“Туризм після карантину вже ніколи не буде таким, як раніше”
Христина (ім’я героїні змінено, – LB.ua) працює турагенткою у Тернополі. У туристичному бізнесі дівчина понад десять років, працює у маленькій компанії з двох осіб – самої Христини та власниці агентства. Дівчина просить не називати ім’я компанії, щоб конкуренти не зловтішалися, однак визнає, що цього року прибутків не буде: “У нас оплачена суборенда до кінця квітня – 3 500 гривень, але компанія, у якої ми винаймали приміщення, збанкрутувала. Якщо нам потрібно буде сплачувати повну суму – 7 тисяч, то цих коштів просто не буде звідки взяти, знижки на оренду ніхто поки не давав”.
Робота в туристичних агентів виглядає наступним чином: турагент спілкується з туристами та підбирає їм варіанти для відпочинку чи екскурсійної поїздки за кордон, бронює готель чи цілий туристичний пакет (дорога, трансфер, страховка, готель) через туроператорів, які перебувають в країні, куди направляється турист. Вони мають окремі договори з готелями та викупляють, наприклад, на літній сезон певну кількість номерів лише для своїх відпочивальників. Загалом, схема працює наступним чином: турист приходить до туристичної агенції, яка зв’язується з туроператором, який у кожній країні має свою сторону, що відповідає за транспорт, готель, екскурсії.
– Коли ми бронюємо відпочинок для нашого туриста, то проходимо всі вищеперелічені ланки, – розповідає Христина. – У фірми складений лише договір між нами, як агентами, туристом і туроператором. Туроператорів дуже багато (наприклад, JoinUP!, PEGAS, TUI), ми працюємо за схемою “вилову” через загальну систему, де бачимо, в якого оператора на певний день найдешевша пропозиція. Один готель можуть мати всі туроператори, але в кожного різні ціни, відповідно ми постійно моніторимо, щоб підібрати клієнту найвигіднішу пропозицію.
Дівчина розповідає, що з лютого розпочалось раннє бронювання літнього відпочинку в Італії, Іспанії, Болгарії, Греції та Туреччині: “На багато готелів знижка була від 40%, що насправді виходило дуже вигідно. З обережністю люди бронювали готелі в Туреччині на травень через їхні військові події, але багато вже забронювало відпочинок у Шарм-еш-Шейху на березень та квітень”. Христина зазначає, що туроператори відправляли туристів “до останнього, бо сподівались, що все пройде, все буде окей” і щоразу надсилали туристичним агентам знижки, аби ті все ж продавали людям тури.
– Ми з початку березня старались не продавати тури, зокрема екскурсійні в Європу. Я вже боялася, тому відмовляла, більшість заявок була на літо. Поясню, як відбувається процес раннього бронювання відпочинку та оплати. Людина впродовж доби або двох, залежно від умов туроператора, має принести 30% від повної вартості туру, потім – знову ж таки, залежно від періоду вильоту, оплачується 50% суми, а решта – за два тижні до вильоту. У лютому були люди, які приносили всю суму за відпочинок, бо ніхто не знав, що буде з курсом долара чи євро. Хороша Туреччина на літо чи весняний Єгипет на двох дорослих виходило приблизно 900 доларів, якщо це сім’я – двоє дорослих та двоє дітей, то 1 600 до 2-х тисяч доларів.
Повернути кошти Христині вдалось лише для двох клієнтів, в яких був заброньований відпочинок у Єгипті, тому що ці заявки анольовувалися в перші дні карантину і туроператори ще приймали їх без штрафних санкцій, але згодом повідомили, що більше заявок без штрафів анульовувати не можуть. Тому порадили переносити тури на пізніші терміни. Однак, коли реально розпочнеться сезон – не знає ні Всесвітня організація охорони здоров’я, ні, тим більше, туристичні агенти.
– Забрати гроші в туроператора насправді дуже важко, договори між сторонами дуже хитромудро складені. Туристичні оператори в свою чергу, щодня змінюють правила та умови повернення коштів туристам, – каже дівчина. – Так було до початку березня, а потім гроші перестали повертати, зараз просто посувають поїздки, дату обирають пальцем в небо – в якийсь день серпня з надією, що до того часу все устаканиться. Було дуже багато конфліктів, бо люди хочуть забрати свої гроші, а ти не можеш нічим допомогти, бо твоє завдання було забронювати людям готель, літак і вирішити всі бюрократичні питання. Ми не можемо, як туристичні агенти віддати свої гроші, бо гроші клієнта в туроператорів.
