ГоловнаСуспільствоОсвіта

Найдорожчий освітній експеримент. Навіщо потрібен Президентський університет і що зараз відбувається з проєктом?

Ранок на ВДНГ сонний і вʼязкий. Двірники згрібають тополине листя біля сьомого павільйону, люди неспішно вигулюють собак, бігуни навертають кола вздовж усього периметру Експоцентру. Ніщо не вказує на те, що скоро на території запрацює якась спецтехніка, окрім одинокої таблички поряд з 19-м павільйоном: «Увага! Ведуться вишукувальні роботи для проєктування освітнього кластера ВДНГ». Саме тут заплановано розташувати Президентський університет

Фото: Анастасія Іванців

Мета створення університету, звісно ж, амбітна і благородна — зібрати найкращих викладачів в одному місці, поєднати високоякісну освіту, інноваційну діяльність та сучасні дослідження, аби «готувати людей майбутнього» в середовищі інновацій і креативності. За попередніми оцінками, будівництво університету обійдеться у 7,2 мільярда гривень.

Наразі всі залучені учасники, починаючи з Володимира Зеленського, здається, вважають ідею створення Президентського університету «точкою перезавантаження системи вищої освіти». Натомість так і не зрозуміло, навіщо для такого перезавантаження будувати з нуля новий університет.

— Після кількох закордонних поїздок, у яких президент України побачив, як розвиваються провідні університети світу, і поспілкувався з видатними науковцями, він поставив завдання: утворити точку перезавантаження всієї системи вищої освіти в Україні, — говорить міністр освіти і науки Сергій Шкарлет під час нашого інтервʼю, присвяченому Президентському університету. 

Сергій Шкарлет представив концепцію Президентського університету 31 травня 2021 року на форумі «Україна 30». Вочевидь, розробка цієї ідеї велася вже тривалий час, бо того ж дня президент Володимир Зеленський підписав відповідний указ. Робочу групу очолив керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

Під час розмови Сергій Шкарлет наголошує, що проєкт Президентського університету не кулуарний. Водночас останні кілька місяців МОН слабко комунікувало втілення і розробку такої масштабної ідеї — до минулого тижня останні новини про університет датувалися серпнем 2021-го. Тоді Кабмін затвердив план реалізації концепції закладу.

Сергій Шкарлет
Фото: mon.gov.ua
Сергій Шкарлет

Згідно з планом, Президентський університет запрацює 1 жовтня 2023 року. До цього часу мають бути вже сформовані освітньо-наукові напрямки, визначені викладачі та здана в експлуатацію перша черга будівництва, до якої входять навчально-лабораторний корпус і апарт-готель для студентів. 

— Усі спеціальності і програми плануються за шостим технологічним устроєм, тобто це біотехнології, нанотехнології, кібербезпека, біокластер наук про життя, глобальні комунікації, медицина, усе, що стосується сучасних викликів для людства, таких як пандемія, вірусологія тощо, — пояснює Сергій Шкарлет. — Ми держава молода, у нас амбітний президент, який ставить завдання вивести країну на зовсім інші перспективи. У нас, напевно, вперше за 30 років відновлення незалежності за останні два роки відбуваються такі масштабні перетворення. Навіть ті, хто не голосував за президента Зеленського, відчувають зрушення. Ця точка перезавантаження в системі вищої освіти дасть можливість викладачам і студентам формувати власну освітню траєкторію, користуватися дуальною формою освіти, приділяти увагу комерціалізації наукових досліджень і спроможності заробляти роялті власним інтелектом.

Щоб сформувати цю «точку перезавантаження системи вищої освіти», створять окремий законопроєкт. Про це ще в травні повідомляв теперішній голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Наразі текст документа не опублікований. 

З народних депутатів до робочої групи зі створення Президентського університету входить голова підкомітету з питань вищої освіти Юлія Гришина. За її словами, драфт законопроєкту вже готовий. Далі освітній комітет Верховної Ради має затвердити робочу групу з його опрацювання і разом з експертами довести до завершальної стадії.

