Військове командування противника докладає зусиль, щоб ліквідувати українські плацдарми на різних напрямках, вирівняти лінії фронту та повністю окупувати Донецьку область. Зустріч на Алясці додає росіянам ентузіазму в Запорізькій області, у південній частині Донбасу, а усунення з посади командувача угруповання військ «Север» генерал-полковника Лапіна і призначення генерал-полковника Нікіфорова пожвавить ситуацію на Слобожанщині. Є також інформація, що загони «Ахмат» отримали вказівку терміново звільнити всю Курщину й захопити максимум населених пунктів на Сумщині. Воно, звісно, дичина, але в боротьбі за повернення політичного впливу кадирівцям легко не буде, надто сильно їхній вождь бажає запхати як не козирного туза, то принаймні якогось валета в рукав Путіну перед історичною зустріччю.
Ротація Лапін — Нікіфоров також цікава. Кажуть, що Лапін намагався звільнитися ще у 2022-му, але вмовили залишитися.
Нікіфоров — «визволитель» Курщини, наче в авторитеті. Лапін нічим на Харківщині себе не проявив, тому тут сам пішов чи пішли — не важливо. Є також чутки, що на вихід готують командувача УВ «Днепр» генерала Теплинського, активність і досягнення котрого на Херсонщині не задовольняють Кремль. Ще одна цікавинка: Лапін і Теплинський — несуча конструкція НГШ генерала Герасимова, котрий у вересні має звільнитися за віком. Це все, звісно, конспірологія. Але хто ж знає…
На Куп’янському напрямку 68-ма дивізія 6-ї армії завдає головного удару з плацдарму біля Дворічної на північ від Куп'янська в напрямках Дворічна — Путникове і Кам'янка — Колодязне, щоб з'єднатися з підрозділами, які перетнули державний кордон у районі Мілового й безуспішно намагаються просунутися на Великий Бурлук через Амбарне. А проте, оперативна обстановка тут залишається стабільно складною щонайменше останні діб 30: раніше ворог вклинився на напрямку Голубівка — Радьківка, він хоче і розширити клин, і максимально глибоко охопити з півночі весь Куп'янський район оборони ОСУВ «Хортиця». Штурмові групи противника зав’язали бої за північні околиці міста в районах Московка, Мирне й біля АЗС «Укравтогаз».
Для нарощення зусиль сюди прибули дві БТГр 27-ї бригади 1-ї армії. Поки що противник намагається закріпитися на північній околиці Куп’янська і здатен паралізувати логістичне забезпечення Сил оборони, які зосереджені в самому місті та на схід від нього.
Вразливим місцем агресора тут є контроль над Кіндрашівкою. Якщо Сили оборони викинуть ворога із села, зможуть атакувати вздовж дороги Р79, а це завдасть чимало клопотів підрозділам противника, що прорвалися до Куп'янська через Радьківку.
На Лиманському напрямку 67-ма дивізія 25-ї армії прорвалася до Торського. 1243-й полк (імовірно, мобрезерву) максимально наблизився з північного флангу до основних маршрутів логістики Сил оборони. Ці обставини зробили подальше утримання українськими підрозділами позицій у Серебрянському лісі вкрай складним завданням. 25-та армія за крок від того, щоб ліквідувати плацдарм Сил оборони на північному березі р. Сіверський Донець.
Швидше за все, частини Третього корпусу Сил оборони муситимуть залишити свої позиції в Серебрянському лісі й відступити за р. Чорний Жеребець у бік Ямполя. Противника намагатимуться зупинити власне вздовж Чорного Жеребця.
На Покровському напрямку епіцентром подій є район на північний схід від Покровсько-Мирноградської агломерації. Противник має успіх на схід від Добропілля, де його штурмові групи вже помічені в районах Кучерового Яру, Нового Шахового, Білецького. Бої за Родинське (дуже криваві для ворога) тривають більш ніж тиждень. Гіпотетичний успіх в операційній зоні 51-ї армії спонукав командування УВ «Центр» посилити її 39-ю бригадою 68-го корпусу (із Сахаліну) та низкою частин 2-ї та 8-ї армій. Загалом УВ «Центр» має на напрямку до 100 000 багнетів.
Непокоїть розвиток оперативної обстановки в напрямку Добропілля. 51-ша армія просувається з південного заходу та північного сходу, охоплюючи Покровськ. Чітко прослідковується мета перерізати українську логістику не лише ударами БпЛА, а й фізичним контролем над маршрутом. Рух військ противника на північ ставить під загрозу перспективи оборони не лише Добропілля та Покровська, а й Дружківки та Костянтинівки, адже успіх під Добропіллям означає глибокий обхід цього району з півдня. Щойно 51-ша армія заблокує комунікації з Покровська на Добропілля, 41-ша і 2-га армії розпочнуть штурм Покровська.
Вразливим місцем агресора тут є його відносно вузька оперативна побудова військ, що рухаються в напрямку на північний захід. Тили ворога в цьому напрямку також дещо відстають, тому лишити передові частини ворога без постачання непоганий варіант.
На Новопавлівському напрямку 36-та бригада і 430-й полк 29-ї армії противника розширили своє вклинення на напрямках Зелений Гай — Іванівка, Піддубне — Іскра. 37-ма бригада 36-ї армії з мінімальними результатами, але атакує в напрямках Мирне — Олександрград, Воскресенка — Січневе. 336-та бригада матросів-балтійців просувається на південь від Маліївки. Передові частини 5-ї ЗА намагаються захопити Темирівку, обійшли поселення своїми штурмовими групами з півдня дорогою на Гуляйполе й просуваються на Шевченко — Комишуваха. 69-та бригада прикриття і 38-ма бригада 35-ї армії понад три тижні атакують Малинівку, але захопити повністю поки що не спромоглися.
Однак в операційних зонах 36-ї та 29-ї армій противник дуже близький до захоплення району між річками Вовча — Мокрі Яли і Ворона — Вовча та виходу до адміністративного кордону Дніпропетровської та Донецької областей на ділянці Іванівка —Темирівка. Тобто ворог фактично виконає тут найближче завдання СВО — окупує південну частину Донецької області.
З тривожних дзвіночків є ще такі:
-
захоплення Степногорська (передові підрозділи 7-ї десантно-штурмової дивізії вже намагаються там закріпитися) дозволить противникові обстрілювати Запоріжжя, до котрого звідти лише 35 км;
-
від Юнаківки чи Олексіївки до Сум — 28-30 км, тобто обстрілювати місто з артилерії та РСЗВ можна вже.
Руйнування мосту між Херсоном й острівним мікрорайоном Корабел. Який сенс захоплювати острів, котрий зі зруйнованим мостом — пастка? У противника і так з логістикою на островах суцільний головний біль, а тут цілий мікрорайон. Тож згадаймо командувача УВ «Днепр» Теплинського. Зруйнований міст має демонструвати рішучі наміри захопити Херсон перед бункером і бункерним, хіба ні? І карта є, звідки готувалося нападєніє…