Христина ділиться, що ситуація, яка склалась з її роботою, демонструє, якщо сфера міжнародного туризму розвинена дуже слабо, оскільки туристи та турагенти в країні не захищені ніяк: “Думаю, туризм після карантину вже ніколи не буде таким, як раніше. Якщо великі туристичні оператори зможуть ще пережити кризу, то як бути маленьким турагенствам – невідомо. Раніше їх у Тернополі було, як грибів після дощу. Усе це теж був тіньовий бізнес, бо кожна агенція ставила свої ціни та знижки на тури, лиш би притягнути більшу частину людину. Іноді це могло виходити впритул, але переважно за хороших продажів, агенція з кожного туру мала 7-12% (в середньому 200-300 доларів)”.
З березня дівчина не отримує зарплатні, до карантину місячна ставка була 1000 гривень (через неофіційне працевлаштування) та відсоток 10% від заробітку турфірми від проданої заявки – з однієї заявки клієнта на відпочинок виходило приблизно 200 гривень. У середньому - від 4-х тисяч і більше.
– Є багато пропозицій на раннє бронювання на 2021 рік, але це взагалі маячня, бо ми не знаємо, чи взагалі виживемо, як та фірма має відкритися і як дивитись в очі тим туристам, яким зараз не вдалось повернути гроші, – каже Христина. – Через те, що останні роки курс валюти постійно росте, то ми бачимо, що з 2014-го пішло загальне зубожіння населення. Зараз максимум, що тобі можуть сказати: “яку знижку пропонуєте”. Ми думали, коли послабне карантин, зайнятись туризмом в Україні, щоб фірма вижила. Хоча, тут багато не заробиш, специфіка роботи буде трохи інша. Зрозуміло вже, що зовнішній туризм на нашій турфірмі, цього року накрився мідним тазіком.
“Грошей зараз брати нізвідки”
Важка ситуація і в ресторанного бізнесу, заклади звідусіль просять їх підтримати. Найпопулярніший варіант – доставка їжі додому, однак з початком карантину, коли люди масово почали втрачати дохід з одного боку, а з іншого – готувати вдома, ця функція для бізнесу стає все важчою. Особливо, якщо головна спеціалізація закладу – кава та десерти.
Віталій разом з дружиною є власниками сімейної кав’ярні в Ужгороді, яка працювала з 2018 року до березня 2020-го.
– Кав’ярня у нас орієнтована на родини з маленькими дітьми – там є велика ігрова кімната, з гіркою, лабіринтами. Ми планували, що відкриваючи такий заклад у спальному районі міста, зможемо дати можливість батькам відпочити, випити кави, поїсти смачної випічки чи перекусити піцою, поки діти будуть зайняті, – розповідає Віталій. – Щосуботи проводили дитячі майстер-класи, різні пізнавальні заходи з рятувальниками, поліцейськими. Зараз через коронакризу змушені були зачинитися фактично в день оголошення карантину.
Віталій розповідає, що кафе закрили передусім, тому що були незрозумілі настрої людей: “чи є підстави для паніки, чи немає, але вирішили не ризикувати здоров’ям клієнтів і баристів”. Чоловік зазначає, що прораховували з дружиною варіант доставки або take away, але після прорахунків побачили, що з того асортименту продуктів, на які найбільше були орієнтовані в кафе, краще поки перечекати.
– Ми не стільки про каву та випічку, як про “посидіти”, атмосферу, проведення часу поки діти чимось зайняті. З двома працівницями, домовились про неоплачувану відпустку, – пояснює чоловік. – В основному, публіка в нашому закладі була постійна, майже з усіма ми були знайомі, бо проводили і дні народження, і сімейні святкування.
Приміщення, в якому розташоване кафе, перебуває в оренді – на 15-20 посадкових місць: “Ми домовились з власником про 50% знижки на квітень, більше до кінця місяця на поступки вони не змогли піти за умови, якщо 24-го квітня карантин закінчиться. Проте, за кілька днів до того як повідомили, що карантин продовжено до 11-го травня, ми поговорили з власником і домовились, що оренду все-таки скасують, якщо все-таки карантин не скасують”.
