Чи варто було послу Валерію Залужному заявляти, що Україна ніколи не буде в НАТО?
Борис Тарасюк, міністр закордонних справ України у 1998–2000 та 2005–2007 роках, глава Місії України при НАТО у 1997–1998 роках, постійний представник України при Раді Європи у 2019–2025 роках, відповів на це питання категорично.
«Коротко: не погоджуюсь… Бо існує життєва константа — „ніколи не кажи ніколи“. Але якщо мова про державного службовця, яким є посол Залужний, то його заяви не мали би суперечити принаймні двом статтям Конституції, а також положенню преамбули, у якій ідеться про намір України вступити до НАТО», — сказав він.
Тарасюк впевнений, якщо Залужний «це робить, то або не розуміє, що робить, або робить це навмисно. Якщо навмисно — йому варто подати у відставку», — додав Тарасюк.
За його словами, сьогодні на шляху до Альянсу виникли інші політичні перешкоди. Утім, його висновок щодо посла однозначний: «Посол має чітко дотримуватися Конституції і законів України».
Олександр Мережко, голова Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва (фракція «Слуга народу»), припустив, що заява могла бути спричинена підготовкою до виборів: «Посол — це представник, це alter ego президента, по суті. Особливо в такій країні, як Велика Британія. Вірчі грамоти, коли вручають, — там написано, що треба вірити президенту. І коли такі заяви робляться, це викликає подив… Можливо, хтось вже починає готуватись до виборів, що є помилковим, на превеликий жаль. Тому такі заяви МЗС взагалі має дезавуювати, хоча б тому, що вступ у НАТО — це наша конституційна мета», — сказав він.
Саму заяву посла Мережко називає дивною: «Ми постійно чуємо: в України немає шансів вступити до НАТО. Але це нас не обходить. Ми повинні наполегливо, вперто працювати в цьому напрямку. Коли такі заяви робить посол в такій важливій для нас країні Великобританії — це викликає подив. Він же військовий, він же має розуміти і політичну, і військову складову».
За його словами, такі заяви може робити лише міністр закордонних справ або політично депутати, аби «прозондувати ґрунт». «Але не посол. Посол обмежений у своїх заявах», — сказав він.
Той факт, що ця заява прозвучала на нараді послів, Мережко вважає обтяжливою обставиною.
Читайте такожМайбутнє і його образ: євроатлантика, в яку Україна йшла і в яку Україна йде
«Це ж завжди має резонанс. Посол може це сказати десь в кулуарах. Однак не публічно. Але він же на щось розраховував, він розумів, що робить. Тому або він непрофесійний, або він це зробив з таким умислом, щоби була якась політична реакція. Тобто одне з двох: або непрофесійність, або свідома заява, яка має на меті викликати певні політичні наслідки. Тільки одне з двох», — додав голова комітету.
На думку Мережка, коли посол робить заяву, яка йде врозріз з офіційною зовнішньою політикою України і МЗС, «то треба, як кажуть, складати свої повноваження і йти займатись політикою, підготовкою до виборів. Ну або усувати такого посла, який не погоджується з офіційним зовнішньополітичним курсом своєї ж країни».
Павло Клімкін, міністр закордонних справ України у 2014–2019 роках, натомість зазначив, що суперечності з Конституцією у словах посла немає.
«Він же не заперечує євроатлантичний курс. Посол каже, що, на його думку, в те НАТО, яке він бачить перед собою, у нас станом на сьогодні немає можливості вступити. Це очевидна історія», — сказав він.
Водночас визнає: якби будь-який посол, незалежно від прізвища, зробив заяву, що прямо суперечить Конституції, то першою інстанцією в такій оцінці, на думку Клімкіна, мало би бути МЗС.
«А якщо посол Залужний каже, що ми не можемо вступити в сьогоднішнє НАТО, та маємо вступати в якісь перезавантажені безпекові реалії — це зовсім інша історія», — наголосив він.
Читайте такожКатерина Шинкарук: «Потепління відносин Вашингтона і Києва — наслідок поваги Трампа до сили»
Володимир Огризко, міністр закордонних справ України у 2007–2009 роках, відкинув версію про передвиборчу гру посла, яку озвучив Мережко.
«Усі розмови про вибори зараз настільки несерйозні. Немає зараз перспективи виборів, немає гри на передвиборчу тему. Є зараз розмірковування Залужного по суті», — впевнений він.
За його словами, посол абсолютно правильно констатував стан Альянсу та необхідність його трансформації.
«І я думаю, що якраз з цієї точки зору до такої думки треба прислухатися», — зазначив Огризко.
