Миттєве звільнення
Два тижні тому програміст Артем прокинувся і хотів, як зазвичай, почати працювати. Однак зайти у свій робочий кабінет не зміг. Чоловік зателефонував керівнику і так дізнався, що його звільнили. У відповідь на запитання про причини звільнення Артему сказали, що так вирішив замовник.
«Я достовірно і не знаю причин, що було дивно, адже я не міг передати свої напрацювання комусь і ні з ким не міг попрощатися», – розповідає Артем.
На той час чоловік уже протягом 9 місяців працював у компанії як ФОП. 24 квітня закінчувався контракт, але сподівався, що його продовжать, як це бувало зазвичай.
«Суть організації роботи така: якщо навіть зараз немає замовника, то, можливо, знайти іншого, але ситуація склалася так, що на ринку інших замовлень не було, і я пішов на свої хліби. Цього варто було очікувати, оскільки я ФОП і зобов'язань щодо мене у них не було», – пояснює Артем.
Йому пощастило: він зміг знайти роботу, і вже з 4 травня почав працювати в іншій компанії.
«З 24 квітня по 1 травня я шукав роботу. Не думаю, що у нашій сфері зараз важко, просто потоки перенаправили на інші напрями, наприклад, автоматизацію процесів, оскільки все йде в онлайн», – розповідає Артем.
Однак не всім щастить знайти роботу під час карантину. Особливо, працівникам тих закладів, які повністю закрилися і до осені не відновлять роботу.
Тетяна (ім'я змінено на прохання співрозмовниці, – LB.ua) у березні влаштувалася на нову роботу – дитячим психологом у приватний дитсадок. Тоді якраз набирали нову групу дітей з аутизмом, з якими мала працювати дівчина. Спочатку її не оформлювали офіційно, але Тетяна сподівалася, що з часом це зміниться.
«У закладі частину людей влаштовували офіційно, частину – ні. Для когось мав бути контракт, когось – за трудовою, а щодо мене поки не вирішили. Так, мені виплатили гроші за той час, який я відпрацювала, але соціальних гарантій, типу лікарняних чи відпускних, не було», – зазначає психологиня.
Звільнили Тетяну на початку карантину, коли, згідно з розпорядженням Кабміну, закрили серед іншого і навчальні заклади.
«Я прийшла на роботу – і мені сказали: «Все». Як тільки вийшла постанова про карантин і закриття всіх навчальних закладів, звільнили мене і ще кількох людей, які тільки-но прийшли. Немає сенсу залишатися, бо нові діти не приходять. Усіх інших відправили у неоплачувану відпустку», – пригадує дівчина.
До звільнення Тетяна жила у подруги і планувала з квітня знімати окрему квартиру. Однак, залишившись без роботи, не мала чим оплачувати квартиру у Києві і повернулася до свого міста.
«Якщо жодної перспективи з роботою немає через карантин, то який мені сенс знімати житло? Я працюю психологом з дошкільнятами. Ніхто не буде набирати нових працівників, і невідомо, коли відкриють навчальні заклади взагалі. Але дітям треба працювати з психологом, інакше у них буде регрес у розвитку через перерву», – зазначає Тетяна.
Дівчина додає, що поки має трішки збережень і живе з приватних уроків.
Тетяна – одна із мільйонів людей в Україні, які втратили роботу після оголошення карантину. Український уряд розробив пакет допомоги безробітним та обіцяє створити нові робочі місця. Однак заходів може бути недостатньо, адже мінімальна допомога з безробіття складає всього 1 тисячу гривень, а нову роботу прем'єр пропонує на будівниці доріг. Тоді як найбільше від карантину потерпають сфера послуг, розваг, туризму. Та й жорсткий карантин тривати довго не може: майже половина українців без роботи тривалий час не протримається. Згідно з опитуванням компанії RUBICON, 46% опитаних не мають жодних заощаджень, а кожному сьомому важко сплачувати рахунки. Уряд планує поетапний вихід з карантину, що може суттєво похитнути терези на ринку праці.
Людська криза
Тотальний локдаун боляче вдарив по світовій економіці. Міжнародний валютний фонд прогнозує падіння на 3% цього року. Часткове відновлення прогнозується на 2021 рік, але рівень ВВП залишатиметься нижче передвірусної тенденції, вважають у МВФ. Для України Фонд прогнозує падіння на 7,7% до кінця року.
«Дуже ймовірно, що цього року світова економіка переживе найгірший спад з часів Великої Депресії (1930-х років, – LB.ua)», – заявила економістка МВФ Гіта Гопінат.
Закриття підприємств через карантин неминуче призвело до масштабної втрати робочих місць у багатьох країнах. За підрахунками Міжнародної організації праці (МОП), кількість робочих годин у світі скоротилася у першому кварталі на 4,5%, що еквівалентно 130 мільйонам місць на повний робочий день.
«Найгірша глобальна криза з часів Другої світової війни, якою є пандемія COVID-19, продовжує сильно впливати на охорону здоров'я та спричиняти безпрецедентні падіння економіки та ринку праці», – ідеться в останньому звіті МОП.
Організація об'єднаних націй назвала пандемію «людською кризою» через масштаби безробіття. У доповіді організації прогнозується, що економічна криза може призвести до скорочення 195 мільйонів робочих місць лише у другому кварталі 2020 року. Найбільш сильно страждають малі та середні підприємці, робітники з сільського господарства, самозайняті працівники, біженці та трудові мігранти. Хоча вплив пандемії буде різнитися залежно від країни, ООН прогнозує збільшення бідності та нерівності в глобальному масштабі.
«Криза COVID-19 занурює світову економіку в рецесію з історичними рівнями безробіття та бідності. Тому ця пандемія є також кризою робочих місць та засобів до існування. Найбільш вразливі робітники перебувають в неформальній економіці, що складає 60% світової робочої сили. Вони не мають зовсім або частково доступу до соціального захисту та економічної можливості брати лікарняні відпустки, за необхідності лікуватися чи справлятися з локдауном (карантином)», – ідеться у доповіді.
29 квітня Міжнародна організація праці через продовження карантину погіршила прогноз з безробіття, який згадувався й у звіті ООН. Тепер організація прогнозує втрату 305 мільйонів повних робочих місць у другому кварталі року. Найбільше у світі вже постраждав сектор оптової та роздрібної торгівлі.
ООН закликала держави терміново вживати заходів, аби відповісти на економічну кризу та зменшити бідність. Інакше, попереджають в ООН, можливі «заворушення, насильство та підрив довіри до установ та урядів».
Безробіття як у 90-х?
У дусі світового «тренду» Україна має масштабний неофіційний ринок праці. Згідно з опитуванням дослідницької агенції Info Sapiens, серед працевлаштованих українців 63% працюють офіційно, ще 11% лише частину доходу отримують офіційно, 24% працюють повністю неофіційно. Нелегальний бізнес ускладнює підрахунки реальної кількості тих людей, які втратили роботу через карантин.
«Офіційних» безробітних, тобто зареєстрованих у Державній службі зайнятості, в Україні майже півмільйона, що на 44% ніж за аналогічний період рік тому.
«Якщо на початку квітня до служби щоденно зверталися у середньому 5 тисяч осіб, то зараз цей показник зростає до 7 тисяч. Як правило, у квітні був спад кількості безробітних, бо починалися сільгоспроботи, інші сезонні роботи і люди йшли туди», – пояснює екс-очільниця Державної служби зайнятості Ольга Макогон.
Дані Служби зайнятості не відображають реальної картини на ринку праці, адже не всі безробітні поспішають повідомити державу про свій статус.
«Є ситуація, коли в нас офіційно зареєструвалося всього 400 тисяч безробітних, а велика частина, про яку ми здогадуємося, не реєструється. Чому вона не реєструється? Тому що ніде не була оформлена, і сподівається, що пройде якийсь час і знову повернеться на роботу в сірій зоні», – пояснював прем'єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв'ю РБК-Україна та закликав безробітних реєструватися офіційно.
Однак мінімальна допомога у 1 тисячу гривень не може бути достатньо сильною мотивацією для підтримки безробітних.
«Дані Центру зайнятості на порядок менші від фактичних, бо кілька складових впливають на статистичну оцінку. Перша – карантин, і не всі розуміють, як онлайн можна зареєструватися безробітним. Друге – роботодавець ще і сам вагається, чи зможе він забезпечити робоче місце після карантину, і поки не ризикує приймати остаточне рішення. Окрім того, та частина людей, яка повернулася з-за кордону, не розуміє, чи ставати на облік у центрі зайнятості чи повертатися у ті країни, де працювали», – зазначає голова Федерації роботодавців України Дмитро Олійник.
Аналітикиня Київської школи економіки Олена Шоломицька пояснює, що порахувати реальне безробіття зараз можна лише опосередковано, наприклад, проектуючи опитування на кількість населення.
«Усе, що можна зробити, – судити за опосередкованими ознаками. За різними підрахунками виходять приблизно мільйон-півтора безробітних. Це набагато більше, ніж за всі останні роки. Такий високий показник, можливо, був лише у 90-х роках», – зазначає Шоломицька.
Торгово-промислова палата нарахувала 2,5-2,8 мільйонів безробітних, а інвесткомпанія Dragon Capital – 3,4 мільйони. Прем'єр Денис Шмигаль оцінював кількість безробітних у 2 мільйони.
Олена Шоломицька додає, що той рівень безробіття, який є зараз, може дуже різко змінитися у випадку послаблення карантину. Якщо влада дозволить працювати рестранам і кафе, то на роботу одразу повернуться працівники зі сфери зайнятості, яка якраз і найбільше постраждала через карантин.
Натомість в Національному банку вважають, що запровадження карантину поки не мало значного впливу на рівень безробіття, однак прогнозують його збільшення до близько 12% у другому кварталі (травень-серпень). Це вище прогнозу МВФ (10,1%) для України на увесь 2020 рік.
Тяжка робота за невеликі гроші
Карантин вплине на ще одне важливе для української економіки джерело фінансових ресурсів – перекази з-за кордону від заробітчан, адже українці втрачають роботу не лише на Батьківщині.
Світовий банк прогнозує падіння усіх грошових переказів на «19,7% до 445 мільярдів доларів, що є втратою вирішального фінансування для багатьох вразливих домогосподарств».
«Прогнозоване падіння, яке може стати найбільш різким зниженням у недавній історії, значною мірою пов'язане з падінням заробітної плати та зайнятості робітників-мігрантів, які, як правило, є більш вразливими до втрати зайнятості та заробітної плати під час економічної кризи в приймаючій країні», – зазначають у банку.
Найбільше падіння прогнозують у Європі та Центральної Азії – до 28%.
За підрахунками Світового банку, Україна залишалася найбільшим одержувачем грошових переказів у регіоні, отримавши рекордний показник – майже 16 мільярдів доларів у 2019 році.
За даними НБУ, 2019 року в Україну з-за кордону переказали майже 12 мільярдів доларів США. Цього року Нацбанк прогнозує перекази на 10 мільярдів доларів США, якщо до серпня буде скасовано карантин.
«За експертними оцінками, упродовж карантину в Україну повернулися близько 10% заробітчан, а ще 10%, які планували виїзд на сезонні роботи в другому кварталі, залишаться в Україні. Водночас доходи тих працівників, які залишилися за кордоном, знизяться внаслідок охолодження економіки цих країн», – пояснили у НБУ.
У НБУ впевнені, що падіння переказів від заробітчан компенсується за рахунок того, що цьогоріч українці не поїдуть у відпустки. Цю ідею вже висловлював прем'єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв'ю РБК.
«За нашими підрахунками, до 5 мільярдів доларів не виїде з України в Туреччину, Єгипет і так далі під час літнього туристичного сезону. Тому такий природній компенсатор працює сам собою. Але ніхто не знімає з нас відповідальності за тих людей, які є дійсно якісною робочою силою, і ми маємо знайти їм застосування в Україні», – вважає прем'єр.
За словами Шмигаля, до України повернулися 2 мільйони заробітчан. Ці дані можуть бути значно перебільшені.
