ГлавнаяПолитика

Василь Мокан: «Ми не можемо місяцями перебувати на карантині»

Уряд підготував план поетапного виходу країни з карантину, який передбачає відновлення роботи транспорту, продовольчих ринків, сфери послуг, будівництва та інших галузей. У разі ж стрімкого збільшення хворих на Covid-19 буде реалізований «план Б», але він боляче вдарить по економіці, а без траншу МВФ поставить країну перед загрозою дефолту. Про це в інтерв'ю LB.ua розповів представник Кабінету міністрів у Верховній Раді, народний депутат фракції «Слуга народу» Василь Мокан.

Фото: facebook

Уряд ухвалив рішення щодо продовження карантину до 11 травня. Також прем'єр Шмигаль зазначив, що вихід з карантину буде проходити у п’ять етапів. Які заходи вони передбачають?

На жаль, статистика щодо кількості захворювань і рівня смертності зараз демонструє не зовсім позитивну тенденцію. Кількість захворілих продовжує зростати. Тому інакшого рішення, аніж продовження карантину до 11-го травня не розглядалося.

Як далі держава буде поступово виходити з карантину? Все це буде залежати від динаміки захворюваності та смертності. Як тільки ці показники стабілізуються, не будуть зростати або підуть у мінус, якщо покращиться тенденція, це буде підставою для того, щоб уряд розглядав варіанти пом’якшення карантину. За прогнозами Міністерства охорони здоров’я, пік по поширенню епідемії може нас очікувати наприкінці квітня – початку травня. Називалися конкретні цифри – 3-8 травня. Тому рішення щодо продовження карантину до 11-го травня якраз мотивоване тим, щоб в це пікове навантаження на систему охорони здоров'я наша країна була максимально підготовленою. Поки нам необхідно й надалі обмежувати соціальні контакти, дотримуватись обмежень в межах карантину. При цьому не нашкодити важливим сферам для функціонування держави.

Щодо сценаріїв виходу з карантину. Якщо країна справиться з піковим навантаженням поширення коронавірусу до 11-го травня, то вихід з карантину відбудеться у п’ять етапів. У першу чергу послаблення буде стосуватися зняття обмежень для громадян щодо перебування на вулиці, поступового залучення людей до роботи, слідом за цим відновлення роботи транспорту, як міського, так і міжміського, міжобласного сполучень. Конкретно ці п’ять етапів найближчим часом будуть додатково пояснені Кабміном для того, щоб суспільство розуміло, які перспективи на нас чекають. Але основна ідея полягає у наступному: чим більш згуртовано та дисципліновано ми пройдемо найближчі три тижні додаткового карантину, тим швидше це дасть можливість вийти з нього після 11-го числа. І тим менші економічні затрати матиме держава. Тому що будь-яке продовження карантину – це додатковий тягар на економіку країни. Тому ці три тижні критично важливі для того, щоб можна було у другій половині травня не відразу, а поступово виходити на нормальне функціонування держави.

Пом’якшення, які анонсував Віктор Ляшко, – можливість прогулянок парками, відвідування бібліотек та музеїв – не були затвердженні урядом. Чому?

Так, ці пропозиції не були затверджені. Кабінет міністрів вніс дві зміни до 211-ї постанови, яка регулює обмежувальні заходи, що стосуються дозволу переміщення осіб, які є потенційними донорами крові. Бо за інформацією міністра охорони здоров’я, у нас складається критична ситуація із банком крові. Тому це необхідний крок. І друга зміна стосується переходу від обов’язкової обсервації до «смарт-режиму» самоізоляції з посиленим контролем з боку держави. Тобто люди зможуть перебувати на самоізоляції, надаючи необхідну інформацію, в тому числі і в електронному варіанті. Іншими словами, це буде така собі електронна медична книжка людини, яка перебуватиме на самоізоляції.

Якщо ми пройдемо пікове навантаження, то за моїм прогнозом, основні пом’якшувальні заходи будуть вже після 11-го травня. Звісно, вже є багато звернень від бізнесу щодо необхідності пом’якшення карантинних заходів.

Дуже гостро стоїть питання по функціонуванню продовольчих ринків, особливо у сільській місцевості. Було звернення кількох десятків народних депутатів стосовно відновлення продажу будівельних матеріалів, оскільки зараз обмеження серйозно гальмують сферу будівництва. Ці питання розглядалися урядом. Але наразі, враховуючи всі прогнози, Кабінет міністрів ухвалив рішення не йти на ці пом’якшення протягом найближчого часу.

Які кроки щодо пом’якшення карантину розглядає уряд, якщо ситуація буде стабільною?

В першу чергу розглядається можливість відновлення роботи продовольчих ринків, тому що це вже актуальна проблема.

Фото: Макс Требухов

В Маріуполі вже був протест робітників ринку.

Так. Проблема у тому, що далеко не в кожному селі є супермаркет, в якому можна придбати навіть харчові продукти. В багатьох селах ринок – це те єдине місце, де, по-перше, можна реалізувати свою продукцію. По-друге, її придбати. Тому це гостре питання, яке може бути в порядку одним з пріоритетних пом’якшень.

Це також може стосуватися відвідування публічних місць. Тих же парків, але не масово. Мова також йде про поступове відновлення роботи транспорту. При чому, схема така, що спочатку розглядається можливість відновлення міського транспорту, потім міжміського, а далі вже міжобласного сполучення. Як кінцевий етап – залізниця і авіаперевезення.

Також важливе повернення до нормального режиму роботи сфери послуг: перукарень, салонів і так далі. В уряді вже готують роз’яснення по кроках цих п’яти етапів виходу з карантину. Плюс розробляється сценарій на випадок, якщо все-таки поширення вірусу не стабілізується. Нами пропрацьовуються всі можливі варіанти. Поки що, слава Богу, країна йде по так званому оптимістичному сценарію, коли приріст захворювань не є критичним, він не збільшується в геометричній прогресії, що дозволяє говорити про 12 травня як потенційну дату початку пом’якшувальних заходів.

За вашими словами, уряд готує «план Б» на випадок, якщо ситуація погіршиться. Які в такому випадку можливі додаткові заходи з обмеження? Можливо, ще більші по пересуванню людей та роботи підприємств?

Ні. Наразі посилення чи введення правового режиму надзвичайного стану чи будь-які інші жорсткіші заходи не розглядаються. Чому? Тому що поки що ми йдемо по оптимістичному сценарію. Режим надзвичайної ситуації по території України дозволяє нормально та ефективно впроваджувати обмежувальні заходи і реагувати на ситуацію.

Хоча тут, повинен сказати, є такий нюанс, що не всі рішення виконавчої гілки влади для органів місцевого самоврядування носять 100% заборонний характер, частина з них – рекомендаційні. Тому інколи органи місцевого самоврядування у різні терміни та у різний спосіб виконують рішення центральної влади, але в загальному режимі правової надзвичайної ситуації.

Хочеться бути оптимістом і я вірю, що суспільство відповідально пройде ці 3 тижні у нормальному режимі для виходу з карантину. Якщо ж ситуація погіршиться, буде план «Б» по продовженню карантину. Скажу відразу, це може дуже боляче вдарити по фінансових та економічних можливостях нашої держави. Тому зараз робиться все можливе, щоб з 12-го числа виходити з карантину для роботи економіки. Ми не настільки багата держава, ми не маємо тієї необхідної фінансової подушки, щоб дозволити собі надовго обмежувальні заходи, що гальмують економіку. Ми не можемо проводити додаткову емісію грошей і, відповідно, покривати ці всі потреби, в тому числі соціальні. Ми не можемо місяцями перебувати на карантині. Превентивні дії показують свій результат, ми не пішли по сценарію деяких європейських країн. За словами глави уряду, наша система охорони здоров’я завантажена хворими на коронавірус тільки на 10% від наших потужностей. Наразі, в принципі, статистика і тенденція такі, що вселяють оптимізм.

