Україна, якщо вона хоче залишатися морською державою, повинна облишити континентальне мислення й шукати стратегії протидії російській морській експансії.
Міжконтинентальний жест Путіна для нас не означає нічого. Уся Україна прострілюється балістичними й крилатими ракетами, здатними нести ядерні бойові частини. Якби росіяни збиралися — ми вже давно отримали б. Цей меседж не нам.
Або ми змінимось: переглянемо всю систему управління військами від самого верху аж до відділень, перерозподілимо повноваження, будемо призначати за здібностями, а не через лояльність, — або приєднаємось до динозаврів.
Крім війни, росіяни активно розігруватимуть дипломатичну карту (спроби позбавити Україну міжнародної підтримки) та внутрішньоукраїнську (вибори, громадські заворушення, хресні ходи — весь арсенал засобів дестабілізації).
Чорні Запорожці залишили Вугледар після року боїв. Втрата міста кардинально не змінить ходу наступальної операції ворога. Однак конче потрібно проаналізувати те, що сталося під час оборони Вугледара й опісля.
Армія повинна припинити бути “тюрмою для героїв”, бо перетвориться на маленьку радянську армію. А в битві проти великої радянської армії менша завжди програвала.
Якщо в старших штабах не навчаться нарешті аналізувати поразки, встановлювати їх об’єктивні причини, то на нулі будуть і надалі платити власними життями за консервацію ураженої управлінським артритом ієрархії.
Покровськ залишається напрямком головного удару, але противник завдає ще двох ударів, намагаючись ліквідувати Вугледарський виступ і витіснити Сили оборони за річку Оскіл.
«Таврія», вмиваючись кров’ю, виконала своє головне завдання — виснажити противника, створити умови, коли ворогу нічим фізично продовжувати наступальну операцію. А Силам оборони є. І саме в цьому головний сенс.
Війна, а точніше героїчний спротив України та військова майстерність командирів і бійців Сил оборони щодня формують нову військово-політичну реальність і примушують противника постійно шукати щось ще не випробуване.
Не слід очікувати глибоких проривів чи гучних перемог, але все частіше з Кремля стогнатимуть про переговори й перемир’я. І що гучніше стогнатимуть, то болючіше Сили оборони вдарили.
Ворог дуже активний на Харківському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Покровському напрямках. А от у сухопутному коридорі на Крим, на Куп’янському й Лиманському напрямках поводиться тихіше.