ГоловнаСвіт

Між санкціями та кризою: як польське питання підважило єдність Євросоюзу

Рішення Конституційного суду Республіки Польща від 7 жовтня про перевагу національного законодавства над правом Європейського Союзу породило чи не найбільшу кризу у відносинах між Варшавою і Брюсселем за всю їхню історію. Почали навіть лунати припущення про можливий вихід Польщі зі складу ЄС.

Тисячі громадян вийшли на вулиці багатьох польських міст на акції протесту проти Polexit. Лише у Варшаві близько 100 тис. осіб.

Однак не лише мітинги стали головною проблемою польського уряду. Рішення Конституційного суду поставило під питання виплату Польщі коштів з бюджету Євросоюзу через механізм, який передбачає призупинення дотацій тій країні-члену, яка не дотримується європейського законодавства.

Водночас ця ситуація вдарила по інституціях Євросоюзу, адже через внутрішню ситуацію в Польщі виникли істотні суперечності поміж керівними органами ЄС.

Фото: twitter.com/Morawiecki

Палкі дебати у Страсбурзі

«Європейський Союз перетворюється на утворення, яке перестане бути союзом вільних, рівних і суверенних держав, а стане єдиним, централізованим організмом, керованим інститутами, позбавленими демократичного контролю з боку європейських громадян», — написав прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький у листі на адресу лідерів Євросоюзу за день до дебатів у Європейському парламенті.

Утім це була лише розминка. Під час самих дебатів 19 жовтня у Страсбурзі між очільником польського уряду Моравецьким і головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн відбувся справжній словесний двобій. Лунали взаємні обвинувачення, від чого атмосфера в сесійній залі Європарламенту була дуже напруженою.

Однією з перших виступила очільниця Єврокомісії, яка заявила, що «рішення Конституційного суду Польщі ставить під сумнів засади Європейського Союзу».

Фото: EPA/UPG

«Конституційний суд Польщі прикладає сокиру до коренів єдності ЄС», — наголосила фон дер Ляєн й додала, що це «виклик єдності правового порядку», а головний польський судовий орган, який «ставить під сумнів договори ЄС, є тим самим Конституційним судом, який, відповідно до статті 7, не є незалежним».

У відповідь Моравецький розкритикував Євросоюз за нерівне, за його словами, ставлення до різних країн. А також закликав правові системи окремих держав залишатися незалежними одна від одної.

«Законодавство ЄС випереджає внутрішньодержавне право на рівні законів та у сферах, віднесених до компетенції Європейського Союзу. Таке правило діє в усіх країнах ЄС. Але найвищим законом залишається конституція», — заявив глава польського уряду.

Промова Моравецького, в якій той звинуватив інституції ЄС у застосуванні подвійних стандартів і в дискримінації Польщі, потрапила під шквал критики від представників усіх політичних груп. Окрім союзників «Права і справедливості» («ПіС») з фракції «Європейських консерваторів та реформаторів» і крайніх правих сил.

Фото: twitter.com/Morawiecki

Єврокомісія запропонувала три можливі варіанти покарання для Республіки Польща. Зокрема, надійшли пропозиції юридично оскаржити рішення Конституційного суду, обмежити фінансову допомогу на боротьбу з пандемією або тимчасово позбавити права голосу в Європарламенті.

Також фон дер Ляєн оголосила, що, попри очікування рішення Суду ЄС, вона надішле Польщі прохання пояснити недоліки в системі верховенства права та вимагатиме, щоб витрачання коштів Євросоюзу відбувалося під відповідним контролем.

Хай там як, 21 жовтня, після бурхливих дебатів, Європарламент проголосував за підготовлену п’ятьма фракціями резолюцію. 502 євродепутати її підтримали, 153 зажадали відхилення, а 16 утрималися. Серед польських проти були депутати від ПіС, підтримали документ представники таких політсил, як «Платформа», ПСП і «Лівиця».

Текст, зокрема, містить заклик до Європейської комісії створити механізм, що дозволяє виділяти кошти ЄС без посередництва уряду Польщі. Також є положення, яке конкретизує наміри її авторів.

«Ці вимоги не є каральними заходами проти польського народу, а засобами, за допомогою яких можна буде відновити верховенство права в Польщі», — йдеться в резолюції.

