Позбавити прав горе-водія ніхто й не пробував
Власника злощасного Mercedes-Benz C300 Павла Плешивцева протягом 2025 року 10 разів притягали до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, а у березні 2026 року судили за участь у ДТП. Але права керувати авто його ніхто не позбавляв.
І не тільки його: Юрія Назаренка, який у 2020 році скоїв жахливе ДТП на Майдані Незалежності, теж не вдалося примусити ходити пішки. Він, маючи низку діагнозів, що забороняють кермування, втратив свідомість за кермом і в'їхав у натовп у пішохідній зоні. Вбив двох людей і травмував ще чотирьох. Суд призначив 6 років ув’язнення замість 10 і заборонив сідати за кермо протягом трьох років. Навіть це досить м’яке покарання Назаренко, за свідченнями одного з постраждалих в ДТП, не відбув: подав апеляцію, засідання чомусь все не призначають, а тим часом він спокійно їздить.
«Позбавити права на керування транспортним засобом може тільки суд. Для цього у КУпАП (Кодексі України про адміністративні правопорушення, — Ред.) є вичерпний перелік порушень», — пояснює речниця Патрульної поліції Києва Яна Кутова. Але теоретично патрульні поліцейські мають право самі тимчасово вилучити водійське посвідчення у горе-водія. Інспектори можуть забрати права на місці зупинки, якщо він скоїв адміністративне порушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення прав. Підставами для тимчасового вилучення може стати, наприклад, керування у стані сп'яніння. Створення аварійної обстановки на дорозі, порушення ПДР, що призвело до пошкодження транспортних засобів або іншого майна (тобто ДТП).
Читайте такожЛетять 40 км/год — і до травмпункту: як їзда на електросамокатах може шкодити українцям
Патрульний, коли зафіксував інцидент, складає протокол про адміністративне правопорушення, де вказує факт вилучення посвідчення. Замість вилучених прав, поліцейський зобов'язаний видати тимчасовий дозвіл на право керування. Цей документ діє до винесення судом постанови, але не довше трьох місяців. Якщо суд визнає водія винним, може позбавити права керування на певний строк. Якщо закриває справу або виносить рішення без позбавлення прав, посвідчення повертають власнику. Павла Плешивцева, судячи з наявних даних, позбавити прав ніхто й не намагався. LB.ua звернувся із запитом до Патрульної поліції Києва: чому ніхто з поліцейських не пробував вилучити його права і якою була історія десятків зафіксованих за «мерседесом» порушень. Відповідь опублікуємо, коли вона надійде.
«Суд розглядав його справу про ДТП, на останнє засідання він не з’явився. Чому суд не позбавив його права керування, питання до судді, — говорить Микола Ільчук, експерт із адвокації кампанії «За безпечні дороги». — Суддя мав право це зробити».
Спробуй доведи, що була небезпека
Плешивцев багаторазово перевищував швидкість і зрозуміло, що це наражало на небезпеку інших учасників руху. Але з погляду закону гасання вулицями автоматично не означає створення аварійної обстановки, пояснює Микола Ільчук. І на цій підставі не можна навіть тимчасово вилучити права.
Їх могли б вилучати за створення аварійної обстановки, але воно не фіксується камерою автофіксації, а тільки поліцією. «І то у випадку, якщо буде звернення іншого водія, пасажира або пішохода, який про це повідомить і надасть матеріали-докази, що водій створив аварійну ситуацію, — пояснює експерт із адвокації. — Ця система застаріла, непрактична і майже не застосовується, бо це дуже складно». Тому виходить, що закон передбачає 340 гривень штрафу за перевищення швидкості, теоретичні санкції за створення аварійної ситуації, які в житті не працюють, і 10 років за гратами у разі скоєння ДТП з загиблими. Між цими покараннями — величезний розрив. Має бути якийсь інструмент впливу на водіїв посередині, щоб запобігати тяжким наслідкам, вважає Микола Ільчук.
Читайте такожЯк зробити безпечнішим дорожній рух у Києві
«Все, чого ми можемо вимагати, — створення системи штрафних балів, коли за третє-п’яте подібне порушення (залежно від загроз) водія будуть позбавляти права керування», — говорить представник кампанії «За безпечні дороги».
У країнах ЄС, Сполучених Штатах, Японії тощо крім штрафів за порушення дорожніх правил передбачена ще й накопичувальна система штрафних балів для водіїв (penalty points). За повторні порушення водій накопичує бали, а після досягнення встановленого ліміту може тимчасово або повністю втратити право керування. Конкретні правила відрізняються між державами-членами ЄС, але логіка така: набрав 20 балів — усі штрафи подвоюються, набрав 50 балів — йдеш перездавати тест на знання ПДР, 70 балів — рік ходиш пішки і лише потім претендуєш на новий дозвіл водити авто.
