Горизонт програми — 2026–2027 роки. Уряд заявляє чотири принципи роботи: орієнтація на результат, персональна відповідальність членів уряду, ефективність і швидкість, а також «приватна ініціатива понад державне втручання». Найближча тактична ціль на кілька місяців — «стабільно пройти зиму».
Уряд прописує 12 стратегічних цілей за чотирма напрямами:
Зміцнення стійкості та наближення справедливого миру: обороноздатність і система комплектування Сил оборони; стійкість критичної інфраструктури, енергосистеми та економіки, безпека громад, особливо прифронтових; відповідальність держави-агресора і відшкодування збитків .
Людський капітал: участь українців в Україні та за кордоном у суспільному житті; умови для освіти, здоров’я, працевлаштування, житла; громадянська ідентичність, утримання, повернення і реінтеграція громадян.
Спроможна європейська держава: завершення переговорів про вступ до ЄС і євроатлантична інтеграція; одна з найефективніших систем державного управління в Європі; присутність та імідж на міжнародній арені.
Відновлення та економічне зростання: макрофінансова стабільність і детінізація; модернізація соціальної, енергетичної, транспортної та комунальної інфраструктури; перехід до економіки з високою доданою вартістю.
Чого в програмі немає
Антикорупційної політики як блоку. Слово «антикорупційні» зустрічається в преамбулі у двох завданнях — Мінцифри та Мінгромад. У програмі немає згадки про НАБУ, САП, НАЗК, Антикорупційну стратегію, нема показників кількості розслідувань або повернення вкрадених коштів. Вищий антикорупційний суд згадується лише як інструмент стягнення підсанкційних активів.
Бюро економічної безпеки. Детінізація економіки заявлена як стратегічна ціль і як завдання відразу двох міністерств — Мінфіну і Мінекономіки, — але БЕБ у документі не згадується. Немає й інституційної реформи Держмитслужби: митний напрям зведений до впровадження в законодавство «стандартів і практик ЄС».
Виборів. У документі на 2026–2027 роки немає жодного завдання щодо зміни виборчого законодавства, нічого, що стосувалося б Державного реєстру виборців, ЦВК, доступу до голосування переселенців і громадян за кордоном.
Медіа. Ні Суспільного мовника, ні Нацради з питань телебачення і радіомовлення, ні безпеки журналістів, ні медійного законодавства в програмі немає. Інформаційна політика зведена до захисту інформаційного простору, україномовного контенту і «Тисячовесни».
Тарифів для громадян. Попри те, що проходження зими названо найближчою тактичною ціллю, жодного зобов’язання щодо цін на газ і електроенергію для побутових споживачів програма не містить. Тарифоутворення фігурує лише в блоці Мінвідновлення — у контексті державного контролю у сфері ЖКГ.
Демографічної політики. Мінсоцполітики заявляє «демографічну стійкість держави» у своїй програмній цілі, однак жодного показника народжуваності, окремої стратегії чи завдання в цій сфері документ не містить.
Сценарію припинення вогню. Є теза про «наближення справедливого миру», але немає жодного завдання на випадок припинення вогню: ні щодо демобілізації, ні щодо перехідного періоду. Єдина згадка повоєнного горизонту — операційна ціль Мінекономіки про стратегічну готовність до повоєнного відновлення.
А головне, немає реформи оплати праці військових, чітких термінів служби і змін у системі мобілізації. Хоча, пояснюючи своє рішення звільнити міністра оборони Михайла Федорова, президент не раз говорив саме про необхідність розв’язання проблем із мобілізацією, а гідна оплата праці і терміни служби — це те, про що владі щодня нагадують тисячі військових і цивільних.
Читайте такожУряд Корецького без Федорова та Сибіги, протести з картонками і розчарування у «Слузі народу»
Оборона: 100% потреб, 100% укомплектованості і €60 млрд
Народний депутат і перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк («Голос»), який ознайомився з проєктом, звернув увагу на найважливіші обіцянки — і на те, чого в документі бракує.