Фото: twitter.com/Morawiecki

Євродепутати вимагають, щоб гроші платників податків ЄС «не передавались урядам, які відверто, навмисно та систематично підривають європейські цінності». Водночас у документі вони висловили «вдячність десяткам тисяч громадян Польщі за те, що вони вийшли на вулицю під час мирних масових протестів, борючись за свої права та свободи як європейські громадяни».

У резолюції, що важливо, вказана необхідність зробити наступні кроки:

  • порушити провадження у справі невиконання зобов’язань державою-членом і застосувати тимчасові заходи Судом ЄС;
  • активувати положення про загальні умови захисту бюджету ЄС;
  • відмовити в затвердженні Національного плану відбудови, підготовленого Польщею;
  • заявити про існування явного ризику серйозного порушення верховенства права з боку Польщі, відповідно до процедури, окресленої в ст. 7, ч. 1 Договору ЄС.

Автори охарактеризували рішення Конституційного суду Польщі як «атаку на європейську ціннісну спільноту». А також розкритикували «одноосібне рішення прем’єра Польщі, яке поставило під сумнів правовий порядок ЄС і є прикладом використання суддів у політичних цілях».

Фото: EPA/UPG

Конфлікт між євроінституціями

Попри ухвалену Європейським парламентом резолюцію щодо Польщі, дісталося не лише їй. А й самій Єврокомісії.

Річ у тім, що ще в липні Європарламент закликав Комісію активувати так званий механізм обумовленості — регламент, що дозволяє Брюсселю призупинити виплати з бюджету ЄС державам-членам, у яких верховенство права перебуває під загрозою. Тоді ж ЄП ухвалив резолюцію, в якій закликав Єврокомісію негайно розслідувати будь-які потенційні порушення верховенства права.

Варто зазначити, що наприкінці 2020 року саме Польща (разом з Угорщиною) опинилася на лаві штрафників. Однак погрози з боку уряду Моравецького щодо можливого ветування бюджету ЄС на 2021-2027 роки змусили відкласти норму «гроші за верховенство права» на певний час.

Пасивність Єврокомісії перед порушеннями верховенства права в Польщі й стала причиною того, що президент Європарламенту Давид Сассолі в листі до юридичних служб ЄП доручив підготувати проти неї позов.

«Держави-члени ЄС, які порушують верховенство права, не повинні отримувати кошти ЄС», — заявив Сассолі.

Президент Європарламенту Давид Сассолі
Фото: EPA/UPG
Президент Європарламенту Давид Сассолі

Також у вищезазначеному листі президент ЄП наголосив, що питання механізму обумовленості є дуже політизованим. Про що свідчить, приміром, апеляція цього механізму до Суду ЄС з боку Польщі та Угорщини, а також «кроки, зроблені останнім часом Єврокомісією». А проте, за словами Сассолі, цей механізм необхідно застосувати «до однієї або кількох держав-членів».

Згідно з листом, Європарламент дає Комісії термін до 2 листопада. Якщо ж до цього часу вона не вживе відповідних заходів, Європарламент подасть проти неї судовий позов.

А що ж Україна?

На перший погляд може здатися, що конфлікт між Варшавою та Брюсселем може оминути Київ. Адже Україна не член Європейського Союзу, а його внутрішні проблеми наче не можуть торкнутися українського порядку денного.

Однак враховуючи той факт, що Польща є головним партнером України в Євросоюзі й виступає в ролі «адвоката» її інтересів, поглиблення розбіжностей між Варшавою та Брюсселем можуть опосередковано вдарити по Києву через імовірне істотне обмеження можливостей Польщі на європейській арені.

Для прикладу, через кризу в ЄС лобіювання питання євроінтеграції України може відійти на другий план. Також не слід забувати про санкції проти Росії, єдність у питанні щодо яких може бути підірвано, від чого постраждає політична архітектура всього європейського простору.

Отже, враховуючи загрозливий характер ситуації, в інтересах сторін якнайшвидше подолати розбіжності. Адже ланцюгова реакція призведе до непередбачуваних наслідків, від яких може постраждати і Євросоюз, і Польща, і Україна.

Станіслав ЖеліховськийСтаніслав Желіховський, Кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram