Серед них, серцево-судинні захворювання (ССЗ) — перша причина смерті
Приміром, у 2023 році ССЗ спричинили приблизно 19,2 млн смертей у світі, тоді як у 1990 році таких смертей було 13,1 млн. Це означає значний абсолютний зріст смертності за три десятиліття, головним чином через старіння населення та вплив факторів ризику.
ВООЗ оцінює, що понад 4 із 5 смертей від ССЗ припадають на інфаркти та інсульти, причому третина смертей від цих причин відбувається передчасно (до 70 років).
Нагадаю, приблизно 80 % усіх наслідків серцево-судинних захворювань пов’язані з модифікованими факторами ризику — тобто тими, що можна змінити профілактичними заходами:
- високий артеріальний тиск;
- високий індекс маси тіла та діабет;
- неадекватне харчування та низька фізична активність;
- тютюнопаління та вживання алкоголю;
- навколишні фактори, зокрема забруднення повітря.
У багатьох країнах, включно з Україною, медики спостерігають тривожну тенденцію: ішемічна хвороба серця, порушення ритму серця та інсульти виникають все частіше в молодшому віці — 35-45 років. Це пов’язують із ростом ожиріння, діабету та хронічного стресу в молодих вікових групах.
У 2023-2024 роках понад 100 тисяч смертей спричинені ССЗ, і частина цих смертей припадала на ішемічну хворобу серця.
За прогнозами на 2025–2050 роки, навіть якщо віково-стандартизована смертність від ССЗ дещо знизиться внаслідок профілактичних програм, загальна кількість людей з ССЗ і пов’язана смертність будуть зростати через старіння населення та зростання кількості факторів ризику в популяціях.
Тому, сучасні вектори лікування зосереджені не лише на нових терапіях, а й на розумінні ролі комплексних факторів ризику (метаболічних, поведінкових, екологічних), що відкриває нові напрямки в громадському здоров’ї та клінічних протоколах.
Додаємо «смаколик»: метаболічні ризики
Навіть без змін в методах діагностики й підходах, ожиріння набирає пандемічних масштабів. За оцінками, близько 60 % дорослих! (більша половина людства) та значна частина дітей можуть бути надмірної ваги або ожиріння до 2050 р. Це посилює ризики діабету 2-го типу, серцевих хвороб, деяких видів раку, остеоартрозу…та лише збільшить навантаження на системи охорони здоров’я у 2026-му і далі.
Психічне здоров’я та смертність молоді
Останні великі епідеміологічні дані показують зростання смертності серед підлітків і молодих людей з причинами, пов’язаними з психічним здоров’ям, самогубствами, вживанням психоактивних речовин та насильством. Це — новий та тривожний тренд, який часто лишається поза традиційною епідеміологією.
Інфекційні хвороби: сезонність та «нові норми»
Хоча пандемія COVID-19 відступила від своїх пікових показників і в багатьох країнах стала звичною респіраторною інфекцією, серйозні сезонні хвилі грипу та інших респіраторних вірусів (як RSV, метапневмовірус) все ще реєструються щороку. Ба більше, нові мутації тисячами зʼявляються щоденно і важко прогнозувати, яка з них уразить суспільство наступною.
Векторні та кліматично-мотивовані інфекції
Через кліматичні зміни та мобільність населення хвороби, що передаються комарами й іншими переносниками (як денге, вірус Західного Нілу, чи навіть ризики повторного повернення малярії), розширюють свій географічний пояс. Це потенційно значить, що у 2026 році ці «тропічні» інфекції ставатимуть загрозою і в помірних широтах.
Туберкульоз, гепатити, кашлюк — нові виклики
Дані епідеміологічних оглядів свідчать про циклічність і невизначеність ситуації з туберкульозом, гепатитами, кашлюком та іншими вакцинозахворюваннями. Частина з них — через зниження охоплення імунопрофілактикою чи нестійкість до лікування — можуть спричиняти періодичні спалахи у різних регіонах.
Основні тенденції та прогнози до 2026 року
- ССЗ, діабет, ХОЗЛ залишатимуться головною причиною захворюваності та смертності глобально й в Україні.
- Ожиріння та метаболічні ризики продовжать свій ріст, особливо серед молоді.
- Психічне здоров’я молодих людей може стати окремою кризовою сферою.
- Сезонні та нові вірусні інфекції — невід’ємна частина респіраторного навантаження на систему охорони здоров’я.
- Векторні захворювання та кліматичні зміни можуть розширити географію хвороб.
У 2026 році епідеміологічний ландшафт охорони здоров’я продовжить віддзеркалювати сучасний перехід від традиційних інфекційних спалахів до довготривалих хронічних хвороб, із збереженням важливих сезонних інфекцій та зростанням ролі психічного здоров’я й кліматичних чинників. Це означає, що усі системи охорони здоров’я — від глобальних до локальних — повинні адаптуватися до нових викликів, продовжуючи боротьбу зі старими. Завдання із зірочкою.
А ще ж штучний інтелект, війни, потепління та магнітні бурі…нас чекає цікавий рік.