У ключовому блоці «Оборона» уряд обіцяє забезпечити 100% першочергових потреб Збройних сил України в озброєнні, техніці й боєприпасах; довести укомплектованість Сил оборони людьми до 100%; залучити €60 мільярдів кредитних коштів ЄС на закупівлю озброєння у 2026–2027 роках, щонайменше половину з яких спрямувати на українську оборонну продукцію; запровадити конкурентні процедури для всіх нетаємних оборонних закупівель.
«Про реформу рекрутингу в документі небагато. Що означає “Посилити систему комплектування сил оборони особовим складом шляхом удосконалення ведення військового обліку” — не зрозуміло. Питання зарплат для військовослужбовців у програмі оминули взагалі, — коментує Железняк. — Тобто це важливий блок програми, в якому оминаються дві найгостріші соціальні проблеми. І при цьому тут найбільше сміливих показників на кшталт “100% потреб” і “100% укомплектованості”».
Слово «мобілізація» вжите в програмі лише як «мобілізаційна потреба» в одному завданні Міноборони. Жодних строків служби, механізмів демобілізації або цифр щодо кількості (де)мобілізованих немає. Соціальний блок Міноборони сформульований загально: вдосконалити систему соціального захисту на всіх етапах служби та після її завершення — без розміру виплат, механізмів і показника виконання. А показник 100% укомплектованості на 2027 рік прив’язаний до «уточненої та ресурсно обґрунтованої потреби», тобто до знаменника, який Міноборони визначає самотужки.
Уряд планує скоротити втричі вже у 2026 році «середній час від визначення пріоритетної технологічної потреби до впровадження рішення»; впровадити і масштабувати не менше 10 пріоритетних технологій з оцінкою впливу на поле бою; створити травма-реєстр Сил оборони; збільшити на 20% — до шістдесяти тисяч на рік — частку громадян, які пройшли підготовку в центрах національного спротиву.
У завданнях Міноборони на 2026–2027 роки — єдина архітектура оборонних даних з інтеграцією інструментів штучного інтелекту, реформа системи нагородження військовослужбовців (2027 рік), прозора система управління військовою кар’єрою та оцінювання командирів, доступність послуг у сфері психічного здоров’я.
В оборонно-промисловому блоці уряд обіцяє програму розвитку ракетного озброєння, інтеграцію українського ОПК до європейських програм підтримки оборонної промисловості, політику експорту продукції ОПК і стратегічні проєкти з виробництва рішень протибалістичного захисту та власних балістичних ракет.
Зовнішнє фінансування: $101 мільярд на два роки
За словами Железняка, уряд закладає в програму $49 мільярдів зовнішньої підтримки у 2026 році і $52 млрд у 2027 році; окремо €60 млрд — на оборонні закупівлі у 2026–2027 роках, близько €2 млрд — на інфраструктурні проєкти у 2026–2027 роках і $500 млн — на проєкти громад і регіонів.
Окремо однією з ключових задач уряд визначив виконання Ukraine Facility та вчасне отримання міжнародної фінансової допомоги. За співпрацю з Міжнародним валютним фондом відповідатиме Мінфін, однак виконання «маяків» програми не вписано як KPI: уряд ставить задачу лише отримати необхідний обсяг допомоги.
Загальної вартості втілення програми документ не містить. Крім згаданих сум, у ньому є лише галузеві цифри: наприклад, до півтора мільярда гривень на рік на фонд високовартісного медичного обладнання і до 300 мільйонів євро інвестицій у морський порт Чорноморськ (про них LB.ua докладно розповідала Альона Шкрум). Немає й макропрогнозу — ні ВВП, ні інфляції, ні курсу.
Євроінтеграція: договір про вступ почнуть готувати в грудні 2027 року
Ще один важливий напрям, за словами Железняка, — відкриття переговорів про вступ до ЄС за всіма кластерами. «Але нагадаю, що успішний вступ до ЄС залежить ще й від виконання наших завдань у боротьбі з корупцією та верховенством права», — підсумовує депутат.