Костянтин Єлісєєв, Надзвичайний і Повноважний Посол України, заступник глави Адміністрації Президента України у 2015–2019 роках, Представник України при Європейському Союзі у 2010–2015 роках, зщапропонував відділяти саму заяву від реакції на неї.
«Цього разу, на мою думку, реакція значно переважила зміст сказаного», — сказав він.
«Думаю, якщо сьогодні поставити запитання самому Валерію Залужному, чи означає це, що Україна має відмовитися від членства в НАТО як своєї стратегічної мети, то я переконаний, що він сам відповість: „ні, у жодному разі“. І я так само категорично не погодився б із такою постановкою питання», — зазначив дипломат.
Ускладнення відносин із союзниками через такі оцінки Єлісєєв не прогнозує: «Навпаки, вони мають стимулювати Альянс швидше адаптуватися до нової реальності».
У якому стані наразі Альянс?
Сам Альянс Валерій Залужний на тій же нараді оцінив як організацію, що діє за доктринами Другої світової війни, і заявив, що йому потрібно 12 років на досягнення хоча б половини російського рівня.
На думку Володимира Огризка, впродовж останніх чотирьох з половиною років «відбулося приземлення НАТО з хмар і небес на грішну землю. І це приземлення було не м’яким. І тут генерал Залужний стовідсотково правий — воно жило концепціями не теперішньої, не майбутньої, а минулої війни».
«І як це вже давно всім відомо, генерали готуються до минулої війни, а не майбутньої. Те, що зараз відбулося і відбувається на полі бою, воно підтверджує, що НАТО до такої війни не є готовим. І саме тому виникає питання: яке НАТО нам потрібне?» — продовжив дипломат.
«НАТО, яке сидить і дивиться в небо і розмірковує над тим, чи загрожує нам цей дрон, чи не загрожує, замість того, щоб його збити ще на підльоті, — от таке НАТО нам, у принципі, справді не дуже потрібне. Нам необхідне НАТО, яке здатне воювати, приймати рішення і ставити агресора на місце, при тому швидко, — наголосив Огризко. — Так що тут генерал Залужний теж правий у тому розумінні, що життя пішло вперед, а оце теперішнє НАТО залишилося на старих позиціях. Воно зараз не релевантне загрозам, і це ми бачимо».
Олександр Мережко з такою оцінкою Альянсу не погоджується.
«Це оборонний альянс, створений на підставі статті 51 Статуту ООН — право на колективну самооборону. А з другого боку, це дуже динамічна організація, яка розвивалася у військовому плані: стандарти НАТО, interoperability і так далі. Заява, що НАТО треба протягом 12 років досягти рівня Росії, — також дивує. Це неправильно і політично, і по суті, і з військової точки зору. Це абсолютно не відповідає дійсності», — наголосив голова комітету.
Читайте такожЗброя на експорт: Україна як новий донор європейської безпеки
Борис Тарасюк у свою чергу констатував, що насправді трансформація Альянсу вже відбувається: «І говорять уже не лише про НАТО-2, а й про НАТО-3. До цього привела, зокрема, і позиція Сполучених Штатів Америки — як у позитиві, так і в негативі. У негативі — щодо дискредитації НАТО, у позитиві — щодо спонукання НАТО приділяти більше уваги зміцненню обороноздатності, перш за все, за рахунок європейських країн — членів НАТО і Канади. Цей процес відбувається, і я особисто вважаю, що він має перспективу. І він уже працює — про це говорять цифри», — сказав Тарасюк.
Водночас у здатність Альянсу захистити Україну сьогодні колишній глава Місії України при НАТО не вірить: «Особисто я не покладаю надій на те, що будь-яка стаття, у тому числі стаття 5 Вашингтонського договору, може і здатна захистити сьогодні Україну. Сьогодні Україна де-факто виступає контрибутором безпеки в Європі і не лише в Європі».
Павло Клімкін вважає, що будь-які прогнози щодо стану Альянсу позбавлені сенсу, бо він змінюватиметься: «Ніхто не знає, яким буде НАТО через п’ять років. Як воно перезавантажиться, як перезавантажиться концепція стримування. Що буде критично для НАТО, як Альянс відчуватиме загрози і перспективні загрози»/
Костянтин Єлісєєв у тезі Залужного про дотримання Альянсом доктрини Другої світової побачив інший акцент.
«Це цікава теза і її можна тлумачити по-різному. Але я звернув би увагу на інше. Якщо уважно послухати слова Валерія Залужного, то в них є і непряме визнання того, наскільки далеко просунулася сама Україна, — сказав дипломат. — Адже сьогодні вже ніхто не сперечається з тим, що українська армія є однією з найсильніших у Європі. Вона має унікальний бойовий досвід, якого не має жодна інша армія НАТО. Раніше ми говорили, що Україна має досягти стандартів НАТО. Сьогодні дедалі частіше лунає думка, що і самому НАТО є чого повчитися в України».