Юлія Гришина пояснює, що законопроєкт має затвердити особливу організаційно-правову форму діяльності Президентського університету. Вона дозволить закладу вільніше розпоряджатися бюджетними коштами і більше залучати гранти, гроші благодійників, роботодавців, донорів. Таким чином Президентський університет стане пілотним проєктом для оновлення роботи всієї системи вищої освіти, адже паралельно народні депутати готують законопроєкт про розширення фінансової автономії інших закладів вищої освіти. 

— Нині всі університети України працюють в організаційно-правовій формі «бюджетна установа», — коментує Юлія Гришина. — Тому заклади не мають права вільно користуватися своїми коштами, укладати договори, заводити обладнання, оскільки розпоряджаються бюджетними коштами. Але якраз законопроєкт про Президентський університет і сам університет — пілотний проєкт, який працюватиме за світовими практиками. Окрім організаційно-правової форми, у законопроєкті про Президентський університет також розписана нова форма управління. Не одноосібна, а більш така корпоративна. Буде окремо ректор, окремо наглядова рада, окрема людина, яка займається фінансами тощо.

Юлія Гришина
Фото: facebook/ Юлія Гришина
Юлія Гришина

З 2014 року в Україні діє закон про вищу освіту, який передбачає університетську автономію, академічну мобільність, гарантує цільове фінансування наукових розробок, посилює студентське самоврядування тощо. Також у 2019 році було ухвалено закон про реформування вищої освіти, що змінив вимоги до керівників вищих навчальних закладів, увів ліцензування, дуальну освіту, міждисциплінарність і дотримання академічної доброчесності. Водночас міністр освіти вважає, що на сьогодні законодавство не дозволяє повною мірою все це реалізувати.

— Окремий закон дозволить мати в Україні щось на кшталт Гарварду або Оксфорду, — говорить Сергій Шкарлет. — На сьогодні законодавче поле, яке існує в системі вищої освіти, не дає можливості в повній мірі реалізувати всі напрямки, які притаманні Гарварду або Оксфорду. Ми не можемо навіть у повному обсязі реалізувати систему університетської автономії, не всі університети на це спроможні. Тому ми вирішили зробити такий точковий експеримент. 

Раніше пресслужба МОН повідомляла, що, за попередніми оцінками, за три роки на цей точковий експеримент заплановано витратити 7,2 мільярда гривень. Фонд президента України щодо підтримки освіти, науки та спорту вже виділив 70 мільйонів гривень.

Ще 100 мільйонів гривень закладено у проєкті Держбюджету-2022, який уже прийняли за основу. Ці кошти підуть на будівництво. Крім того, комітет з питань освіти вносив пропозицію збільшити фінансування Президентського університету на 1,6 мільярда гривень, однак правку відхилив бюджетний комітет. 

Окрім бюджетних коштів, мають намір залучити приватні інвестиції, у тому числі з-за кордону. Поки що в Міністерстві освіти не повідомляють, що це за інвестори і скільки коштів вони готові виділити.

— Межі немає, — говорить пан міністр. — Інвестори готові розглядати серйозні суми для формування розвитку університету. Треба побудувати три черги, наповнити бібліотеку, забезпечити обладнанням. Зараз ніхто не знає, як університет розвиватиметься по цих шести галузях. Для нанотехнологій потрібне буде одне фінансування, для комунікацій — зовсім інше. Зовсім інший, наприклад, аерокосмічний напрямок. А раптом хтось із меценатів захоче побудувати шатл? То про які цифри ми говоримо?

Також міністр зазначає, що вже є напрацювання стосовно кошторисної вартості проєкту за оцінками архітекторів — 4,6 мільярда гривень. Саме стільки потрібно на розбудову корпусів, озеленення території, форматування лабораторій тощо.

Фото: Анастасія Іванців

Під будівництво університету відведено 16 гектарів на території Виставкового центру в Києві. Юридично НК «Експоцентр України» належить до структури Державного управління справами, що підпорядковується президентові. На ділянці, де заплановане зведення університету, зараз розташовані 19-й павільйон, з якого раніше виїхав Благодійний фестиваль «Кураж», 21-й павільйон, Інтерактивний простір «Музей науки» і приватна школа Midgard. Також на схемі видно, що проєкт охоплює частину, що прилягає до Голосіївського парку, в районі екостежки. Раніше міністр освіти повідомляв, що ніякої забудови в Голосіївському парку не планується і жодне дерево знищене не буде. Те саме в коментарі для Liga.net пообіцяв генеральний директор «Експоцентру України» Євген Мушкін. На прохання LB.ua надати схеми архітектурного проєкту в МОН відповіли, що їх ще допрацьовують і вони можуть змінитися. 

— Кожен серйозний університет має тенденцію до розміщення не в центрі мегаполіса, а в парковій зоні, більш віддалено. Адже має бути місце, де вчені та студенти матимуть час більше зосередитися, вийти, посидіти на лавочці, подихати свіжим повітрям. Крім того, зараз у ВДНГ вдихається нове життя, — говорить Сергій Шкарлет.

Відповідно до Концепції розвитку, яку затвердили ще 2017 року, створення освітнього кластеру було одним із пунктів розбудови ВДНГ. «Протягом наступних років було зроблено декілька спроб реалізувати проєкт вищого навчального закладу на ВДНГ. В силу різних причин всі вони не увінчалися успіхом і, швидше за все, були потрібні саме для того, щоб у кінцевому підсумку прийти до створення Президентського університету майбутнього, який з ініціативи Офісу президента вже через кілька років повинен почати працювати на території комплексу», — пояснював у своїй колонці для НВ Євген Мушкін.

Проєктують Президентський університет Віталій Молочко, який очолює компанію «КС» («Кепітал Стоун»), і Богдан Шкрогаль, головний архітектор Архітектурної майстерні Шкрогаль. Раніше вони вже співпрацювали з Міністерством освіти: Молочко з 2015 року працював на проєктом реставрації будівлі «Летючої тарілки» на Либідській, де розміщується Український інститут науково-технічної експертизи та інформації. Архітектори мали б створити на базі УкрІНТЕІ музей науки МАН, але проєкт так і не вдалося втілити. Тепер за проєктом компанії «КС» будівлю мають реставрувати. Фінансується реставрація коштами японських інвесторів і девелопера Ocean Mall Вагіфа Алієва, який орендує частину «Летючої тарілки». Сам УкрІНТЕІ також долучений до втілення проєкту «Президентський університет» — у структурі інституту створено Центр спеціальних проєктів, який має координувати діяльність усіх стейкхолдерів майбутнього закладу.

Макет території університету архітектори представили також під час форуму «Україна 30», хоча саму концепцію можна проглянути на рендерах ще з квітня на фейсбук-сторінці компанії «КС». На 16 гектарах розміщуватимуться 11 корпусів, адміністративний корпус, апарт-готель, лікарня, дипломатична служба, на рендерах видно навіть вертолітний майданчик. Концепція розвитку ВДНГ передбачає, що нові кампуси споруджуватимуть між наявними павільйонами, а їхній масштаб не має «принижувати велич» історичної забудови, пише "Хмарочос". LB.ua звернувся до архітекторів за коментарем.

Фото: Анастасія Іванців

Очікується, що всі будівлі університету будуть готові до 2025 року. Однак почати набір студентів заклад має раніше — старт навчання заплановано на 1 жовтня 2023 року. Як повідомила в коментарі LB.ua Юлія Гришина, навчання для студентів буде безкоштовним. У першому наборі буде 120 людей, по 20 студентів на шість основних напрямків.

— Ми не гонимося за валом, ми штучно формуємо еліту, — говорить Сергій Шкарлет. — Держава намагається вкласти кошти в справжніх лідерів, а їх буде два-три. Зрештою, один Ілон Маск перевернув існуючий уклад в електрифікації та польотах у космос, один маленький стартапчик "Фейсбук" перевернув світ. Одна людина, не треба багато.

Хто працюватиме в Президентському університеті, поки що невідомо. Міністр освіти пояснює, що на посади викладачів відбуватиметься конкурс серед охочих провідних науковців з будь-якої країни світу. Раніше Шкарлет також говорив, що найкращі викладачі Президентського університету мають отримувати щонайменше 4 тисячі «доларів або євро». Ймовірно, це саме ті чотири тисячі доларів зарплати, які обіцяла освітянам команда Зеленського під час виборчої кампанії.

Так само невідомо, хто очолить університет — ректора обиратимуть теж на конкурсних засадах. 

— Університет треба спочатку вибудувати, наповнити змістом. На сьогодні для цього є всі необхідні документи, — каже міністр освіти. — Є керівник проєкту — Андрій Борисович Єрмак, є безпосередній керівник від МОН — заступник міністра Ігор Гарбарук, з депутатського корпусу є Юлія Гришина. Є президент, який започаткував університет і є драйвером змін у цій країні. 

— Дехто може вважати, що треба йому всипати більше грошей, — продовжує Сергій Шкарлет. — Ну, це нормальний теж підхід, але в цілому треба щось будувати для держави, а не персоналій. 

Що в підсумку? Є ідея президента втілити масштабний освітній проєкт, і сказати цій ідеї “ні” не може ніхто з оточення президента. Якщо університет таки побудують (а говорити про це зарано), на виході держава отримає одного-двох Ілонів Масків. Або не отримає, адже поки що невідомо, хто їх навчатиме.

Фото: Анастасія Іванців

Щоб утілити президентський проєкт, розробляється окреме законодавство. Територія, де заплановане будівництво, перебуває в структурі, що (дуже зручно) підпорядковується президенту. Усе робиться з нуля, що в Україні часто означає лише одне — історія може розтягнутися на невизначений термін і перетворитися на черговий довгобуд. Але на реалізацію вже виділяються кошти з бюджету і, ймовірно, будуть виділятися ще і ще. Гроші вкладаються наразі виключно в стіни.

Жодної публічної експертної дискусії стосовно доцільності такого проєкту не було. При цьому всі долучені не сумніваюся, що Президентський університет стане точкою системних перетворень. На жаль, для змін також потрібні час, терпіння і ресурси, які поки що вкладаються в один проєкт, а не систему загалом. А головне — потрібні люди. Або хоча б одна людина, яка буде вести справу від початку і до кінця. Міністр освіти каже, що для Президентського університету такою людиною (неочікувано) є президент. Та чи цього достатньо?

Улітку 2021-го, після того як ідея Президентського університету вперше зʼявилася в публічному просторі, ми із Сонею Кошкіною говорили про цей проєкт з Борисом Ґудзяком — митрополитом Української греко-католицької церкви і засновником одного з найкращих університетів країни, Українського католицького університету

— Університет — це не проста справа, якийсь бізнес. Це спільнота людей, — говорив він. — Це школа, процес вилонювання і виношування ідеї, яку треба любити, як мати любить дитину. Кинути мільярди, побудувати будинки і напхати це технократією — це ще не університет. Я боюся, що на цей проєкт можуть піти колосальні ресурси за два-три роки, а вийде пшик. Якщо ж знайдуться люди, які розумітимуть, що університет 20 років буде «в памперсах», а я це кажу з власного досвіду, тоді, можливо, щось вийде. Але треба знайти людей, які покладуть ціле своє життя на це.

Без людей навіть найкраща ідея може так і залишитися лише найдорожчим освітнім експериментом в історії України.

Анастасія ІванцівАнастасія Іванців, кореспондентка відділу "Суспільство"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram