Сьогодні УДП стоїть перед необхідністю глибокої трансформації, яка водночас відкриває нові можливості - і для компанії, і для України. У воєнний час Дунай став однією з ключових логістичних артерій країни. Морські судна УДП підтримують експортний коридор, забезпечуючи рух української продукції до європейських і світових ринків.
Водночас трансформація УДП неможлива без переходу до клієнтоцентричної моделі роботи. Для компанії це означає не лише перевезення вантажів, а створення рішень під конкретні потреби клієнтів, які адаптуються до змін ринкових вимог. Прикладом такого підходу стане контейнерна лінія Констанца – Ізмаїл, яка має зменшити навантаження на автомобільні шляхи та підвищити ефективність транскордонної логістики. Паралельно в Ізмаїлі триває робота над створенням двох вільних зон, які заплановані на наступний рік і будуть орієнтовані на підтримку відбудови та обслуговування нових логістичних потоків. У найближчі роки відбудова також суттєво збільшить попит на перевезення негабаритних і важких вантажів, і УДП вже позиціонує себе як оператор, здатний відповідати на ці нові запити клієнтів.
Заплановане відновлення пасажирського флоту УДП спрямоване на повернення транспортного сполучення між прибережними населеними пунктами на Дунаї, де річкові перевезення часто є логічною альтернативою автомобільному транспорту. Судноремонтні потужності компанії забезпечують планове обслуговування та ремонт власного флоту, а також створюють основу для його поетапного технічного оновлення — зокрема продовження ресурсу суден і впровадження сучасних рішень у межах наявних активів. Але для того, щоб ці плани стали реальністю, потрібна інша логіка управління.
Центральний елемент змін - цифрова трансформація. Діджиталізація в УДП - це не про «модний софт», а про зміну способу роботи компанії, адаптацію до світу, де клієнти мають доступ до інформації про свої вантажі та можуть бронювати перевезення 24/7. Це створює цінність для клієнтів, забезпечує операційну ефективність, контроль і прозорість, а також формує довіру до УДП як надійного партнера. Облік флоту, оптимізація планування рейсів, фінансові потоки, ремонтні програми, закупівлі - усе це має бути прозорим, вимірюваним і підзвітним. Саме так працюють сучасні логістичні компанії у ЄС і світі.
Такі зміни дають прямий ефект: зниження втрат, кращу керованість активів, можливість планувати інвестиції та прогнозувати доходи. Але є й ширший результат - держава отримує компанію, яка не лише виконує стратегічну функцію, а й створює додану вартість.
Вже восени 2025 року впроваджені зміни дали відчутний результат. Робота річкового вантажного флоту стала значно ефективнішою: середня кількість караванів зросла у 3.8 раза, середньомісячний обсяг перевезень - на 43%, а зворотне завантаження суден подвоїлося. Завдяки новим підходам в управлінні та оптимізації витрат операційні збитки зменшилися у 1.5 раза, а адміністративні витрати скоротилися вдвічі.
Важливим кроком стала структурна модернізація управління компанією. Формування незалежної Наглядової ради з участю міжнародних і українських фахівців означає перехід від традиційної моделі державного підприємства до міжнародно визнаних стандартів корпоративного управління. До складу Ради входять три незалежні міжнародні експерти та два представники України з боку держави, які поєднують зовнішню незалежність із національною відповідальністю. Усі члени мають практичний досвід у сфері морських перевезень і логістики, зокрема досвід роботи у судноплавстві, портовій інфраструктурі та управлінні ланцюгами постачання; серед них є й колишні військово-морські офіцери. Завдання Наглядової ради полягає не в операційному управлінні, а у формуванні стратегії, контролі її виконання та захисті довгострокових інтересів компанії й держави. Це не формальна інституція, а команда, сформована навколо глибокого розуміння реальної роботи флоту, портів і логістичних процесів.
Це також сигнал для партнерів і інвесторів. Прозоре управління, зрозумілі правила, цифрові інструменти - саме цього очікують у ЄС, коли говорять про співпрацю з українськими компаніями. УДП може і має стати таким партнером: не лише логістичним оператором воєнного часу, а повноцінною частиною європейської транспортної системи.
Інвестиції в модернізацію флоту, судноремонтних баз і цифрову інфраструктуру вже сьогодні дають Україні більше, ніж просто сильну державну компанію. Йдеться про формування стійкого логістичного інструменту для експорту, відбудови та інтеграції у європейські ланцюги постачання. УДП вже працює через дочірні компанії у Сербії, Угорщині, Австрії та Румунії, а в минулому було присутнє на ринках Лівану. Сьогодні компанія розглядає повернення до природних для себе напрямків — Єгипту, Туреччини та Середземноморського регіону. Поєднання географічного положення, флоту та оновленої управлінської рамки створює передумови для того, щоб УДП стало повноцінним річково-морським оператором європейського масштабу.
Час для таких змін має вирішальне значення. Європейська комісія у звіті про Україну зазначає, що за період повномасштабної війни ЄС і держави-члени мобілізували 177.6 млрд євро на підтримку України. Значна частина цих ресурсів прямо або опосередковано пов’язана з логістикою, відбудовою та інтеграцією у внутрішній ринок ЄС. Без сучасних і надійних транспортних операторів цей потенціал не може бути реалізований повною мірою. Сильне УДП означає для України більшу логістичну самостійність, стійкіші експортні та імпортні коридори, менше навантаження на автомобільні шляхи й пункти пропуску та кращу пропускну здатність для потоків відбудови.
У горизонті наступних 3–5 років результати трансформації варто оцінювати не через декларації, а через структурні наслідки. Це вищий економічний результат з тієї ж бази активів завдяки ефективнішому використанню флоту. Це молодший і сумісний з вимогами ЄС флот. Це передбачуваність і прозорість для партнерів і клієнтів — якості, які Європейська комісія прямо називає ключовими для інтеграції України у транспортні та логістичні мережі ЄС. І, зрештою, це компанія, здатна відігравати помітну роль у логістиці відбудови України та у з’єднанні транспортних ланцюгів між ЄС і Україною.
Для мене УДП сьогодні - це приклад того, як державне підприємство може вийти з тіні минулого й перетворитися на актив майбутнього. Сьогодні це водночас логістична артерія воєнного часу і майбутній європейський партнер у транспортній системі. І саме зараз - найкращий момент, щоб зробити цей перехід реальністю. Символічно, що у 2026 році Україна перебирає на себе головування в Міжнародній комісії із захисту річки Дунай - як сигнал того, що країна повертається до формування європейської транспортної та екологічної політики не як спостерігач, а як учасник.