За серйозні або повторні порушення (значне перевищення швидкості, керування в стані сп’яніння, небезпечне водіння тощо) правоохоронні органи можуть заборонити водієві керувати автомобілем на певний строк. У найтяжчих випадках (рецидив, грубі порушення, ДТП з тяжкими наслідками) посвідчення водія може бути анульоване або вилучене. Щоб його повернути, часто потрібно повторно складати іспити чи й проходити медичні перевірки. Причому раніше водій, позбавлений права керування в одній країні ЄС, міг продовжувати їздити в інших. Та за оновленими правилами заборона поширюється на інших членів Євросоюзу.
Смертність на дорогах зашкалює, законодавці не діють
Наскільки ризиковано їздити українськими дорогами, можна зрозуміти, порівнявши рейтинг безпеки доріг у країнах ЄС (попередні дані European Commission за 2025 рік) з даними Нацполіції. Оцінюють безпеку за показником загиблих на дорогах на один мільйон населення. Що менше значення, то безпечніші дороги. І виходить, що у Швеції і Данії гине відповідно 20 і 23 людини на мільйон, в Румунії й Болгарії, які плетуться у хвості рейтингу, — 78 та 74, а в Україні — 86. Українців на дорогах гине вчетверо більше, ніж шведів чи данців.
Щоб покращити ситуацію, потрібно змінювати закони, стверджує Микола Ільчук. Але профільний комітет Верховної Ради — з питань правоохоронної діяльності — давно не просував ніяких ініціатив і навіть «ховав» існуючі. «Байдужість, незацікавленість і переляканість депутатів, — так пояснює це явище Ільчук. — Депутати бояться ухвалювати будь-які рішення без вказівки згори». І, можливо, з часом «обросли корою», віддалились від проблем суспільства, хоча їздять тими ж дорогами, міркує він.
За останні п’ять років нардепи не зробили абсолютно нічого для посилення безпеки українських доріг. Аж у 2021 році зробили останній помітний крок: ухвалили законопроєкт 2695, який суттєво посилив відповідальність за порушення правил дорожнього руху, зокрема, за керування автомобілем у стані сп'яніння.
«Відтоді вони не проявляли ніякого інтересу до теми і всі законопроєкти, зареєстровані у парламенті, досі лежать у профільному комітеті і вкриваються пилом. Навіть не пройшли перше читання, їх і не виносять на розгляд», — нарікає Микола Ільчук.
«Всі подібні питання (посилення відповідальності водіїв, — Ред) не раз обговорювали в попередні роки, але маю нагадати, що у звичайному режимі всі пропозиції правоохоронців щодо посилення відповідальності і збільшення покарань завжди сприймаються в штики як громадськістю, так і політиками-популістами. У нас, м’яко кажучи, не дуже люблять підтримувати будь-яке посилення покарань і відповідальності», — пояснив LB.ua бездіяльність комітету перший заступник його голови народний депутат Андрій Осадчук. Мовляв, в Україні тільки після трагічних подій усі починають прозрівати і розуміти, що потрібно щось змінювати.
На думку Осадчука, немає сумніву, що зміни у системних підходах до відповідальності порушників правил дорожнього руху потрібні. Перш за все щодо рецидивістів, які впродовж року мають неодноразові адміністративні стягнення за порушення ПДР. Людей, які багато разів перевищили дозволену швидкість за кермом, «треба не просто жорстко штрафувати, а позбавляти права керування».
Читайте також41 % ДТП з потерпілими та загиблими — через перевищення швидкості. І диявол тут у деталях і «незначних» 10–20 км/год
«Я розраховую, що ближчим часом ми дійдемо консенсусу з Національною поліцією щодо змін, які вони давно напрацьовували, і буде політична можливість знайти консенсус у залі Верховної Ради, — каже Андрій Осадчук. — Хоча я добре знаю, як швидко внас усе забувається, тому не передбачаю легкого ухвалення нових безпекових напрацювань від поліції».
Його колега по комітету Олександр Дануца теж погоджується, що система штрафів і їхній розмір в Україні давно перестали бути стримуючим фактором. Він вважає, що «МВС і комітет у цьому питанні буде єдиним».
«Ініціативи надходили. Не було політичної волі. Через трагедію, сподіваюсь, вона з’явиться», — каже він.
Йдеться про пропозиції МВС підвищити суми штрафів за адміністративні порушення, які, за словами Олександра Дануци, правоохоронці просували завжди. Зокрема щодо посилення контролю: більше стаціонарних камер і традиційні радари в руках патрульних.
«Всіх захистити від неадекватних водіїв ніде й нікому не вдалося, але суттєво зменшити травматизм і смертність на наших дорогах було і є завданням законодавчої, виконавчої влади і місцевого самоврядування», — каже Андрій Осадчук.
Днями уряд анонсував комплекс заходів для посилення безпеки на дорогах. Обіцяють жорсткіші заходи щодо систематичних порушень і любителів швидкості.