Іран тривалий час перебуває під санкціями. Обмеження насамперед стосуються ядерної програми Ісламської республіки та стосуються переказу коштів й надання інших фінансових послуг, що можуть сприяти діяльності Ірану в сфері ядерної енергетики, розробки систем доставки ядерної зброї та військовій сфері. Посиленому контролю підлягають всі фінансові операції з юридичними особами, зареєстрованими в Ірані, їх представниками та пов’язаними особами. Банкам України, наприклад, заборонено відкривати кореспондентські рахунки банкам/у банках Ірану, якщо це може сприяти діяльності Ірану в сфері ядерної енергетики та розробки систем доставки ядерної зброї, накладене ембарго на товари, програмне забезпечення, технології, що можуть мати відношення до ядерної програми Ірану.
Такий стан справ з одного боку відсік Іран від доступу до сучасних збройних технологій, але з іншого спонукав до розвитку власних – Іран розвивав безпілотні технології з кінця 80-х років минулого століття і сьогодні є «державою дронів».
Виробництвом дронів в Ірані переважно займається Іранська організація авіаційної промисловості та державна аерокосмічна компанія «Кудс». Обидва ці підприємства тісно пов'язані з Корпусом вартових Ісламської революції (КСІР) – таким собі елітним військово-клерикальним спецназом, який відрізняється секретністю і не дуже любить ділитися подробицями своєї діяльності.
Відомо, що добитися повної автономності виробництва та повністю виключити залежність від поставок з-за кордону іранські фахівці не змогли. Необхідне обладнання та комплектуючі вони отримують через підставні компанії та осіб із подвійним громадянством.
Відомо, що у 2014 році німецька влада заарештувала 63-річного Алі Різу з ірано-німецьким громадянством, який загалом зумів перепродати Ірану технічне обладнання на суму $584 тис., і це далеко не єдиний випадок.
Іранці спромоглися розробити цілу лінійку серйозних БПЛА. Загалом іранський парк дронів сьогодні налічує приблизно 16 моделей.
Першим став дрон «Абабіль», названий на честь зграї птахів, які, згідно з Кораном, кидали пекельне каміння на війська ефіопського воєначальника Абрахі, що намагався знищити головну ісламську святиню Каабу. Спочатку «Абабіль» вражав цілі лише на відстані 10 км, тому його запускали зі швидкісних катерів, котрі, за іранською доктриною, мали приховано підходити до цілей та атакувати їх «воїнством птахів». У березні 2022 року Іран представив «Абабіль-5» з дальністю польоту до 480 км. Дрон може одночасно нести до шести бомб та ракет. Іран відкрив завод з будівництва своїх дронів «Абабіль» у Таджикистані в середині травня, що варто мати на увазі.
Наступним став «Мохаджер» – БПЛА для спостереження. Апарат названий на честь мохаджирів – мусульман, які за часів Мухаммада переселилися з Мекки до Медини разом із пророком. БПЛА має стелю 5,4 км, перебуває у повітрі до 12 годин, має ударні можливості. Конструкторами заявлено можливість збивати гелікоптери, винищувачі та крилаті ракети. «Мохаджер-6» Іран експортує в Ефіопію.
У 2011 році над Іраном зазнав аварії американський безпілотник-невидимка RQ-170 Sentinel. Іранці на підставі цієї конструкції розробили кілька власних «невидимок», зокрема «Шахед-191», котрий разом з БПЛА «Шахед-181» був продемонстровані під час навчань «Великий пророк 14» у 2020 році. «Шахед-191» може нести дві бомби «Садид-345», а більший за розмірами «Шахед-181» – чотири, обидва мають характерну форму летючого крила і схожі за силуетом на американський бомбардувальник В-2.
Попри те, що БПЛА «Шахед» анонсовані як «невидимки», їх кілька разів збивали у Сирії ВПС Ізраїлю. Командувач ВПС Ізраїлю Томер Бар зазначив, що вони досить просунуті і близькі до західних зразків.
БПЛА «Шахед-129» має розмах крил 20 м і австрійський двигун «Rotax-914» (такий самий використовують на американських БПЛА «Predator»), що дозволяє йому перебувати у повітрі до 20 годин та забезпечує крейсерську швидкість до 150 км/год, несе чотири керовані високоточні бомби «Садид-345» (лазерні, інфрачервоні або оптичні ГСН), котрі здатні вражати рухомі цілі.
Санкції, накладені на Іран, суттєво обмежують комерційний потенціал БПЛА, що виробляються в цій країні. Іранські БПЛА активно використовували хіба що КСІР, шиїтські організації на кшталт «Хезболли», єменське угруповання «Ансар Аллах» (у 2019 році завдали ударів по найбільшому у світі заводу первинної переробки нафти саудівської компанії Saudi Aramco), проіранські формування в Сирії. До кола клієнтів Ірану в останні роки долучилися Венесуела, Еквадор, деякі дружні Ірану країни Африки.
Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що Іран готується надати Росії декілька сотень БПЛА, деякі з котрих здатні нести зброю.
Іранські БПЛА очолюють лист бажань Москви через їх потенціал для виконання різних місій з пошуку та знищення HIMARS та руйнування української ППО.
Отже, біда прийшла звідки не чекали.
Це реально серйозний виклик не лише українській ППО, але й для багатьох інших складових оборони та безпеки.