Протягом 2026–2027 років запланували розпочати переговори за кластерами «Внутрішній ринок», «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток», «Зелений порядок та стале з’єднання» і «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості». Технічні умови для готовності до закриття всіх переговорних розділів мають бути виконані у 2027 році. А підготовку проєкту Договору про вступ до ЄС і створення робочої групи в межах Ради ЄС уряд хоче почати у грудні 2027 року. Це перша офіційна урядова дата, за якою можна оцінювати реалістичність заяв про вступ у 2028–2030 роках.
У секторальній інтеграції уряд обіцяє Угоду про оцінку відповідності промислової продукції (ACAA, «промисловий безвіз») у 2026 році, заявки на приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) у 2027 році, а також позитивне рішення Ради ОЕСР щодо початку переговорів і Дорожню карту вступу до ОЕСР у 2026–2027 роках.
Щодо НАТО формулювання стриманіші: продовження політичного діалогу з державами-членами з метою набуття членства, координація реформ і завершення запланованих етапів флагманських проєктів Комплексного пакета допомоги НАТО.
Читайте такожАбо непрофесійність, або умисел: українські дипломати про заяву Валерія Залужного щодо НАТО
МВС: кордон, дрони, зброя, зниклі
Уряд планує сформувати чотири нові бойові підрозділи Нацгвардії; знизити кількість загиблих у ДТП на 5% у 2026 році; охопити понад 80% громад проєктом «Поліцейський офіцер громади»; створити підрозділи служби освітньої безпеки ще в 10% шкіл; збільшити на 10% кількість камер відеонагляду в громадських місцях тощо.
Уряд обіцяє посилити інженерний і фортифікаційний захист кордону з Росією і Білоруссю, на 90% інженерно облаштувати кордон з ЄС і Молдовою, створити Ситуаційний центр Державної міграційної служби (вже цього року) і започаткувати створення Національної системи Шенгенського управління.
Читайте такожВчетверо небезпечніше, ніж у Швеції: чому на дорогах України повний хаос
Ще кілька завдань потребують законодавчих змін: унормування правил польотів безпілотних повітряних суден, їхньої реєстрації та обліку і відповідальності за правопорушення в галузі цивільної авіації; формування системи контролю за обігом зброї; реалізація політики у сфері множинного громадянства; Стратегія боротьби з організованою злочинністю до 2030 року (жовтень 2026 року) і Стратегія державної міграційної політики (грудень 2026 року).
Окреме завдання до грудня 2026 року — ефективне реагування на випадки домашнього насильства і насильства за ознакою статі.
Ще два завдання стосуються прав людини: запобігання незаконному затриманню і захист від катувань — і водночас підвищення стандартів захисту прав поліцейських від можливих неправдивих звинувачень. Уряд також обіцяє удосконалити механізми розшуку зниклих безвісти та ідентифікації загиблих, обстежити 100% об’єктів Фонду захисних споруд цивільного захисту і створити Реєстр територій, забруднених вибухонебезпечними предметами.
Юстиція: цифровізація є, судової реформи немає
Мін’юст обіцяє цифровізувати ключові етапи виконавчого провадження (жовтень 2026 року), запустити зручну для бізнесу електронну послугу подання інформації про бенефіціарів (грудень 2026 року) і цифровізувати сферу нотаріату (2027 рік).
В архівній сфері уряд обіцяє розвиток онлайн-платформи «Міжархівний пошуковий портал», хаб «Архів війни за Незалежність», внесення документальних свідчень до Національного архівного фонду, поетапну оцифровку актових записів цивільного стану на прифронтових територіях і запуск послуги внесення до Державного реєстру актів цивільного стану відомостей про події, що відбулися за кордоном.
