У Київський апеляційний суд не надійшли матеріали у справі про обрання запобіжного заходу одній із підозрюваних у справі про вбивство Павла Шеремета - Яні Дугарь. Тому засідання перенесли на 8 січня, повідомив кореспондент LB.ua.
За словами судді, матеріали справи не надійшли з Печерського районного суду Києва. Яна Дугарь була присутня на засіданні, але не давала коментарів.
"Політична позиція така, щоб зняти той негатив, який буде спрямований на слідство і міністра внутрішніх справ. Докази сипляться...", - зазначив адвокат підозрюваної Віталій Коломієць.
За його словами, вони зібрали докази непричетності Дугарь до вбивства Павла Шеремета. Він зазначив, що для Яни Дугарь це удар по честі, а тому для адвокатів найважливіше - захистити саме її честь.
Нагадаємо, 13 грудня Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід першій підозрюваній у вбивстві журналіста Павла Шеремета - військовій Яні Дугарь.
Організатором убивства Павла Шеремета слідство вважає Андрія Антоненка (Riffmaster), захопленого "ультранаціоналістичними ідеями" і культивує "велич арійської раси, розмежування суспільства за принципом національної приналежності". За версією поліції, вбивство білоруса Шеремета мало привернути увагу суспільства до націонал-радикальних ідей.
До свого задуму він залучив жительку Києва, волонтерку Юлію Кузьменко (Лиса) і контрактницю Яну Дугарь, а також декілька невстановлених осіб.
За версією слідства, саме Антоненко керував діями членів групи, розподілив між ними ролі, купив боєприпаси, забезпечив транспорт і вибрав час убивства. За Шереметом довго стежили, при цьому підозрювані для маскування нібито використовували перуки, сонцезахисні окуляри та змінний одяг.
За кілька днів до злочину одна з підозрюваних - Яна Дугарь - нібито двічі приходила на вулицю Івана Франка, щоб встановити, де Шеремет паркує автомобіль. Після чого вночі 20 липня 2016 року Кузьменко в присутності Антоненка прикріпила до днища машини саморобну бомбу, для виготовлення якої була використана вибухівка "гексоген" з елементами ураження протипіхотної міни МОН-50 і електродетонатором з дистанційним управлінням.