ГлавнаяОбществоЖизнь

«Я прийшла на роботу – і мені сказали: «Все»

Через карантин згорнули роботу сотні тисяч підприємств, а мільйони українців втратили роботу. За підрахунками Кабміну, в Україні, ймовірно, 2 мільйони безробітних. Уряд виділив 6 мільярдів гривень на зменшення безробіття. Однак цих заходів може бути недостатньо.

Миттєве звільнення

Два тижні тому програміст Артем прокинувся і хотів, як зазвичай, почати працювати. Однак зайти у свій робочий кабінет не зміг. Чоловік зателефонував керівнику і так дізнався, що його звільнили. У відповідь на запитання про причини звільнення Артему сказали, що так вирішив замовник.

«Я достовірно і не знаю причин, що було дивно, адже я не міг передати свої напрацювання комусь і ні з ким не міг попрощатися», – розповідає Артем.

На той час чоловік уже протягом 9 місяців працював у компанії як ФОП. 24 квітня закінчувався контракт, але сподівався, що його продовжать, як це бувало зазвичай.

Фото: ptel.cz

«Суть організації роботи така: якщо навіть зараз немає замовника, то, можливо, знайти іншого, але ситуація склалася так, що на ринку інших замовлень не було, і я пішов на свої хліби. Цього варто було очікувати, оскільки я ФОП і зобов'язань щодо мене у них не було», – пояснює Артем.

Йому пощастило: він зміг знайти роботу, і вже з 4 травня почав працювати в іншій компанії.

«З 24 квітня по 1 травня я шукав роботу. Не думаю, що у нашій сфері зараз важко, просто потоки перенаправили на інші напрями, наприклад, автоматизацію процесів, оскільки все йде в онлайн», – розповідає Артем.

Однак не всім щастить знайти роботу під час карантину. Особливо, працівникам тих закладів, які повністю закрилися і до осені не відновлять роботу.

Тетяна (ім'я змінено на прохання співрозмовниці, – LB.ua) у березні влаштувалася на нову роботу – дитячим психологом у приватний дитсадок. Тоді якраз набирали нову групу дітей з аутизмом, з якими мала працювати дівчина. Спочатку її не оформлювали офіційно, але Тетяна сподівалася, що з часом це зміниться.

«У закладі частину людей влаштовували офіційно, частину – ні. Для когось мав бути контракт, когось – за трудовою, а щодо мене поки не вирішили. Так, мені виплатили гроші за той час, який я відпрацювала, але соціальних гарантій, типу лікарняних чи відпускних, не було», – зазначає психологиня. 

Звільнили Тетяну на початку карантину, коли, згідно з розпорядженням Кабміну, закрили серед іншого і навчальні заклади.

Фото: valentinkstudio.com.ua

«Я прийшла на роботу – і мені сказали: «Все». Як тільки вийшла постанова про карантин і закриття всіх навчальних закладів, звільнили мене і ще кількох людей, які тільки-но прийшли. Немає сенсу залишатися, бо нові діти не приходять. Усіх інших відправили у неоплачувану відпустку», – пригадує дівчина.

До звільнення Тетяна жила у подруги і планувала з квітня знімати окрему квартиру. Однак, залишившись без роботи, не мала чим оплачувати квартиру у Києві і повернулася до свого міста.

«Якщо жодної перспективи з роботою немає через карантин, то який мені сенс знімати житло? Я працюю психологом з дошкільнятами. Ніхто не буде набирати нових працівників, і невідомо, коли відкриють навчальні заклади взагалі. Але дітям треба працювати з психологом, інакше у них буде регрес у розвитку через перерву», – зазначає Тетяна.

Дівчина додає, що поки має трішки збережень і живе з приватних уроків.

Тетяна – одна із мільйонів людей в Україні, які втратили роботу після оголошення карантину. Український уряд розробив пакет допомоги безробітним та обіцяє створити нові робочі місця. Однак заходів може бути недостатньо, адже мінімальна допомога з безробіття складає всього 1 тисячу гривень, а нову роботу прем'єр пропонує на будівниці доріг. Тоді як найбільше від карантину потерпають сфера послуг, розваг, туризму. Та й жорсткий карантин тривати довго не може: майже половина українців без роботи тривалий час не протримається. Згідно з опитуванням компанії RUBICON, 46% опитаних не мають жодних заощаджень, а кожному сьомому важко сплачувати рахунки. Уряд планує поетапний вихід з карантину, що може суттєво похитнути терези на ринку праці.