Оренда приміщення, за словами Віталія, коштує приблизно 400 доларів, однак через те, що курс нестабільний, щомісяця виходить не менше 10 тисяч гривень.
– Грошей зараз брати нізвідки, всі думають, що кав’ярні – це високоприбутковий бізнес, але це не так, постійно потрібно, щоб гроші були в обігу. Оскільки обігу зараз немає, відповідно готівки на оплату, крім ряду обов’язкових платежів – охорона (відеоспостереження), податки, зарплати, які потрібно було виплатити працівникам за той період у березні, коли вони ще працювали. Поки що ми думаємо, що робити далі, можливо все-таки відкриємо на днях, але працювати будемо самі з дружиною, без баристів.
“До мінімалки ми не дотягуємо”
Схожа ситуація з кава-бізнесом і на протилежному боці країни. Володимир – співзасновник соціальної кав’ярні “Поруч” у Краматорську, яка допомагає ветеранам. На донецькому ринку вона відкрилась минулого року завдяки підтримці місцевих підприємців, меценатів і грантовій допомозі. Заклад з березня зачинено, але він працює в режимі “розвезення” – з 8-ї до 18-ї щодня.
– Це друге джерело доходу для Центру реабілітації ветеранів АТО та їхніх сімей. Раніше ми щомісяця виділяли 80% свого доходу їм на підтримку, бо її немає від слова взагалі. Ми працюємо зараз віддалено: розвозимо каву, зерно, готові напої клієнтам на точки та об’єкти, – пояснює чоловік. – Середній чек – 200 гривень. У команді працює троє людей, оренди не сплачуємо, бо це приміщення одного з наших побратимів.
Найбільші витрати на сьогодні, за словами Володимира, – це комунальні послуги та послуги Фонду заробітної плати барист. Кав’ярня розрахована на 30 посадкових місць, в середньому впродовж дня до карантину, розповідає чоловік, було 40-50 людей.
– На жаль, ми сьогодні зарплату не витягуємо. Поки ми не отримуємо зарплати, але ми зацікавлені, щоби бізнес продовжував працювати, і не можемо втрачати клієнтів. Поки до мінімалки ми не дотягуємо, виробляємо клієнтську базу, але самі розумієте, що це не те.
Володимир каже, що переважно всі заклади харчування в Краматорську або закриті, або працюють у віддаленому режимі.
– Щодня виходить різний прибуток. Зараз (о 15:49 на момент запису розмови – LB.ua) 400 гривень, це ще не кінець робочого дня, а от вчора було нуль гривень. Точка беззбитковості в день у нас – 1000 гривень, – розповідає Володимир. – Мене обурює, що бізнес “общепит” – пункти, де людям необхідно харчуватись, мають бути зачинені, бо кава, звісно, не продукт першої необхідності, але ми бачимо, як повні церкви людей Московського патріархату поширюють вірус і державні органи правопорядку не слідкують за цим.
“Кожен п’ятий малий бізнес може закритися”
Серед підприємств, роботу яких з 17 березня заборонив Кабмін через епідемію коронавірусу, опинилися ресторани, кафе, торговельно-розважальні центри, заклади культури й краси. Як порахувала платформа “Опендатабот”, фактично забороненою виявилася діяльність 277 тисяч підприємців, які оформлені як фізичні особи.
“Якщо подивитися на ті сфери, які підпали під урядові обмеження, то це якраз торгівля непродовольчими товарами, сфера послуг і розваг, дошкільні навчальні заклади, туризм, а це все переважно малий бізнес. Він автоматично найбільше постраждав від карантину”, – пояснює виконавча директорка Спілки українських підприємців (СУП) Катерина Глазкова.
Постраждає не лише сфера послуг, а також невеликі магазинчики, які продавали, наприклад, господарчі і будівельні матеріали та створювали робочі місця у районних центрах, додає голова Федерації роботодавців Дмитро Олійник.
СУП на початку квітня проводила опитування серед 650 підприємців, які працюють офіційно. 29% опитаних припинили роботу на час карантину, а це переважно представники мікробізнесу з не більше, як 10 співробітниками у компанії та оборотом до 5 мільйонів гривень. 51% підприємств заявив, що здатен протриматися лише протягом місяця. Власники малого та середнього бізнесу говорять про зменшення доходів на 25-50% порівняно з докарантинним періодом і вже звільнили від 10 до 25% працівників.