Фото: https://www.facebook.com/cvODA/

Уряд Шмигаля подав до Верховної Ради свою Програму дій. Коли парламент її розгляне та проголосує за неї? Та в чому полягають основні її відмінності від програми попереднього уряду?

Новий уряд виконав норму закону про подання Програми діяльності у 30-ти денний термін після призначення. Вона зареєстрована у парламенті, але з домовленостями, що вона ще доопрацюється на базі двох документів – програми президента Володимира Зеленського і програми партії «Слуга народу». Програма діяльності Уряду буде деталізована у формі так званого плану пріоритетних дій уряду на 2020 рік. Про що йде мова? Оскільки програма діяльності згідно з законом та уставленої практики має політично-декларативний характер, її необхідно деталізувати конкретними кроками, завданнями, цифрами окремо по кожному міністерству. Будуть прописані окремі плани діяльності та КРІ з чіткими строками виконання, індикаторами виконання та з зазначенням обсягу і джерел фінансування, очікуваними результатами.

Додатково – плани на випадок песимістичного сценарію, коли той чи інший пункт не зможе бути виконаний. Це, насправді, досить велика деталізація, яка раніше не робилася. Такий детальний план дій Кабінету міністрів буде доопрацьований протягом травня. Що більше, по кожному міністерству дано доручення прем’єр-міністра у діалозі з профільним комітетом Верховної Ради по кожному напрямку також провести обговорення і синхронізувати плани. Після цієї роботи та остаточної підготовки Програму діяльності уряду може бути винесено на розгляд парламенту.

В політичній історії ми бачили приклади, коли програма діяльності затверджувалася Радою відразу. Були уряди, які роками працювали без затвердження програми. У нас же стоїть завдання максимально налагодити комунікацію законодавчої, виконавчої гілок влади та пропрацювати цю Програму діяльності таким чином, щоб вона була не тільки декларативною, а й реально виконувалася на практиці. Щоб ще були конкретні завдання, виконання яких будуть контролюватися.

За інформацією Держслужби зайнятості, лише з 12 по 17 квітня безробіття виросло на понад сто тисяч осіб. Тобто кожен день статус безробітного отримує шість тисяч. Експерти зазначають, що криза найбільше вдарила по малому та середньому бізнесу. Очевидно, що заходів з підтримки, які запропонував уряд – скасування на час карантину податку на нерухомість, оренду та землю, звільнення підприємців від сплати ЄСВ на два місяці – недостатньо для підтримки підприємців. Чи готує уряд додаткові рішення щодо підтримки малого бізнесу, збільшення робочих місць?

Насправді, це дуже важливе запитання. Що стосується росту рівня безробітних, це було прогнозовано і пов’язано з зупинкою окремих сфер діяльності. Плюс, не секрет, що у нас велика кількість заробітчан повернулися з-за кордону і фактично поповнили ряди безробітних.

Окрім перелічених вами кроків уряд та Верховна Рада зробили ще дві речі. Перше – внаслідок внесення змін до бюджету у спеціальний фонд боротьби з коронавірусом закладені кошти на підвищення та виплату допомоги по безробіттю. Також запускається програма допомоги малому і мікропідприємницву, де мова йде про надання пільгових кредитів або з нульовою ставкою рефінансування та відтермінуванням виплати тіла кредиту до кінця року та сплати відсотків. Додатково розширюється коло суб’єктів, які підпадають під цю програму. Однією з умов надання таких пільгових кредитів або так званих кредитних канікул, є те, що суб’єкт малого або мікропідприємництва повинен зберегти не менше 80% робочих місць. Фактично, це той інструмент, яким ми стимулюємо малий і мікробізнес зберігати робочі місця.

