Війна і гроші є найбільш великими питаннями для України в цьому році, сказав під час дискусії "2024: сценарії для країни" в рамках проєкту LB.ua і EFI Group "Нова країна" голова фракції "Слуга народу" в парламенті Давид Арахамія.
Відповідаючи на запитання про те, які головні сценарії і виклики він вбачає в Україні цьогоріч, Арахамія сказав, що на 90% є впевненість у тому, що країна отримає ті ресурси, які були заплановані. Окрім війни, країна зіткнеться з економічними і політичними викликами.
"Єдине, що занепокоює з точки зору війни – велике поповнення російської армії, які там десь у березні планується перекинути у Бєлгородську область. Десь там 200+ тисяч солдат, які уже пройшли навчання. І з цим буде пов'язана і внутрішня наша повістка, і внутрішня криза – це яким чином співпадати з точки зору людського ресурсу в першу чергу. Це тема мобілізації, як її там намагаються уникати, але вона є і вона буде. Безумовно, тема мобілізації буде зачіпати всі інші сфери нашого життя. І економіку, і вимивання критичного людського ресурсу. Людський ресурс – це буде головне в фокусі цього року", – сказав парламентар.
Окрім того, він вважає ймовірним виникнення дискусій всередині суспільства та розділення на тих, хто допускатиме компромісні сценарії для закінчення війни та тих, хто наполягатиме лише на перемозі.
"Із цим буде багато викликів, вони будуть точно відображатися на всіх аспектах нашого життя: соціального, економічного, політичного, звичайно, також", – додав він, прогнозуючи, що за пів року можуть з'явитися політики, які використовуватимуть ці теми для електорату.
До перерахованих викликів Арахамія також додав економічні. Окрім того, викликом стане закінчення термінів каденцій Верховної Ради й президента.
"Ми будемо працювати в extended форматі, якого ніколи в принципі не було. Який час extended формату ніхто, в принципі, не знає. Важкі рішення буде важко приймати. Росія точно готується наприкінці березня починати проти президента кампанію – це ми знаємо і це ГУР доповідає і ми знаємо більш-менш всі меседж-бокси", – додав Арахамія.
Як відомо, вибори на час воєнного стану заборонені Конституцією, однак попри це серед політиків лунало обговорення такої можливості та зваження президентом доцільності їх проведення. Якби не велика війна, парламентські вибори відбулися б уже наприкінці жовтня 2023, а президентські – у березні 2024. У листопаді депутати всіх фракцій і груп Верховної Ради у форматі діалогу Жана Моне підписали згоду про те, що вибори в Україні зможуть відбутися не раніше ніж через пів року після завершення воєнного стану.
Більше на цю тему:
"Під час війни виборів не буде. Однак до повоєнних уже готуються".
"Підготовка до виборів: реєстрація через Дію, нові дільниці для ВПО й військових".
- Про те, що тема виборів входить до "методички" Кремля з дестабілізації України, говорили секретар РНБО Олексій Данілов та керівник СЗР Олександр Литвиненко. Данілов казав, що росіяни через агентурні канали та різних "корисних ідіотів" Путіна проводять інформаційну кампанію штучного створення і демонстрації начебто наявного конфлікту у вищому військово-політичному керівництві країни. Ці та інші заходи в комплексі мають створити критично негативний суспільний фон. Данілов вважає, що за такого плану громадянське протистояння – найбільш бажаний сценарій для кремля, "але й вибори також згодяться". Литвиненко повідомляв, що росіяни прагнуть підриву суспільної єдності через підживлення амбіцій і провокування військових та опозиційних політичних сил в Україні. "Росіянам байдуже хто прийде до влади після чинного керівництва. Вони переконані, що хто б це не був, він не зможе опанувати ситуацію, а Україна порине у хаос. Зрештою Захід не лише призупинить допомогу, але й вийде до Росії з пропозиціями про термінові переговори та призупинення війни", – написав голова зовнішньої розвідки.