“У малого бізнесу найменший запас міцності. Це ж не величезна компанія, у якої є можливості підлаштуватися до нових реалій і якось триматися”, – зазначає виконавча директорка СУП Катерина Глазкова.
Період карантину особливо важкий і для тих підприємств, що не можуть перенести свій бізнес в онлайн, а також для початківців, які не готові працювати збитково, зазначає менеджерка проекту підтримки та розвитку малого бізнесу Unlimit Ukraine Європейської Бізнес Асоціації Олена Еро.
“Малий бізнес чекають великі збитки. Під час опитування, яке нещодавно проводила Європейська Бізнес Асоціація серед учасників проекту Unlimit Ukraine, третина малих підприємств повідомили про втрати до 50% від доходів, ще 45% – про втрати на рівні 50-75% від доходів. Очевидно, що на момент завершення карантину ці дані будуть ще гіршими. Кожен п’ятий малий бізнес повідомив про можливість закриття через карантин”, – зазначає Олена Еро.
Дві найбільші проблеми, з якими стикаються підприємці, – необхідність виплатити заробітну плату та сплатити за оренду приміщень.
“Найкраще, що можна зробити, домовлятися з орендодавцями. Нормальні орендодавці розуміють ситуацію і той факт, що самі можуть залишитися без орендарів, тому йдуть на поступки і зменшують плату. Багато компаній після карантину зрозуміють, що частина працівників може працювати з дому, і будуть більше економити на офісах та не зніматимуть величезні приміщення. Ціни на оренду мають упасти”, – прогнозує Катерина Глазкова із СУП.
Федерація роботодавців (ФРУ) зазначає, що фіксує скорочення працівників у більшості галузей, за винятком сфери доставки.
“Ми називаємо це оптимізацією, але насправді за кожною цією оптимізацією стоїть доля людини і доля конкретного роботодавця. Якщо роботодавець не буде оптимізувати витрати і знижувати собівартість продукції, щоб ставати конкурентним, то він може втратити і бізнес, і колектив. Тоді всі стануть безробітним”, – пояснює позицію бізнесу Дмитро Олійник з ФРУ.
Звільнення можуть і надалі продовжуватися. Опитування Unlimit Ukraine показало, що майже третина малих підприємств планує скорочення персоналу, а ще 41% – скорочення заробітної плати працівників.
“Багато бізнесів абсолютно не готові до повної діджилітизації”
Карантин диктує нові умови роботи для більшості сфер. Запроваджені обмеження змусили частину підприємств переосмислити необхідність працювати онлайн.
“Якщо хтось раніше ще думав, чи треба частину бізнесу перевести в онлайн, то зараз цих сумнівів немає. В Україні дуже багато програмістів, і ми нібито така просунута країна, але, виявилося, багато бізнесів абсолютно не готові до повної діджилітизації товарів і послуг, не всі магазини могли перейти на онлайн-продажі. Буває й навпаки. Мені розповідали про малий магазинчик одягу, чия власниця багато інвестувала у розвиток сайту, але він майже їй нічого не давав. Зараз вона каже: “Добре, що я його зробила. Зараз бізнес не вбитий і постійні клієнти можуть купувати одяг”, – розповідає виконавча директорка СУП Катерина Глазкова.
Через карантин на деякі галузі чекає перерозподіл клієнтів. Коронавірус може принести зміни не лише у сферу доставки, вважають у Unlimit Ukraine.
“За можливості, компанії намагаються адаптуватися та переорієнтуватися відповідно до ситуації. Звісно, що є у цій ситуації і бізнеси, яким пощастило наростити об’єми продажів та збільшити дохід від діяльності. Наприклад, маленькі продуктові магазини, у яких зросла кількість відвідувачів через ті ж обмеження у пересування, які підштовхують людей обирати локальні торгові точки замість супермаркетів”, – зазначає Олена Еро із Unlimit Ukraine.
Призвичаюється до онлайн-умов і ресторанна сфера, яка опановує роботу з доставкою. Компанія Poster, котра займається автоматизацією діяльності ресторанів, зафіксувала зменшення виторгу серед своїх клієнтів 23–29 березня до 26% від докарантинних, а через два тижні – вже до 30%. Та частині закладів закриття не уникнути. Керівник Poster Родіон Єрошек прогнозує, що до кінця карантину доживуть 70-80% закладів.
