Про що говорили
Коридори Палаццо Кіджі, як називають італійський «кабінет міністрів», очікували на візит українського президента, що пройшов за зачиненими дверима і без прес-конференції. І не дарма, адже головними серед тем були «російська агресія» та санкції. Неприємним для італійських візаві було питання закриття незаконного представництва «ДНР» та «ЛНР» на території північних регіонів Італії, зокрема у Турині та Вероні.
Очевидно, що такі теми виносити у публічний італійський простір не є комфортним із зрозумілих причин, адже автоматично будуть сварки із росіянами. Але були й певні спільні точки дотику під час цього візиту.
«Наша зустріч з Джузеппе Конте відкрила нову главу в стратегічному українсько-італійському партнерстві. Італія входить до трійки головних партнерів України в Євросоюзі», - написав Зеленський в Twitter. Йдеться про торговельно-економічне, інвестиційне співробітництво та розвиток контактів між українськими та італійськими бізнес-колами.
Україні справді давно слід думати про активізацію економічного співробітництва з Італійською Республікою. Так, у 2019 році обсяги торгівлі сягнули 4 мільярди доларів.
На сайті Офісу Президента України говорирться про залучення італійських інвесторів до масштабної приватизації в Україні та реалізації інфраструктурних проектів, зокрема й енергетичних та космічних. Традиційно, пролунали обіцянка зробити максимум заради безпеки італійських інвестицій. Проте, позитивом є те, що на запрошення Зеленського Конте може відвідати Україну.
Те, що зустріч мала теплий характер говорять і цікаві мовні знаки: Зеленському точно до вподоби італійська мова і слова «grazie» (дякую). Це «grazie» лунало дуже часто під час зустрічі як з італійським прем’єром Конте, так і з президентом Італії Матареллою.
Італійський прем’єр та український президент за період 2019-2020 років уже не раз зідзвонювалися та зустрічалися. Проте кумулятивний ефект від такого спілкування, сподіваємося, стане видимим надалі у 2020 році. І не дарма, адже у березні 2020 року міланський суд має розглянути справу українського нацгвардійця Марківа.
Кейс Марківа
Доля Віталія Марківа обговорювалася на зустрічі як із прем’єром, так і з президентом Італії. Підготовчими до цієї зустрічі були не висвітлені достатньо в українських ЗМІ зустрічі заступників міністрів МЗС та МВС України із заступником Міністра закордонних справ та міжнародного співробітництва Італії М. Ді Стефано у листопаді 2019 року.
Сам факт, що нарешті Україна ставить цю справу як пріоритетну у двосторонніх відносинах – надзвичайно важливо. Нагадаємо, у постанові від 17 січня цього року Верховна Рада просить президента і парламент Італії забезпечити прозорість, об’єктивність та неупередженість апеляційного провадження стосовно старшого сержанта Нацгвардії України Віталія Марківа.
Очевидно, що і відповідь Риму була передбачувана: італійська судова система є незалежною, тому можете подавати свої докази в апеляційну інстанцію. В Італії по-іншому і не можна було сказати.
Проте негативом є те, що саме італійські ЗМІ взагалі не подали це в новинах. Жодне авторитетне видання. Лише маловідоме Formiche, що не має жодного політичного фінансування та є волонтерською платформою для дописів італійських політичних та економічних експертів з академічного середовища. Цей сайт став чи не єдиним майданчиком для того, щоб навіть українці в Італії змогли зрозуміти повістку дня українського президента.
Володимир Зеленський встиг зустрівся ще й із Папою Франциском. Традиційно обговорили гуманітарні ініціативи для допомоги дітям і захисту довкілля. Проте важливо, щоб Папа Франциск продовжував закликати до звільнення усіх українських полонених не тільки на Донбасі, а й в Криму.
«Безмежно вдячний Його Святості за ініціативу «Папа для України», що допомогла 900 тисячам українців, які постраждали на Донбасі», – наголосив Володимир Зеленський.
Made with Italy
Українсько-італійські двосторонні відносини точно потребують активізації, насамперед в інвестиційній сфері. Суттєвого поштовху може надати забутий за останні три роки інструмент Українсько-Італійської Ради з економічного, промислового та фінансового співробітництва. І італійська сторона високо цінує такий формат посилення економічної взаємодії.
Крім того, однією з підвалин до проведення засідань Економічної місії між Україною та Італією була б пріоритизація регіонального співробітництва (між регіонами Італії та областями України). Те, що італійські регіони мають більшу автономію, фінансування та, навіть, славляться своїми певними зовнішньополітичними кроками, іще не звіданий простір для децентралізованих регіонів України.
Економічні відносини між Україною та Італією важливі не тільки через потенціал прибутку, а й з точки зору іміджу. Беручи до уваги, що Італія перебуває у топ-десять країн щодо прямих іноземних інвестицій, то відповідні міністерства України можуть сприяти залученню італійських інвестицій до високоприбуткових галузей економіки України. Це б допомогло італійцям, що Україна – це повноправний партнер, що може експортувати не тільки сировину до Італії.
У цьому контексті важливими будуть робочі групи із МЕРТ та іншими міністерствами з напрацювань пропозицій щодо того, в яких секторах економіки будуть зацікавлені як українські, так і італійські бізнес-кола. «Made with Italy» могло б стати промо-кампанією для відповідних міністерств, бізнес-асоціацій та спільнот українських громадян, що проживають в Італії.
І, головне, про що дуже часто забуває українське керівництво – так це зустріч із українцями. Так, українцями, що проживають в першому та й другому поколіннях на території Італії. І тут варто було б зрозуміти одну просту істину: іще жодне твіт чи фейсбук-повідомлення не замінило живого спілкування. Українці доводять і без цього, що саме спільними проектами можна змінювати стереотипні явища в Україні.
Замість післямови
Італія продовжує підтримувати євроінтеграційні прагнення України і збереження територіальної цілісності, не визнає анексії Криму та на офіційному рівні підтримує запровадження санкційного режиму для РФ.
Позитив проявився саме наприкінці 2019 року, коли спільна фото-ініціатива українського та італійського митця щодо подій на Донбасі дозволила італійському суспільству вперше задуматися про те, що відбувається війна на Сході України.
Іще однією позитивною новиною для України є те, що у парламенті Італії 14 лютого відбудеться презентація документального фільму «The Wrong Place» про загибель Андреа Роккеллі та «справу Марківа». Фільм створюють троє італійських журналістів: Крістіано Тінацці, Даніло Еліа, Рубен Лагаттолла та журналістка «Громадського» Ольга Токарюк. І ось тут варто, щоб автори цього фільму не збирали кошти на онлайн-платформах, а були підтримані саме державою.