Чи є альтернатива НАТО?
На нараді послів генерал Залужний також заявив, що вбачає майбутнє України у приєднанні до нових союзів — зокрема, до європейського військового безпекового блоку.
Проте Павло Клімкін переконаний, що саме питання про можливу альтернативу НАТО поставлене неправильно.
«Чи це буде НАТО, чи це буде перезавантажене НАТО, чи це буде якась організація з іншою абревіатурою — це неправильне питання. Правильне питання: чи будемо ми належати як суб’єкт, як агент до західного безпекового простору? І от тут моя відповідь однозначна — так», — підкреслив він.
За його словами, йому у статусі міністра закордонних справ ніхто із західних партнерів «ніколи не розповідав казок» про перспективи вступу України до НАТО.
У самій ідеї європейського безпекового союзу як альтернативного шляху він бачить логічну прогалину: «Але це ж історія про те, що якщо у нас є проблема зі вступом у НАТО, то чому простіша буде історія з європейським безпековим союзом?»
Володимир Огризко також пропонує говорити не про альтернативу НАТО, а про інше НАТО.
«Назвемо його НАТО “плюс”, чи “європейське НАТО”, або якесь інше НАТО, що буде відповідати насправді реаліям і викликам сьогоднішнього дня. Якщо йти з цієї точки зору, то генерал Залужний правий», — вважає він.
Дипломат уточнює, що до такої структури можуть увійти учасники антибалістичної коаліції.
«Вони можуть стати основою оцього нового європейського НАТО, яке показуватиме зуби, а не тільки посміхатиметься і робитиме вигляд, що нас це не дуже стосується», — зазначив Огризко.
«Треба думати про інше НАТО, де ми не будемо в ролі прохача, де ми будемо в ролі засновника», — наголосив дипломат.
Борис Тарасюк вважає розмови про нові союзи передчасними.
«Почну з житейських констант: „дай мені те, не знаю чого“ — ось так це звучить. По-перше, це розмірковування навколо того, що не має місця і не гарантія, що воно матиме місце, — тобто навколо нової архітектури безпеки, — сказав він. — Тому все це, знаєте, міркування на кавовій гущі щодо можливого нового блоку. Теоретично це можливо, практично я зараз такої можливості не бачу».
Ключовий аргумент Тарасюка — Україна вже фактично інтегрована в Альянс.
«Україна де-факто вже в багатьох відношеннях є членом НАТО. Візьміть програми військової допомоги Україні, які здійснюються через НАТО, у тому числі за участю Сполучених Штатів Америки», — сказав він.
Костянтин Єлісєєв альтернативи Альянсу не бачить взагалі.
«Я завжди виходив і виходжу з одного принципу: кращої гарантії безпеки, ніж членство України в НАТО, поки не існує. Це підтверджує вся історія Альянсу. Це підтверджує і характер тієї війни, яку Росія веде проти України», — сказав він.
«Зрештою, відповідь дає сама Росія. Згадайте, чого Москва домагається вже багато років. Вона вимагає, щоб Україна ніколи не стала членом НАТО. Саме це Кремль називає однією зі своїх головних цілей. І це, мабуть, найкраща відповідь на питання, чи потрібне Україні членство в Альянсі, — наголосив Єлісєєв. — На сьогодні не існує іншого такого ж ефективного безпекового формату, як НАТО. Саме тому я дуже обережно ставився б до розмов про якісь альтернативні системи гарантій безпеки».
Читайте такожMid-Strike з північним акцентом: Україна масштабує в Норвегії виробництво дронів середнього радіусу дії
Формати, на які посилався Залужний, за його словами, Альянс не заміщують.
«Так, сьогодні обговорюються різні формати співпраці. Наприклад, Об’єднані експедиційні сили (JEF), про які згадував Валерій Залужний. Але зверніть увагу: практично всі подібні формати об’єднують держави, які вже є членами НАТО. Вони не замінюють Альянс, а доповнюють його. Вони існують завдяки НАТО, а не замість НАТО. І це дуже важлива різниця», — підкреслив Єлісєєв.
На його переконання, якщо йдеться про формати, що посилюють НАТО, розширюють співпрацю всередині Альянсу чи готують Україну до членства, — безумовно, це позитивно.
«Але якщо хтось починає говорити про них як про альтернативу членству України в НАТО — це вже небезпечний шлях», — зазначив дипломат.