Фото: EPA/UPG

Людська криза

Тотальний локдаун боляче вдарив по світовій економіці. Міжнародний валютний фонд прогнозує падіння на 3% цього року. Часткове відновлення прогнозується на 2021 рік, але рівень ВВП залишатиметься нижче передвірусної тенденції, вважають у МВФ. Для України Фонд прогнозує падіння на 7,7% до кінця року. 

«Дуже ймовірно, що цього року світова економіка переживе найгірший спад з часів Великої Депресії (1930-х років, – LB.ua)», – заявила економістка МВФ Гіта Гопінат.

Закриття підприємств через карантин неминуче призвело до масштабної втрати робочих місць у багатьох країнах. За підрахунками Міжнародної організації праці (МОП), кількість робочих годин у світі скоротилася у першому кварталі на 4,5%, що еквівалентно 130 мільйонам місць на повний робочий день.

«Найгірша глобальна криза з часів Другої світової війни, якою є пандемія COVID-19, продовжує сильно впливати на охорону здоров'я та спричиняти безпрецедентні падіння економіки та ринку праці», – ідеться в останньому звіті МОП.

Організація об'єднаних націй назвала пандемію «людською кризою» через масштаби безробіття. У доповіді організації прогнозується, що економічна криза може призвести до скорочення 195 мільйонів робочих місць лише у другому кварталі 2020 року. Найбільш сильно страждають малі та середні підприємці, робітники з сільського господарства, самозайняті працівники, біженці та трудові мігранти. Хоча вплив пандемії буде різнитися залежно від країни, ООН прогнозує збільшення бідності та нерівності в глобальному масштабі.

Поліцейський роздає бланки для отримання допомоги по безробіттю, Хайалія, Флорида, США, 7 квітня 2020
Фото: EPA/UPG
Поліцейський роздає бланки для отримання допомоги по безробіттю, Хайалія, Флорида, США, 7 квітня 2020

«Криза COVID-19 занурює світову економіку в рецесію з історичними рівнями безробіття та бідності. Тому ця пандемія є також кризою робочих місць та засобів до існування. Найбільш вразливі робітники перебувають в неформальній економіці, що складає 60% світової робочої сили. Вони не мають зовсім або частково доступу до соціального захисту та економічної можливості брати лікарняні відпустки, за необхідності лікуватися чи справлятися з локдауном (карантином)», – ідеться у доповіді. 

29 квітня Міжнародна організація праці через продовження карантину погіршила прогноз з безробіття, який згадувався й у звіті ООН. Тепер організація прогнозує втрату 305 мільйонів повних робочих місць у другому кварталі року. Найбільше у світі вже постраждав сектор оптової та роздрібної торгівлі.

ООН закликала держави терміново вживати заходів, аби відповісти на економічну кризу та зменшити бідність. Інакше, попереджають в ООН, можливі «заворушення, насильство та підрив довіри до установ та урядів».

Безробіття як у 90-х?

У дусі світового «тренду» Україна має масштабний неофіційний ринок праці. Згідно з опитуванням дослідницької агенції Info Sapiens, серед працевлаштованих українців 63% працюють офіційно, ще 11% лише частину доходу отримують офіційно, 24% працюють повністю неофіційно. Нелегальний бізнес ускладнює підрахунки реальної кількості тих людей, які втратили роботу через карантин. 

«Офіційних» безробітних, тобто зареєстрованих у Державній службі зайнятості, в Україні майже півмільйона, що на 44% ніж за аналогічний період рік тому. 

Ольга Макогон
Фото: facebook/Olga Makogon
Ольга Макогон

«Якщо на початку квітня до служби щоденно зверталися у середньому 5 тисяч осіб, то зараз цей показник зростає до 7 тисяч. Як правило, у квітні був спад кількості безробітних, бо починалися сільгоспроботи, інші сезонні роботи і люди йшли туди», – пояснює екс-очільниця Державної служби зайнятості Ольга Макогон.

Дані Служби зайнятості не відображають реальної картини на ринку праці, адже не всі безробітні поспішають повідомити державу про свій статус.

«Є ситуація, коли в нас офіційно зареєструвалося всього 400 тисяч безробітних, а велика частина, про яку ми здогадуємося, не реєструється. Чому вона не реєструється? Тому що ніде не була оформлена, і сподівається, що пройде якийсь час і знову повернеться на роботу в сірій зоні», – пояснював прем'єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв'ю РБК-Україна та закликав безробітних реєструватися офіційно.

