Блог Олександри Телегузової
лікарка-кардіолог відділення мініінвазивної кардіохірургії та транскатетерних процедур
Асистент професора з викладання у Harvard T.H. Chan School of Public Health, авторка «Лікар&Подкаст», лауреатка наукової премії НАМН, учасниця міжнародних програм ВООЗ, USAID, молодіжна делегатка України в ООН (2017).
Усі дописи блогу
-
Донорство в Україні досі базується на принципі «відмовленої згоди» — сім’ї часто кажуть «ні», не розуміючи, що їхнє «так» могло б врятувати кілька життів одночасно.
-
У медицині є багато героїзму. Але система не повинна будуватися на героїзмі. Вона повинна будуватися на людях, яких не доводять до межі.
-
Якщо український лікар входить до кола авторів одного з найавторитетніших світових видань із кардіохірургії, це нагадує про те, що ми маємо що дати світові.
-
Наш мозок змінюється щодня: під впливом наших рішень, звичок, ритму життя, рівня стресу, якості сну, руху, середовища. Він водночас вразливий, і здатний до відновлення.
-
Потрібно зберегти внутрішню опору, щоб мати сили жити, працювати, допомагати, бути корисним. І серце не повинно весь час жити так, ніби небезпека відбувається в ньому щосекунди.
-
Від того, наскільки рано медицина навчиться розпізнавати геріатричні синдроми, значною мірою залежатиме якість життя людей у старшому віці.
-
Підготовка до весни — це не спроба «надолужити» втрачене. Це поступове повернення балансу: контроль тиску, помірна фізична активність, уважність до власного самопочуття.
-
Харчування — це не поле для гасел і не простір для ідеології. Це щоденна рутина, яка додає або забирає здоров’я.
-
Діти — не маленькі дорослі. Їхнє серце і мозок заслуговують на час для росту, навчання та розвитку, а не на ранній шлюб.
-
Українська культура рухатиметься від естетики вразливості до естетики сили. Від естетики болю — до естетики відновлення. Від краси як форми — до краси як дії.
-
В сучасному житті головне — не “опалювати стіни”, а підтримувати тепло всередині себе: через одяг, харчування, рух і увагу до свого тіла.
-
Серце - це система. І в цій системності — головний резерв зниження смертності від серцево-судинних хвороб у найближчі десятиліття.
-
Холод сприяє не тільки омолодженню тіла, а й загостренню патологій. Але багато ризиків можна зменшити.
-
Підвищення стандартів харчування має стати пріоритетом так само, як і медикаментозна терапія.
-
Усі системи охорони здоров’я, від глобальних до локальних, повинні адаптуватися до нових викликів, продовжуючи боротьбу зі старими.
-
Світ має потужні інструменти, але дедалі гостріше постає питання: як не втратити емпатію, не перетворити медицину на набір протоколів або просто бізнес.
-
У здоров’я немає яскравої упаковки. Воно не продається «на акції». Але саме його ми найбільше хочемо для близьких.
-
Що таке нікотин, з чим його, буквально, їдять і чому так важко відмовлятися від нього.
-
Турбота про себе взимку — це не сезонна рекомендація, а стратегія збереження енергії. Підтримка імунної системи сьогодні — це насамперед підтримка психіки, сну, тепла й серця.
-
Що ж відбувається всередині нас, якщо ми довго живемо «на нервах».
-
Наукова доброчесність — це як стерильність в операційній. Її не видно, але від неї залежить усе.
-
Сьогодні, коли війна зробила наш час нестабільним, переведення годинника стає ще одним стресом у системі, що й так працює на межі.
-
У темряву ми часто думаємо про те, що втрачаємо, але можемо навчитися використати темряву як фон, щоб краще бачити те, що має значення.
-
Надлишок глюкози активує запальні процеси в організмі, які сприяють пошкодженню стінок судин та розвитку серцево-судинних хвороб.
-
День людей похилого віку — це не лише нагадування про вік. Це ще й нагода подумати про майбутнє, яке ми всі колись зустрінемо.