Наступне. Зараз уряд працює та найближчим часом повинен презентувати програму по створенню нових робочих місць. Прем'єр про це вже говорив. Після внесення змін до бюджету у нас не зменшилося фінансування на будівництво доріг та інфраструктури. За підрахунками профільних міністерств, ця сфера при такому фінансуванні може створити до 170 000 нових робочих місць. Мова йде про безпосереднє будівництво та діяльність суміжних галузей, які пов’язані з будівництвом доріг. Далі розробляються програми, які дадуть конкретні механізми для того, щоб всю цю армію безробітних забезпечити роботою на короткий період. Наприклад, на 3-4 місяці, що не буде вимагати складних бюрократичних процедур. Все це робиться для того, щоб хоча би на мінімальному рівні забезпечувати людей заробітною платою. За приблизними підрахунками – це 6000-8000 гривень. І це буде залучення людей як в будівельну сферу, так і комунальну, бюджетну на певний період часу.

За підрахунках протягом останнього періоду за допомогою держави або власними силами, автотранспортом до нас повернулося близько два мільйони заробітчан. А європейські країни, які також перебувають на карантині, розглядають можливість на рік чи на певний період часу не пускати іноземців на свою територію. Зрозуміло, що виконавча гілка влади в таких умовах зобов’язана продумати механізм, як всіх людей забезпечити роботою всередині країни. Очевидно, що не йдеться про супервисокі зарплати, але хоч на мінімальному рівні. Бо навіть за умови збільшення нами допомоги по безробіттю, це не є ті суми, які дозволяють нормально функціонувати пересічній українській родині.

Ви особисто вірите в те, що заробітчани, які отримували у Європі в середньому тисячу євро на місяць, підуть працювати за 6000-8000 гривень на місяць в Україні?

Як людина з Заходу України, з тих регіонів, де як мінімум третина чи навіть половина населення їздить на заробітки в Європу, справді, розумію ваше запитання. В Європі тяжко працюється, але це дозволяє заробляти значні суми та утримувати сім’ї. Але знову ж таки, повторюся, якщо європейські країни вводять обмежувальні заходи щодо заборони в’їзду іноземцю на свою територію, то вже на заробітки в Європу швидко не поїдеш. Хоча, так, є країни, які дуже зацікавлені у нашій робочій силі. У першу чергу, я говорю про Польщу. Думаю, що Польща стане першою європейською країною, яка, вийшовши поступово з карантину, буде стимулювати потік робочої сили з України.

Уряд відстежує ці тенденції, аналізує ситуацію. І буде вводити дзеркальні кроки стосовно тих країн, з якими межує. Або стосовно тих країн, які будуть щодо наших громадян вживати ті чи інші дії.

Фото: facebook

Які саме дзеркальні кроки?

Якщо та сама Польща, наприклад, розпочне стимулювати поїздку наших громадян до них на роботу, тоді, зрозуміло, що уряд також буде на цю ситуацію реагувати. Зокрема, щодо роботи пунктів пропуску. Але в пріоритеті зараз залишається те, щоб дати роботу громадянам всередині держави.

Поговоримо про кадрові рішення. Пан Саакашвілі вже підтвердив інформацію про запрошення на посаду віце-прем'єра з питань реформ. Як в «Слузі народу» до цього ставляться?

На рівні уряду це питання ще не обговорювалося. Функція уряду в даній ситуації – це внести подання кандидатури Саакашвілі. Але в першу чергу його перспективи залежать від Верховної Ради. Я знаю, що ця кандидатура сьогодні дуже активно обговорюється депутатами коаліції. Попередньо, на п’ятницю перед позачерговим засіданням Ради у нас заплановане засідання фракцій, де одним з питань порядку денного буде обговорення кандидатури Саакашвілі. Але стосовно перспектив по голосуванню, я поки не готовий давати прогнози. Все буде залежати від того, як пройде зустріч з депутатами, з якою програмою, з якими ідеями прийде до нас Саакашвілі. Плюс, особисто для себе я розумію, що позитивний досвід реформування Грузії – це далеко не означає автоматично позитивні результати в України. Тому що і масштаби різні, і ситуація зараз досить складна.