Однак мінімальна допомога у 1 тисячу гривень не може бути достатньо сильною мотивацією для підтримки безробітних.

«Дані Центру зайнятості на порядок менші від фактичних, бо кілька складових впливають на статистичну оцінку. Перша – карантин, і не всі розуміють, як онлайн можна зареєструватися безробітним. Друге – роботодавець ще і сам вагається, чи зможе він забезпечити робоче місце після карантину, і поки не ризикує приймати остаточне рішення. Окрім того, та частина людей, яка повернулася з-за кордону, не розуміє, чи ставати на облік у центрі зайнятості чи повертатися у ті країни, де працювали», – зазначає голова Федерації роботодавців України Дмитро Олійник. 

Фото: Макс Требухов

Аналітикиня Київської школи економіки Олена Шоломицька пояснює, що порахувати реальне безробіття зараз можна лише опосередковано, наприклад, проектуючи опитування на кількість населення

«Усе, що можна зробити, – судити за опосередкованими ознаками. За різними підрахунками виходять приблизно мільйон-півтора безробітних. Це набагато більше, ніж за всі останні роки. Такий високий показник, можливо, був лише у 90-х роках», – зазначає Шоломицька.

Торгово-промислова палата нарахувала 2,5-2,8 мільйонів безробітних, а інвесткомпанія Dragon Capital – 3,4 мільйони. Прем'єр Денис Шмигаль оцінював кількість безробітних у 2 мільйони.

Олена Шоломицька додає, що той рівень безробіття, який є зараз, може дуже різко змінитися у випадку послаблення карантину. Якщо влада дозволить працювати рестранам і кафе, то на роботу одразу повернуться працівники зі сфери зайнятості, яка якраз і найбільше постраждала через карантин.

Фото: EPA/UPG

Натомість в Національному банку вважають, що запровадження карантину поки не мало значного впливу на рівень безробіття, однак прогнозують його збільшення до близько 12% у другому кварталі (травень-серпень). Це вище прогнозу МВФ (10,1%) для України на увесь 2020 рік. 

Тяжка робота за невеликі гроші 

Карантин вплине на ще одне важливе для української економіки джерело фінансових ресурсів – перекази з-за кордону від заробітчан, адже українці втрачають роботу не лише на Батьківщині.

Світовий банк прогнозує падіння усіх грошових переказів на «19,7% до 445 мільярдів доларів, що є втратою вирішального фінансування для багатьох вразливих домогосподарств».

«Прогнозоване падіння, яке може стати найбільш різким зниженням у недавній історії, значною мірою пов'язане з падінням заробітної плати та зайнятості робітників-мігрантів, які, як правило, є більш вразливими до втрати зайнятості та заробітної плати під час економічної кризи в приймаючій країні», – зазначають у банку. 

Найбільше падіння прогнозують у Європі та Центральної Азії – до 28%. 

Прес-конференція європейського комісара з питань економіки Паоло Джентілоні щодо весняного економічного прогнозу
Фото: audiovisual.ec.europa.eu
Прес-конференція європейського комісара з питань економіки Паоло Джентілоні щодо весняного економічного прогнозу

За підрахунками Світового банку, Україна залишалася найбільшим одержувачем грошових переказів у регіоні, отримавши рекордний показник – майже 16 мільярдів доларів у 2019 році.

За даними НБУ, 2019 року в Україну з-за кордону переказали майже 12 мільярдів доларів США. Цього року Нацбанк прогнозує перекази на 10 мільярдів доларів США, якщо до серпня буде скасовано карантин. 

«За експертними оцінками, упродовж карантину в Україну повернулися близько 10% заробітчан, а ще 10%, які планували виїзд на сезонні роботи в другому кварталі, залишаться в Україні. Водночас доходи тих працівників, які залишилися за кордоном, знизяться внаслідок охолодження економіки цих країн», – пояснили у НБУ.

У НБУ впевнені, що падіння переказів від заробітчан компенсується за рахунок того, що цьогоріч українці не поїдуть у відпустки. Цю ідею вже висловлював прем'єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв'ю РБК.

«За нашими підрахунками, до 5 мільярдів доларів не виїде з України в Туреччину, Єгипет і так далі під час літнього туристичного сезону. Тому такий природній компенсатор працює сам собою. Але ніхто не знімає з нас відповідальності за тих людей, які є дійсно якісною робочою силою, і ми маємо знайти їм застосування в Україні», – вважає прем'єр.

