Не буває війни без втрат. Обидві сторони приховують свої і перебільшують чужі. Як рахувати втрати – взагалі питання. Існує більш ніж одна методика, у різних арміях це роблять у різний спосіб.
НАТО має KIA (вбиті, killed in action), WIA (поранені, wounded in action), MIA (зниклі безвісти, missing in action), DOW (померлі від ран, died of wounds), DWRIA (померлі від ран, отриманих в бою, до отримання медичної допомоги, died of wounds received in action), POW (військовополонені, prisoner of war). DOW і DWRIA включають у KIA.
Ми маємо безповоротні та санітарні втрати. Росіяни рахують так само. Час від часу спливають психогенні втрати, але їх окремо не показують. Є ще зниклі безвісти і полонені. Тут складно: безповоротними вважають втрати, котрі не повернуться у військо до кінця операції. Тобто якщо операція спланована на 30 діб, а термін лікування пораненого – 45, то він безповоротний; якщо полонений у межах обміну повернувся за тиждень, то він наче і не безповоротний, але ким він був 7 діб? І додаються, і додаються графи в таблиці J1 штабів усіх рівнів, плавляться телефони від питань «куди писати дезертирів?», «як облікувати засудженого?» тощо. А якщо паралельно і послідовно проводять декілька операцій, узагалі нічого незрозуміло нікому, крім J1 (Головне управління персоналу. – LB.ua) Генерального штабу Збройних сил України, котрий і збирає всі шишки.
Усім нам болить за втрати саме Сил оборони України. Офіційні джерела мовчать, бо «такі правила», родини страждають, журналісти шукають шпарини, де б дізнатися.
Свого часу мізкував над тим, а як порахувати втрати противника? Мій викладач у військовій академії, який у складі радянського контингенту в Афганістані був начальником артилерії бригади, розповів: іде підрозділ бригади в рейд, чи артилерія завдає ударів по якихось об’єктах, чи засоби старшого начальника щось бомблять у бригадній смузі відповідальності. За ісламською традицією, загиблі мають бути поховані до заходу сонця того самого дня. Рано-вранці наступного начальник розвідки зв’язується зі своєю агентурою в населених пунктах, і та йде на кладовища рахувати свіжі могили. Отак і рахували. Не ідеально, але принаймні якась ясність. Сумлінність агентури перевіряли так: агентурі повідомляли про артналіт темної пори, але стріляли освітлювальними снарядами і не туди, куди обіцяли. Начальник розвідки вранці збирав інфу про втрати, і якщо втрати були відмінними від 0, провідати несумлінного агента наступної ночі висувалася розвідгрупа і допомагала налаштувати калькулятор…
У нашому випадку все складніше, традиції інші, агентура не така (непомітні санітари моргів і копачі могил на кладовищах – неоціненний агентурний капітал), тому є групи допитливих, що мають час і натхнення, збирають і узагальнюють дані з відкритих джерел. Я скористався їхньою працею. Маємо на увазі, що отримані цифри – досить синтетичні, втрати ЗСУ рахували ентузіасти не з нашого боку, тому на високу точність розраховувати не слід. Але для розуміння загального стану речей картина не буде зайвою.
Загальні втрати (вбиті, зниклі безвісти, полонені) оцінено за період від 24.02.2022 по 31.01.2023 так:
Висновок: даним про втрати ворога, які публікує Генеральний штаб Збройних сил України, варто довіряти.
Дуже красномовними та повчальними є цифри втрат від початку оборони Бахмута (йдеться про всі напрямки ворожої активності: Соледар, Кремінна, Сватове, Авдіївка, Мар’їнка, Вугледар, Оріхів, Гуляйполе), але левова частка втрат – наша ціна утримання Бахмута:
Беремо калькулятор й отримуємо співвідношення 1:2,9 (класична цифра з підручника – 1:2-1:3, на ділянках прориву – 1:5-1:6). Тобто все відносно об’єктивно і, знову ж таки, ГШ ЗС України дає коректну цифру.
Нагадаю, що цифру російських втрат росіяни рахували самі собі. Так ось, у них виходить, що втрати ЗС РФ, підрозділів ЛНР-ДНР (формально ці банди сепаратистів є 1-м і 2-м армійськими корпусами 8-ї армії Південного військового округу ЗС РФ), чеченських і «добровольчих» формувань та іншої нечисті, що косить під ЗС РФ за грудень-січень – 15 500 убитих, полонених і зниклих безвісти, 60 800 поранених і хворих (власне хворих – близько 25 000). Росгвардія втратила близько 150 осіб убитими, полоненими (не чув про таких, але методика підрахунків змушує) та зниклими безвісти, близько 400 поранених і хворих.
Найбільші втрати – у найманців з ПВК, котрі переважно є колишніми ув’язненими: убитих – близько 23 800, поранених і хворих – 53 100 (у РФ сидіти хтось взагалі лишився, крім Навального?!). За іншими російськими оцінками (МО та ЗС РФ) з липня по січень у ПВК набрали 56 240 – 57 602 ув'язнених. До 30 січня 2023 року в строю залишилося 7 450 – 7 600 з них. Решта – загиблі, полонені, поранені та невелика кількість помилуваних, котрих відпустили додому у відпустку чи назовсім.
Якщо оцінювати втрати російського угруповання, то за Бахмут – Соледар протягом грудня-січня вони поклали 39 500 убитими, полоненими та зниклими безвісти (2,5 дивізії), 114 500 пораненими і хворими (легких поранених десь 45 800, приблизно стільки само хворих і 22 900 важких поранених та інвалідів-ампутантів).
Українська ціна за Бахмут – Соледар (ще раз нагадаю, на думку росіян): 15 100 вбитих, зниклих і полонених, 58 300 поранених і хворих (у нас інша структура цієї категорії: легких – 29 100, 11 700 важких та інвалідів, 17 500 хворих).
З початку війни росіяни своїм нарахували 137 700 убитими, полоненими, зниклими безвісти, померлими від ран; 304 900 поранених (повернулися та ще повернуться на війну десь 122 000).
Нам росіяни нарахували 65 800 убитими, полоненими та зниклими безвісти, 154 650 – пораненими, з котрих більш ніж половина ВЖЕ повернулися до своїх підрозділів і продовжують бойові дії. Усвідомлюємо, що це не одномоментне навантаження на систему охорони здоров’я України, це показники за рік війни.
Ми не будемо стверджувати, що наведені цифри відповідають дійсності – радше можна говорити про певні співвідношення та приблизний порядок цифр. У будь-якому разі ми платимо велику і страшну ціну за те, щоб зберегти свою державу і право визначати своє майбутнє. Про це потрібно пам’ятати кожному.