Все частіше у Верховній Раді ми бачимо приклади, коли фракція «Слуга Народу» не може без підтримки позафракційних, груп «Довіра» та «За Майбутнє», фракцій «ЄС», «Голос» і навіть «ОПЗЖ» проголосувати за ті чи інші рішення. Монобільшості уже немає? І яка наразі ситуація у фракції?

Для порівняння: коаліції не було у Верховній Раді попереднього скликання, коли дві фракції, які входили до коаліції (БПП та «Народний фронт»), не нараховували сукупно 226 депутатів. У складі фракції «Слуга Народу» набагато більше народних депутатів, ніж 226, тому про відсутність більшості говорити не доводиться. Це перше. Друге – на позачергових засіданнях присутність наших народних депутатів була не 100%. Хтось насправді перебував у вимушеній самоізоляції, оскільки контактував з народними депутатами чи з людьми, які захворіли на коронавірус. Дехто з інших причин не з’явився на засідання. Якщо ми проаналізуємо, то з фракції «Слуга народу» 25-30 депутатів не мали можливості взяти участь у засіданнях Ради. Зрозуміло, що це відбивалося на результатах голосування.

Фото: nus.org.ua

Хоча стверджувати, що всередині фракції все гладко та ідеально, я теж не можу. Є конкуренція ідей, відбувається досить активне обговорення того, що відбувається в державі. Так, є певні групи інтересів в середині фракції. Зараз, я ви знаєте, є ті, що виступають проти законопроекту про банківську діяльність.

Давайте їх назвемо прямо. Це група Коломойського.

Я їх так не називаю, це група інтересів. З точки зору парламентаризму нічого поганого і катастрофічного у ситуативних голосуваннях по тих чи інших законопроектах я не бачу. Якщо є так звані контраверсійні законопроекти, які не підтримує 100% в нашій фракції, то в таких випадках знаходяться союзники з інших фракцій. Але це не є підставою, щоб говорити про якийсь розвал коаліції.

Як представник Кабінету міністрів у Верховній Раді, ви можете сказати: чи має уряд «план Б» на випадок не прийняття закону «про банки», що є умовою для отримання траншу МВФ?

Нам необхідна допомога Міжнародного Валютного Фонду. Вона нам потрібна з двох причин. Перше – це стабілізація національної валюти, поповнення золотовалютних резервів. Друге – це кошти, які будуть направлені у загальний фонд державного бюджету для покриття дефіциту. Тобто, кошти МВФ не планують використовувати для спецфонду по боротьбі з коронавірусом.

Безумовно, що в уряді пропрацювали та підготували «план Б» на випадок, якщо ця допомога не надійде. Нагадаю, що Фонд надавав нам кредити на найбільш вигідних у світі відсотках. Важливо, що це завжди було сигналом та індикатором для іншої допомоги, зокрема, макрофінансової допомоги від Європейського Союзу, Світового Банку, для залучення іноземних інвесторів. Ми збільшили дефіцит бюджету втричі через епідемію коронавірусу. Будемо чесні, власними силами подолати всі наслідки нам буде надзвичайно складно. Зрозуміло, що це поставить країну перед вибором дефолту. Хоча наслідки дефолтного сценарію полягають не просто у тому, щоб не сплачувати наші зобов’язання по зовнішніх запозиченнях. Реальні наслідки будуть набагато гірші і з точки зору залучення інвестицій, і девальвації гривні та інших негативних економічних процесів, які можуть продовжуватися не один рік, наголошую на цьому. Тому для нас сьогодні пріоритетною є все-таки співпраця з МВФ. І я особисто переконаний, що ми зможемо реалізувати цю співпрацю і отримати перший транш. А стосовно покриття дефіциту без МВФ, то прорахунки зараз є. Але в такому разі, коли необхідно буде діяти власними силами, паски доведеться затягувати ще сильніше.

Анна СтешенкоАнна Стешенко, Специальный корреспондент
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram