55 % опитаних українців довіряють Володимиру Зеленському, не довіряють – 40%. Баланс довіри-недовіри становить +15 %, йдеться в опитуванні Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 20 липня-3 серпня, після резонансних кадрових рішень і протестів у багатьох містах, пов'язаних зі звільненням Михайла Федорова.
20 % довіряють повністю, а решта – «скоріше». Серед тих, хто не має довіри до Зеленського, 19 % не довіряють «зовсім», а 20 % – «скоріше».
Останнє таке опитування КМІС проводив у травні, і тоді 61 % опитаних довіряли і 34 % не довіряли президенту (баланс – +27 %). У травні респондентів запитували про довіру до інших публічних осіб, а в цьому опитуванні – ні.
«За нашими спостереженнями, це може створювати контекст, коли В. Зеленський сприймається трохи краще (тобто люди чують інші прізвища, до яких ставлення гірше, і на їх тлі сприйняття В. Зеленського трохи краще). По-друге, тоді ми також крім прізвища зачитували і короткий опис людини. Для В. Зеленського ми "нагадували", що він є Президентом. У частини респондентів це може активувати погляд на нього як уособлення інституції, через що ставлення стає краще (оскільки зараз війна і ми маємо єднатися)», – пояснили в КМІС.
Соціологи вважають доцільним порівнювати результати минулого дослідження з квітневим, коли не було запитання про довіру до інших осіб. У квітні президенту довіряли 58 % опитаних, 36 % не довіряли (баланс довіри-недовіри – +22 %).
«Тобто порівняно із квітнем ми також фіксуємо зниження довіри В. Зеленському. Проте ми принаймні наразі не спостерігаємо саме обвалу довіри через резонансні кадрові рішення, що могли очікувати деякі політики, експерти та оглядачі», – йдеться у результатах опитування.
У КМІС додали, що кадрові рішення все ж могли повпливати на зниження довіри, оскільки в червні і на початку липня через успішні дипстрайки могло бути зростання довіри.
Більшість опитаних українців проти проведення вибоів найближчим часом, до завершення бойових дій. Лише 15 % вважають, що їх треба провести до завершення війни. Попереднє таке опитування було в березні, і тоді 12 % підтримували вибори до завершення бойових дій.
Ще 23 % вважають, що вибори можна проводити після припинення вогню та отримання гарантій безпеки. Порівняно з березнем частка зросла з 13 %.
«Натомість з березня з 69% до 57% зараз стало менше тих, хто вважає, що вибори мають бути лише після остаточної мирної угоди і повного завершення війни. Разом з цим усе одно більшість продовжують вважати, що вибори мають бути лише після повного завершення війни», – повідомили в дослідженні.
44 % вважають, що першими треба проводити президентські вибори, 32 % – парламентські. 11 % хочуть першими місцеві вибори.
Серед тих, хто «зовсім» не довіряє В. Зеленському, менше половини (44%) говорять про вибори до завершення бойових дій. Натомість 29% говорять про вибори після перемир’я з гарантіями безпеки, а досить багато (21%) вважають, що вибори мають бути вже після остаточної мирної угоди.
Уже cеред тих, хто «скоріше» не довіряє Президенту, 44% вважають, що вибори мають бути після остаточної мирної угоди, а 35% готові схвалити вибори після перемир’я з гарантіями безпеки. Водночас серед них лише 17% наполягають на виборах навіть до завершення бойових дій. А серед тих, хто повністю чи скоріше довіряє Зеленському, більшість виступає за проведення виборів лише після остаточної мирної угоди.
Опитування проводили методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 974 респонденти. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включали жителів територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводили з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.