“Повний локдаун призведе до краху”
Окрім проблем, з якими підприємці уже стикнулися, є ті, що ще попереду. Непередбачуваність коронавірусної хвороби не дозволяє будувати точні прогнози, у тому числі виходу з карантину і розвитку бізнесу опісля.
“Мабуть, найбільше підприємців турбує невизначеність поточної ситуації. В умовах, коли важко передбачити тривалість карантину та зміни у поведінці споживачів, прораховувати будь-які сценарії розвитку свого бізнесу практично неможливо. Зменшення обсягів замовлень, зрив термінів закупок та поставок, паралізація каналів збуту – ось тільки деякі проблеми, з якими стикнувся малий бізнес. Тоді як доходи у багатьох компаній суттєво зменшилися, видатки залишилися практично незмінними (оренда, комунальні послуги), а додалися турботи щодо організації дистанційної роботи або ж організації транспортування співробітників в умовах обмеження пересування”, – звертає увагу менеджерка проекту Unlimit Ukraine Олена Еро.
Тому, продовжує експертка, малому бізнесу необхідна підтримка не лише під час карантину, а й після, закликаючи уряд запровадити комплексну та постійну підтримку підприємництва, як-то цифрові рішення, навчальні програми, можливості кредитування.
Серед програм, які вже запровадив уряд на час карантину, галузеві спілки відзначають звільнення самозайнятих підприємців від сплати ЄСВ за березень і квітень, допомогу з виплатою заробітної плати для бізнесів, які не скорочують працівників, та державне кредитування “5-7-9%” для постраждалих сфер. Однак поки що механізм кредитування “5-7-9%” належно не працює, зазначає директорка Спілки українських підприємців Катерина Глазкова.
“Підприємці отримують багато відмов, бо банки не хочуть наповнювати свої кредитні портфелі токсичними кредитами, а в цим умовах не всі бізнеси можуть виконати їхні вимоги”, – пояснює Глазкова.
СУП також закликає владу звільнити від сплати ЄСВ та ПДФО до кінця року той бізнес, який не звільняє робітників. У Спілці вважають, що таким чином підприємці не будуть оптимізовувати роботу за рахунок персоналу. Ще одна пропозиція - скасувати перевірки до кінця року, аби дати бізнесу час оговтатись.
“Заходів абсолютно не достатньо, але у певних кроках держава йде назустріч, наприклад, дозволивши на наше прохання працювати зоомагазинам та ветеринарним клінікам. У західних країнах видають величезні пакети підтримки, а в Україні (усі розуміють) дефіцит бюджету й слабка економіка. Про системну підтримку поки не йде мова. Ми думаємо, що вже треба потихеньку дозволяти працювати. Повний локдаун призведе до краху. Невідомо, чого люди будуть боятися більше: потенційної загрози захворіти або необхідності годувати дітей тут і зараз”, – попереджає Катерина Глазкова.
СУП пропонує для початку дозволити роботу невеличким магазинам з площею до 400 квадратних метрів за дотриманням санітарних вимог та знімати окремі обмеження регіонально, адже у кожній області різна кількість хворих на COVID-19. У Федерації роботодавців натомість нарікають, що уряд зволікає зі зняттям обмежень.
“Правильне рішення, прийняте невчасно, вважається неправильним, як коли декларують скорочення карантину, а він продовжується. Уже давно могли відкритися продовольчі магазинчики”, – відзначає Дмитро Олійник.
Кілька міських голів звернулися до Кабінету міністрів з проханням послабити карнитин для бізнесу. 28 квітня на заклики про зняття обмежень відповів прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
“Цілком розумію причини звернень. Але я також усвідомлюю відповідальність влади за життя та здоров’я українців. Адже на початку травня ми очікуємо пік захворювання, який маємо успішно пройти, щоби почати процес послаблення обмежень”, – написав прем'єр.
Глава уряду пропонує Україні запускати адаптивний карантин та поступово знімати обмеження. Анонсований пʼятиетапний план виходу з карантину передбачає, що обмеження зніматиметься залежно від кількості виявлених захворювань. Якщо протягом 10 днів кількість хворих не зростатиме на понад 5%, тоді дозволять роботу закладів краси, торгівлі непродовольчими товарами, кавʼярень, автомийок. Повний вихід з карнатину можливий тоді, коли фіксуватимуть лише поодинокі випадки коронавірусу.