«Прем'єр-міністр озвучив цифру, мабуть, склавши разом усіх, хто втратив роботу, – припускає Олена Шоломицька. – З заробітчанами така історія: якщо вони просто приїхали перечекати карантин, працювати у своєму огороді та, коли відкриють кордон, виїхати в Польщу, то вони безробітними не вважаються, бо не шукають активно роботу. Очевидно, хтось з них поповнив лави безробітних. За відчуттями, їх не надто багато. Думаю, вони перебувають у вичікувальний позиції».
Та в уряду інші плани. Денис Шмигаль хоче, аби українці не виїжджали за кордон і працювали на Батьківщині. Для цього, за словами прем'єра, планують створити додаткові робочі місця та кредитувати малий і середній бізнес. Уряд пропонує заробітчанам «класти бруківку чи озеленювачем» і отримувати за це 6-8 тисяч гривень. Однак щодо спокусливості такого сценарію для заробітчан є сумніви.
«Цей план може спрацювати лише на короткий період, якщо найближчі місяць-два не будуть відкривати кордони. Враховуючи умови, які пропонують заробітчанам, думаю, їм буде легше знайти роботу на загальних умовах, ніж іти на невеликі гроші і на таку тяжку роботу. Це виглядає малореалістично», – вважає Олена Шоломицька.
Скептично ставиться до плану уряду й колишня очільниця Служби зайнятості.
«Повернулися ті, хто працював нелегально або використовували маятниковий режим роботи. Я вважаю, що вони не вплинуть на наш ринок праці, бо більшість осіб будуть налаштовані повернутися у ті країни, звідки приїхали, адже Україна не може запропонувати їм належні умови», – впевнена Ольга Макогон.
Урядовий план порятунку
Окрім згаданих планів про створення робочих місць та кредитування бізнесу, Кабінет міністрів виділив 6 мільярдів гривень на підтримку ринку праці. 4,7 мільярдів гривень передбачені для підтримки малого та середнього бізнесу, який не звільнятиме працівників. Тобто уряд допомагатиме підприємцям виплачувати заробітну плату.
Решта коштів, а це 1,27 мільярда гривень, передбачені на виплати безробітним. Зокрема, уряд збільшив мінімальну допомогу з 650 гривень до 1 тисячі (стільки отримають люди без стажу роботи). Максимальна допомога від Державної служби зайнятості – 8 404 гривень. Виділених коштів має вистачити на виплати для приблизно 500 тисяч безробітних. Варто нагадати, що за переконанням самого прем'єра в Україні 2 мільйони людей втратили роботу. При чому пропозицій від роботодавців не стає більше. У Державній службі зайнятості є 50 тисяч вакансій, а це на 58% менше, ніж у квітні минулого року. На одну вакансію претендують 10 людей.
Ольга Макогон звертає увагу, що урядовці, говорячи про додаткові робочі місця, не обіцяють віддати їх офіційним безробітним.
«Мені хотілося б бачити більш конкретний план дій. Якщо ми подивимося на досвід західних країн, то у них розробляють чіткий план для кожної галузі економіки, особливо роблять акцент на сфері послуг, готельно-ресторанному бізнесі, сфері краси, туристичному бізнесі, який практично повністю зупинений. Ми лише чуємо про будівництво і виробництво, а те, як буде виходити з карантину сфера послуг, практично не визначено, хоча 60% безробітних працювали у сфері послуг та непромислового виробництва, де робочі місця створюють малі підприємства і приватні підприємці. Кредитних ініціатив не достатньо для підтримки малих роботодавців», – наголошує увагу Макогон.
Натомість Олена Шоломицька вважає, що заходи уряду «достатньо непогані», однак, чи буде їх вдосталь, стане зрозуміло, коли бізнес почне виходити з карантину.
«Тоді буде реальна інформація про те, що відбувається з економікою, якою буде зайнятість і чи чекати якогось відновлення. Якщо відновлення буде, то заходів достатньо, якщо дуже слабке або його не буде зовсім, то підтримки від уряду було малувато», – припускає Шоломицька.