Цього тижня в Італії міністри фінансів Group of 7 обговорять передачу Україні заморожених російських коштів. Ймовірно, між ними виникнуть розбіжності щодо того, чи зможуть Києву законно передати позику в 30 млрд євро – частину з заморожених російських коштів, пише The Guardian.
Понад рік тому дебати щодо того, яким чином Україна може отримати заморожені державні активи Росії, зайшли у глухий кут. Прихильники повного арешту активів, а не просто їх заморожування, не змогли переконати керівників центральних банків та отримати достатню підтримку всередині G7.
Розбіжності є навіть між США і Німеччиною – в частині пропозиції використати заморожені кошти як заставу під кредит.
Президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард минулого тижня навела юридичні та економічні аргументи проти повного арешту активів. Лагард стверджує, що конфіскація загрожуватиме стабільності фінансової системи, підірве принцип державного імунітету та змусить країни з великим надлишком, як Китай, уникати західних резервних валют, розуміючи, що їхні гроші можуть конфіскувати.
"Перехід від заморожування активів до конфіскації активів, розпорядження ними – це те, на що потрібно дивитися дуже уважно", – сказала Лагард, додавши, що це "почне порушувати міжнародний правопорядок, який ви хочете захистити і який ви хотіли би, щоб Росія і всі країни світу поважали".
Але США за підтримки Великої Британії хочуть спробувати обійти заперечення. Вашингтон вважає, що російські кошти треба спрямувати на відновлення України та купівлю для неї озброєння.
План США полягає в тому, аби "мобілізувати", а не арештувати чи конфіскувати російські гроші. Ці мобілізовані кошти хочуть надати Україні як позику, відсотки за якою сплачуватимуть із річного прибутку від заморожених активів Росії. А от арешт активів центрального банку Росії та передача їх як "аванс" до репарацій наразі фактично виключений.
США та Велика Британія вважають, що замість надання відносно невеликих сум прибутку від активів було б краще, якби Україні передали кредит або облігації на суму близько 30 мільярдів євро з відсотками, сплаченими з прибутку.
Країни G7 могли б підтримати облігації державною гарантією, щоб заспокоїти приватних інвесторів, заявили посадовці на конференції з безпеки Леннарта Мері в Таллінні на вихідних.
Використовувати активи російського центробанку як заставу можна було б, допоки Росія не виплатить репарації. Але критики цієї пропозиції кажуть, що використання як застави означає володіння активом, отже рівнозначно конфіскації.
Найбільша кількість державних активів Росії припала на Бельгію, яка наразі утримує в Euroclear 191 "російський" млрд євро. За 2022-2023 ці гроші принесли ще 5 млрд євро прибутку. Загалом же активи Росії в країнах G7 оцінюють в 270 млрд євро. Бельгія погодилася сплачувати понад 1 мільярд євро податків на цей прибуток спільному фонду G7 для України з наступного року. Цього року уряд Бельгії виділив Україні €500 млн із прибутку. Залишок він залишив для своїх резервів і деяких гіпотетичних фінансових ризиків, таких як російський судовий процес.
Конфіскація активів Росії
- Україна просить союзників передати їй заморожені кошти Росії, але поки що є згода лише на передачу прибутків від цих коштів. При цьому йдеться про прибуток, накопичений після 15 лютого 2024, коли в країнах ЄС досягли згоди стосовно використання цих коштів на потреби України – насамперед для купівлі зброї. Йдеться про суму близько 3 млрд євро на рік. 5 млрд євро, накопичені до цієї згоди, не передадуть.
- Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба пояснював, що заморожених активів у Німеччині (6,5 мільярда доларів), Австрії (1,8 мільярда доларів), Ірландії (2 мільярди доларів) і Польщі (1,13 мільярда доларів) було б достатньо, щоб допомогти відновити понад 3500 пошкоджених або зруйнованих навчальних закладів, включно з 1700 шкіл, понад 1000 дитячих садків та 586 університетів.
- Австрія виступила проти використання російських грошей для озброєння Києва, про що говорили канцлер Німеччини Олаф Шольц і глава євродипломатії Жозеп Боррель.
- У квітні віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс під час зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС в Італії повідомив, що члени G7 розглядають можливість використання заморожених російських активів на суму майже $300 млрд як заставу для надання кредитів Україні.
- Під часу ухвалення у США законодавства про фінансування допомоги Україні у документ включили положення щодо передачі заморожених активів РФ на користь Києва. У Штатах ця сума становить понад шість мільярдів доларів, але наразі офіційної інформації з цього приводу поки не було.
- На початку травня Financial Times писала, що на рівні G7 перестали обговорювати конфіскацію заморожених російських активів. G7 побоюється, що повна конфіскація порушить міжнародне законодавство і створить прецедент. Натомість вивчають інші способи використання таких активів.
- Міністр юстиції України Денис Малюська в травні на влаштованій LB.ua дискусії говорив, що вже наступного місяця на саміті очільників країн G7 в Італії можуть ухвалити рішення щодо передачі Україні частини російських коштів.