Причини не нові, але тепер вони системні: хронічне недофінансування первинної ланки, дефіцит медичних кадрів, слабка профілактика, провали у вакцинації та акушерській допомозі. У фокус знову повертається те, що довго вважали «другорядним» — громадське здоров’я, доступність базових послуг і профілактика.
В Україні запланований перехід на тарифи НСЗУ для кардіохірургії, онкології, ортопедії - це ще та біда, але вона попереду.
Хронічні хвороби як головна реальність XXI століття
Якщо подивитися на національні реєстри, публікації та ретроспективні огляди, картина смертності виглядає гранично чітко. Світ давно живе в епосі неінфекційних захворювань — і 2025 рік це лише закріпив.
Ішемічна хвороба серця залишається першою причиною смертності у світі. Інсульт — другою, і тут важливо нагадати: інсульт не є «раптовою хворобою», це ускладнення, якому десятиліттями передують гіпертензія, порушення ліпідного обміну, спосіб життя.
Далі — ХОЗЛ, хвороби нижніх дихальних шляхів, рак легень та інші онкологічні захворювання, деменція й хвороба Альцгеймера, діабет, хронічна хвороба нирок. Усі ці стани формують більшість смертей у світі.
Їх об’єднує не лише поширеність, а й спільне коріння: модифіковані фактори ризику — тютюнопаління, низька фізична активність, нераціональне харчування, ожиріння, хронічний стрес, гіпертензія. Старіння населення лише посилює цей ефект.
Саме тому у 2025 році медицина все менше говорить про «лікування хвороб» і все більше — про процеси, які ведуть до них роками.
Україна: між глобальними трендами та війною
Україна загалом вписується у європейську парадигму високої смертності від хронічних захворювань. Але війна додає власні, болісні корективи.
По-перше, значна частка інфекційних хвороб нікуди не зникла. Туберкульоз залишається серйозною проблемою охорони здоров’я: у 2025 році фіксуються тисячі нових випадків, зокрема резистентних форм. Лише в жовтні зареєстровано понад 1200 нових хворих.
По-друге, несвоєчасна діагностика і лікування у прифронтових регіонах та серед внутрішньо переміщених осіб. Третій рік повномасштабної війни формує нову медичну реальність: зруйнована інфраструктура, атаки на лікарні, велика кількість пацієнтів з тяжкими травмами, потреба у довготривалій реабілітації та психологічній підтримці. ВООЗ вже говорить про цей період як про етап, що змінює саму модель української системи охорони здоров’я.
По-третє, хронічне запалення — тема, яка лише починає виходити у публічний простір. Стрес, повітря низької якості, полютанти, постійна напруга війни запускають механізми, що згодом трансформуються у серцево-судинні, метаболічні, психічні розлади. Це ще раз підкреслює: сучасна медицина має працювати не з наслідком, а з довгим ланцюгом причин.
Lifestyle як частина медичної стратегії
У 2025 році здоровий спосіб життя остаточно перестав бути «інстаграм-трендом». Харчування, фізична активність, сон і психічне здоровʼя стали частиною реальної медичної політики — і в світі, і в Україні.
Ринок сервісів, що допомагають змінювати спосіб життя, зростає, і це не випадково. Управлінці все краще розуміють: система, перевантажена лікуванням ускладнень, значно дорожча й менш ефективна, ніж інвестиції у профілактику.
Тут виникають нові виклики: наприклад, неконтрольований обіг препаратів для зниження ваги призводить до збільшення кількості побічних реакцій та негативних наслідків. Так, у гонці за «здоровою вагою» люди втрачають саме здоровʼя.
Або тренд на сніданок з лососем призвів до того, що саме цей вид риби сьогодні є найбільш часто штучно синтезованим та агресивно генетично модифікованим. Відповідно користі нуль, а от шкоди - чимало: для екології та людини.
Технології, але з людським обличчям
Штучний інтелект, телемедицина, цифрові сервіси у 2025 році — це вже не майбутнє, а повсякденність. Вони допомагають у діагностиці, моніторингу хронічних станів, прогнозуванні ускладнень. Персоналізована медицина перестала бути елітарною: генетичні профілі та біомаркери дедалі частіше входять у рутинну практику, особливо в онкології та кардіології.
Але головний виклик року — не технологічний. Він гуманістичний. Світ має потужні інструменти, але дедалі гостріше постає питання: як не втратити емпатію, не перетворити медицину на набір протоколів або просто бізнес.
2025 рік чітко показав: пацієнт не є статистичною одиницею. Це людина з тілом, досвідом, страхами й власним контекстом життя. І саме навколо цього усвідомлення сьогодні формується медицина майбутнього — дуже різного, але точно не усередненого.