Вищий антикорупційний суд не обрав запобіжний захід екскерівнику Департаменту військово-технічної політики Міноборони Олександру Лієву. Про це з посиланням на рішення судді пише Суспільне.
Прокуратура клопотала про утримання під вартою або заставу в розмірі 268 млн гривень. Суд відхилив клопотання і не обрав жодного заходу.
Лієву, як відомо, закидають участь у розкраданні близько 1,5 млрд гривень на закупівлі боєприпасів.
Адвокати підозрюваного заявили, що підслідність справи було порушено і прокурор Офісу генерального прокурора не мав права звертатися до Вищого антикорупційного суду стосовно обрання запобіжного заходу.
"Однозначно право підслідності було порушено. Порушено свідомо і це робилося з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Щодо підсудності я вважаю, що прокурори прозріли й краще пізно ніж ніколи. І єдиний орган, який може розглядати справу, є ВАКС. Але інше питання, що тут мають бути представники САПу, а не Офісу генпрокурора. А якщо неналежний суб'єкт подав клопотання – це питання наявності підстав щодо розгляду клопотання", – повідомила сторона захисту.
Про порушення підслідності також повідомив голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін. Він пояснив, що генпрокурор Андрій Костін мав залучити антикорупційну прокуратуру і Національне антикорупційне бюро щонайпізніше на етапі оголошення Лієву підозри. Натомість корупційну справу розслідувала поліція. Щодо підозр слідчі зверталися в Печерський суд, а щодо запобіжного заходу – вже у ВАКС.
Обрання запобіжного заходу Олександру Лієву
Суддя ухвалив рішення розглянути клопотання прокурора у ВАКС.
За версією обвинувачення, представник наглядової ради словацької компанії Sevotech (яка мала поставити мінометні снаряди) Олександр Хорошаєв вирішив заволодіти коштами, призначеними для закупівлі боєприпасів. І для цього Хорошаєв, перебуваючи за кордоном, створив злочинну організовану групу, до якої нібито був залучений Лієв.
Обвинувачення вважає, що Хорошаєв та Лієв виконували ролі керівників організованої групи, давали вказівки щодо заволодіння коштами та планували подальше розподілення коштів.
У червні 2022 на засіданні Ставки верховного головнокомандувача схвалили рішення про купівлю мінометних снарядів 82 та 120 калібрів. Прокурор заявив, що надалі один із фігурантів схеми надіслав до Міноборони комерційні пропозиції, які були доповнені листами у жовтні і затверджені Лієвим та начальником Департаменту Міноборони. 1 жовтня між Лієвим та директором "Львівського арсеналу" було укладено контракт, "переслідуючи мотив та мету збагачення", розуміючи, що товар поставлено не буде та залишивши поза увагою, що сертифікати виробника й експортні ліцензії держави-виробника відсутні.
Як заявив прокурор, Лієв проігнорував, що контракту було присвоєно середній рівень ризику та що у "Львівського арсеналу" не було дозвільних документів на поставку мінометних пострілів на момент укладання контракту, не було комерційних пропозицій на постачання товару. Контракт уклали на постачання 100 тисяч снарядів.
"Вартість товару без ПДВ дорівнювала понад 1 мільярд 380 мільйонів гривень", – додали правоохоронці.
За словами прокурора, надалі "Львівський арсенал" перерахував кошти у валюті на рахунок словацької компанії Sevotech, а потім від Sevotech гроші були перераховані до хорватської компанії WDG. Він також нагадав, що у травні 2022 Міноборони та компанія Sevotech укладали контракт на постачання 18 тисяч балістичних жилетів та 18 тисяч шоломів. По факту було поставлено по 4,5 тисячі шоломів та 2 000 бронежилетів.
"Вказані обставини мали бути відомі Лієву, оскільки його департамент робив перевірку ризиків контракту", – сказав прокурор.
Також компанія Sevotech отримала експортну ліцензію, до того ж двічі був здійснений огляд наявності боєприпасів. Один раз представником від Міноборони, інший – від представників компанії Sevotech.
Адвокати Лієва кажуть, що за рішенням суду зі "Львівського арсеналу" стягнули суму, яку Міноборони заплатило за боєприпаси, і додатково 200 млн гривень штрафу. Як пояснив сам Лієв, контракт передбачав штрафні санкції — за кожен день вище терміну 1% штрафу, а це 13 млн гривень.
Захист Лієва також зазначив, що він мав право заключати контракти напряму самостійно. Але він зібрав робочу групу і після спільного обговорення було ухвалено рішення і надана рекомендація про контракт.
- У листопаді 2023 hromadske опублікувало розслідування про те, що Міністерство оборони України витратило 2 млрд гривень на контракти із закупівлі боєприпасів, які не були виконані, а кошти не повернуті. Це контракт на постачання мінометних мін із "Львівським арсеналом", контракт на 30 000 танкових пострілів із хорватською WDG promet та 15 000 комплектів шоломів і бронежилетів зі словацькою Sevotech.
- 24 січня Міноборони виграло суд у "Львівського арсеналу".
- 26 січня журналістка Цензор нет Тетяна Ніколаєнко повідомила, що до наглядової ради словацької компанії Sevotech, яка під час масштабної війни зірвала контракт на постачання Міноборони 100 000 пострілів для мін і 15 000 комплектів шоломів і бронежилетів, входила жінка, що має росіян серед бізнес-партнерів. Йдеться про Катаріну Гарінг.
- 27 січня СБУ оголосила підозри п'ятьом людям за розкрадання коштів на закупівлі снарядів. Підозру отримали: колишній та нинішній керівники Департаменту військово–технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони, очільник та комерційний директор компанії "Львівський арсенал", а також їхній спільник – представник іноземної комерційної структури. За даними джерел LB.ua в правоохоронних органах, підозри отримали Олександр Лієв, нинішній керівник Департаменту військово-технічної політики Тоомас Нахкур і голова "Львівського арсеналу" Юрій Збітнєв.
- Лієв хотів перетнути кордон, але отримав підозру, писало Радіо Свобода. Сам він стверджує, що їхав до Словаччини "з метою огляду машин розмінування, які мають бути доставлені в Україну в лютому місяці цього року. В Україну планував повернутися до 5 лютого".