Денис Шмигаль
Фото: пресс-служба Кабмина
Денис Шмигаль

За словами Шмигаля, до України повернулися 2 мільйони заробітчан. Ці дані можуть бути значно перебільшені.

«Прем'єр-міністр озвучив цифру, мабуть, склавши разом усіх, хто втратив роботу, – припускає Олена Шоломицька. – З заробітчанами така історія: якщо вони просто приїхали перечекати карантин, працювати у своєму огороді та, коли відкриють кордон, виїхати в Польщу, то вони безробітними не вважаються, бо не шукають активно роботу. Очевидно, хтось з них поповнив лави безробітних. За відчуттями, їх не надто багато. Думаю, вони перебувають у вичікувальний позиції».

Та в уряду інші плани. Денис Шмигаль хоче, аби українці не виїжджали за кордон і працювали на Батьківщині. Для цього, за словами прем'єра, планують створити додаткові робочі місця та кредитувати малий і середній бізнес. Уряд пропонує заробітчанам «класти бруківку чи озеленювачем» і отримувати за це 6-8 тисяч гривень. Однак щодо спокусливості такого сценарію для заробітчан є сумніви. 

«Цей план може спрацювати лише на короткий період, якщо найближчі місяць-два не будуть відкривати кордони. Враховуючи умови, які пропонують заробітчанам, думаю, їм буде легше знайти роботу на загальних умовах, ніж іти на невеликі гроші і на таку тяжку роботу. Це виглядає малореалістично», – вважає Олена Шоломицька.

Скептично ставиться до плану уряду й колишня очільниця Служби зайнятості.

«Повернулися ті, хто працював нелегально або використовували маятниковий режим роботи. Я вважаю, що вони не вплинуть на наш ринок праці, бо більшість осіб будуть налаштовані повернутися у ті країни, звідки приїхали, адже Україна не може запропонувати їм належні умови», – впевнена Ольга Макогон.

Урядовий план порятунку

Окрім згаданих планів про створення робочих місць та кредитування бізнесу, Кабінет міністрів виділив 6 мільярдів гривень на підтримку ринку праці. 4,7 мільярдів гривень передбачені для підтримки малого та середнього бізнесу, який не звільнятиме працівників. Тобто уряд допомагатиме підприємцям виплачувати заробітну плату.

Решта коштів, а це 1,27 мільярда гривень, передбачені на виплати безробітним. Зокрема, уряд збільшив мінімальну допомогу з 650 гривень до 1 тисячі (стільки отримають люди без стажу роботи). Максимальна допомога від Державної служби зайнятості – 8 404 гривень. Виділених коштів має вистачити на виплати для приблизно 500 тисяч безробітних. Варто нагадати, що за переконанням самого прем'єра в Україні 2 мільйони людей втратили роботу. При чому пропозицій від роботодавців не стає більше. У Державній службі зайнятості є 50 тисяч вакансій, а це на 58% менше, ніж у квітні минулого року. На одну вакансію претендують 10 людей.

Фото: EPA/UPG

Ольга Макогон звертає увагу, що урядовці, говорячи про додаткові робочі місця, не обіцяють віддати їх офіційним безробітним.

«Мені хотілося б бачити більш конкретний план дій. Якщо ми подивимося на досвід західних країн, то у них розробляють чіткий план для кожної галузі економіки, особливо роблять акцент на сфері послуг, готельно-ресторанному бізнесі, сфері краси, туристичному бізнесі, який практично повністю зупинений. Ми лише чуємо про будівництво і виробництво, а те, як буде виходити з карантину сфера послуг, практично не визначено, хоча 60% безробітних працювали у сфері послуг та непромислового виробництва, де робочі місця створюють малі підприємства і приватні підприємці. Кредитних ініціатив не достатньо для підтримки малих роботодавців», – наголошує увагу Макогон.

Натомість Олена Шоломицька вважає, що заходи уряду «достатньо непогані», однак, чи буде їх вдосталь, стане зрозуміло, коли бізнес почне виходити з карантину.

«Тоді буде реальна інформація про те, що відбувається з економікою, якою буде зайнятість і чи чекати якогось відновлення. Якщо відновлення буде, то заходів достатньо, якщо дуже слабке або його не буде зовсім, то підтримки від уряду було малувато», – припускає Шоломицька.

Діана БуцкоДіана Буцко, Журналістка
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram