Очікується, що міністри фінансів “Групи семи” (G7) не погодять деталі кредиту для України сьогодні на зустрічі в Італії.
Про це пише Reuters з посиланням на офіційних осіб.
Міністри фінансів і керівники центральних банків країн “Групи семи” ‒ США, Японії, Німеччини, Франції, Великобританії, Італії та Канади ‒ зустрічаються сьогодні в північноіталійському місті Стреза.
Сполучені Штати підштовхують своїх союзників погодитися на позику, забезпечену майбутніми доходами від російських активів на суму близько 300 мільярдів доларів, заморожених після вторгнення Москви в Україну в лютому 2022 року. Міністр фінансів США Джанет Єллен заявила, що кредит може скласти близько 50 мільярдів доларів, але жодних сум не узгоджено. Інші офіційні особи G7, які брали участь у переговорах, висловили обережність, посилаючись на складні юридичні та технічні аспекти, які необхідно вирішити.
“З великими труднощами ми знайшли компроміс щодо використання (вже нарахованих) відсотків. Проблема полягає в тому, як правову основу для цього можна використовувати для майбутніх прибутків”, ‒ заявив журналістам міністр економіки Італії Джанкарло Джорджетті, маючи на увазі угоду, вже укладену Європейським Союзом.
Джорджетті, який очолить зустріч (Італія головує у G7), заявив, що знайти рішення “буде непросто”, і додав, що кілька центральних банків висловили застереження щодо пропозиції США.
Один з європейських чиновників заявив, що комюніке наприкінці зустрічі, ймовірно, міститиме угоду про позику загалом, але без деталей. “Я не думаю, що будуть якісь цифри”, ‒ сказав чиновник, відповідаючи на запитання про цифру в 50 мільярдів доларів.
Міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер також сказав, що багато питань залишаються відкритими, і він не очікує, що G7 прийме конкретне рішення на зустрічі в Італії. У цьому разі офіційні особи продовжуватимуть переговори в надії досягти прогресу до зустрічі глав урядів G7 у південноіталійському регіоні Апулія 13-15 червня.
Єллен заявила, що очікує “загальної згоди щодо концепції” використання доходів від російських активів для надання Україні значної фінансової підтримки після 2025 року.
Ключовою умовою для країн Європейського Союзу, де зберігається більшість активів, є використання лише доходів, а не конфіскація основної суми активів.
Джорджетті зазначений, що кредит “зустрінеться з російською помстою”, а тому будь-яка угода повинна мати “тверду правову основу”, повторюючи коментарі, зроблені цього тижня міністром фінансів Японії Судзукі Сунічі.
За його словами, згідно з пропозицією, яку обговорюють, позику виплатять Києву одноразово і, можливо, її видадуть через країни G7 безпосередньо, а не через глобальну фінансову установу, таку як Світовий банк.
- Як писав раніше The Guardian, Вашингтон вважає, що російські кошти треба спрямувати на відновлення України та купівлю для неї озброєння.
- План США полягає в тому, аби "мобілізувати", а не арештувати чи конфіскувати російські гроші. Ці мобілізовані кошти хочуть надати Україні як позику, відсотки за якою сплачуватимуть із річного прибутку від заморожених активів Росії. А от арешт активів центрального банку Росії та передача їх як "аванс" до репарацій наразі фактично виключений.
- США та Велика Британія вважають, що замість надання відносно невеликих сум прибутку від активів було б краще, якби Україні передали кредит або облігації на суму близько 30 мільярдів євро з відсотками, сплаченими з прибутку.
- Україна просить союзників передати їй заморожені кошти Росії, але поки що є згода лише на передачу прибутків від цих коштів. При цьому йдеться про прибуток, накопичений після 15 лютого 2024, коли в країнах ЄС досягли згоди стосовно використання цих коштів на потреби України – насамперед для купівлі зброї. Йдеться про суму близько 3 млрд євро на рік. 5 млрд євро, накопичені до цієї згоди, не передадуть.
- Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба пояснював, що заморожених активів у Німеччині (6,5 мільярда доларів), Австрії (1,8 мільярда доларів), Ірландії (2 мільярди доларів) і Польщі (1,13 мільярда доларів) було б достатньо, щоб допомогти відновити понад 3500 пошкоджених або зруйнованих навчальних закладів, включно з 1700 шкіл, понад 1000 дитячих садків та 586 університетів.
- Австрія виступила проти використання російських грошей для озброєння Києва, про що говорили канцлер Німеччини Олаф Шольц і глава євродипломатії Жозеп Боррель.
- У квітні віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс під час зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС в Італії повідомив, що члени G7 розглядають можливість використання заморожених російських активів на суму майже $300 млрд як заставу для надання кредитів Україні.