У пробації — механізм залучення працездатних суб’єктів пробації до суспільно корисних робіт, супровід суб’єктів пробації з числа ветеранів, оновлення пенітенціарної системи тощо.
У захисті інтересів держави — стягнення активів людей і організацій, щодо яких запроваджені санкції, через ВАКС для наповнення фонду ліквідації наслідків російської агресії; захист інтересів уряду в судах у справах, ініційованих тими, щодо кого запровадили санкції; робота над міжнародним компенсаційним механізмом.
А ось судова реформа у блоці Мін’юсту зведена до двох процедурних завдань: розробити механізм виконання та моніторингу проміжних ключових показників за розділами 23 «Судова влада та основоположні права» і 24 «Юстиція, свобода та безпека» (2026 рік) та забезпечити координацію виконання Дорожніх карт з питань верховенства права і функціонування демократичних інституцій. Жодних конкретних кроків щодо ВРП, ВККС, добору суддів, кадрового дефіциту в судах у програмі немає.
11 оборонних коаліцій, «пакет стримування» і спецтрибунал
Блок МЗС — один із найдетальніших. Уряд закладає забезпечення роботи 11 оборонних коаліцій, дипломатичний супровід формату «Рамштайн», укладення Drone deals, наповнення програми PURL, отримання ліцензій на виробництво критично важливого озброєння в Україні та отримання «пакету стримування». Окремо прописаний розвиток відносин з Об’єднаними експедиційними силами у межах статусу «посиленого партнерства» — з кінцевою метою повноправного членства. Також у планах — одинадцяте засідання Ради асоціації Україна—ЄС і виконання домовленостей Саміту Альянсу в Анкарі.
У регіональному вимірі уряд анонсує започаткування Карпатської інтеграційної ініціативи, головування в Центральноєвропейській ініціативі, розвиток Люблінського та Одеського трикутників, формату Україна — Нордично-Балтійська вісімка та Україна — Південно-Східна Європа, взаємодію з Бухарестською дев’яткою. На Глобальному Півдні — ухвалення Стратегії Україна—Африка, набуття статусу секторального діалогового партнера АСЕАН і діалогового партнера Форуму Тихоокеанських островів до липня 2027 року, обрання України до Ради ООН з прав людини на 2027–2029 роки і проведення Саміту Міжнародної Кримської платформи на полях сегмента високого рівня Генасамблеї ООН.
Читайте також Як продати дрони в США. Розмова із СЕО F-Drones про перші експортовані Україною FPV, завод в Огайо і співпрацю з партнерами
У блоці відповідальності Росії уряд обіцяє правові підстави для початку операційної роботи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії, набрання чинності Конвенцією про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України і початок її роботи, функціонування Реєстру збитків, дипломатичний супровід звільнення військовополонених і повернення депортованих дітей.
Санкційний напрям: додаткові пакети ЄС, США, Великої Британії, Канади, включно з санкціями проти «тіньового флоту», і блокування обходу санкцій; синхронізація українських санкцій із партнерськими; нормативна база для розширення повноважень МЗС у санкційній політиці; продовження роботи щодо конфіскації заморожених російських активів.
Консульський напрям: відкриття шести нових консульських установ, адресна доставка паспортів у 10 країнах світу, подання через «е-Консул» заяв на паспорт, ID-картку і реєстрацію народження дитини за кордоном.
У коментарі LB.ua голова Комітету ВР з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко («Слуга народу») наголосив, що цей розділ «написано нормально, професійно. Але нічого нового. І деякі положення є доволі абстрактними, але в зовнішній політиці, мабуть, так і має бути, бо передбачити міжнародні події неможливо. Ось, наприклад, ми виступаємо за drone deals, а сьогодні Трамп неочікувано запроваджує мита в сто відсотків на дрони. І що це означає? Це вдарить по нас чи ні? Передбачити такі речі, особливо коли йдеться про деяких політиків, неможливо».
У наступному матеріалі ми проаналізуємо соціально-економічні плани уряду.