаєв дозволив військовим вбивати людей без попередження.
З початку протестів у Казахстані затримали близько 8000 людей. Точна кількість жертв невідома.