За даними Нацполіції, лише за перші сім місяців 2025 року аварії на дорогах забрали життя 1663 людей, понад 17 тисяч травмувалися.
Невтішна статистика і за 2024-й: 3202 загиблих і більш ніж 32 тисячі отримали травми.
Змінити ситуацію на дорогах можливо. Але для цього недостатньо лише закликів до обережності та виконання правил дорожнього руху. Прикладом ефективних дій може стати досвід низки європейських країн.
Коли поспіх коштує життя
Хто навчався водіння, пам’ятає фразу інструктора: «Головний ворог в авто — педаль газу». Основна причина ДТП із загиблими та травмованими в Україні — саме перевищення дозволеної швидкості. За перші сім місяців 2025 року понад 40 % аварій на дорогах з важкими наслідками сталися через порушення швидкісного режиму.
У населених пунктах України дозволена швидкість руху авто — 50 км/год. Та на практиці норму часто ігнорують. За перевищення швидкості менше ніж на 20 км/год штрафу немає (таке правило існує лише в нас і Росії). Тож багато водіїв, відчуваючи безкарність, малюють для себе нову межу — 70 км/год. Аргументи стандартні: «усі так їздять», «встигну загальмувати» тощо. Зараз штраф за перевищення на 11–20 км/год — 340 грн (а якщо встигнути сплатити упродовж 15 днів – 170 грн). Така мізерна цифра не зупиняє від порушення правил.
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 13314, який пропонує пропорційну відповідальність за перевищення швидкості: що більша небезпека, то вищий штраф:
- 11–20 км/год — 340 грн;
- 21–30 км/год — 680 грн;
- 31–40 км/год — 1360 грн;
- понад 80 км/год — до 3400 грн.
У разі створення аварійної ситуації — тимчасове позбавлення водійських прав на пів року-рік.
«Це не підвищення штрафів заради грошей, так ми актуалізуємо застарілі розміри. Є кейси, коли людей притягували до відповідальності 25–50 разів. А 41 % ДТП з потерпілими й загиблими — через перевищення швидкості. І 340 гривень ніяк не зіставні з небезпекою», — пояснює перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції України Олексій Білошицький.
Три чверті опитаних українців підтримують зменшення не штрафованого порогу з 20 до 10 км/год. Адже шанси пішохода вижити при наїзді на швидкості 50 км/год складають близько 80 %, при 60 км/год — 55 %, а при 70 км/год — менш ніж 20 %. Такі дані ВООЗ.
Польща кілька років тому впровадила аналогічний підхід до безпеки руху. За десятиліття кількість загиблих у ДТП скоротилася на 47 %. У більшості країн ЄС одним з найефективніших рішень для зменшення смертності вважають зниження дозволеної швидкості у житлових районах до 30–40 км/год. У Німеччині нині випробовують ще радикальніший крок — обмеження швидкості до 20 км/год у таких кварталах.
За підрахунками Європейської ради з безпеки транспорту, зменшення швидкості на дорогах може скоротити кількість загиблих щонайменше на половину вже у середньостроковій перспективі.
Несертифіковані мотошоломи, або імітація безпеки
Навіть якщо зменшити швидкість і зробити вулиці безпечнішими для пішоходів і водіїв авто, залишається ще одна категорія людей у зоні підвищеного ризику. Ті, хто пересувається на двоколісному транспорті: велосипедах, мопедах і мотоциклах.
«Ситуація з безпекою користувачів велотранспорту та пішоходів неприпустима.
В Україні рівень смертності і травматизму в ДТП один з найвищих у Європі. Безпечний рух велосипедів — це не лише про інфраструктуру, знання і навички безпечної поведінки на дорозі, а й швидкість інших учасників дорожнього руху. Саме тому ми підтримуємо і законодавчі, і інфраструктурні способи зниження швидкості», — коментує Микола Полюхович з ГО «Асоціація велосипедистів Києва».
Ще один важливий аспект безпеки саме механізованих двоколісних (мотоциклів, мопедів) — якість мотошоломів. В Україні продають тисячі шоломів, які тільки зовні схожі на якісні, сертифіковані. Вони не проходять краш-тестів і розколюються від першого сильного удару. Це захисне спорядження лише створює ілюзію безпеки. Тож коли мотоцикліст летить через кермо, шансів вижити майже не має. Щороку Україна втрачає 400 життів через аварії за участю мототранспорту.
«Чи чув я з колегами, що 400 смертей на рік не така вже й велика цифра? Так. Чи погоджуємося ми з цією думкою? Ні. Адже за кожною цифрою стоїть життя людини, втрата для її родини та країни загалом», — каже мій колега з ГО «Життя» Дмитро Купира.
Всесвітня організація охорони здоров’я підтверджує: сертифікований мотошолом зменшує ризик загибелі в ДТП у шість разів і знижує ймовірність важких черепно-мозкових травм на 74 %. Це захисний механізм, який розподіляє силу удару, мінімізує ймовірність пошкодження мозку або шийного відділу хребта. Та він обов’язково має бути за розміром, застебнутий і в гарному стані.
Про те, наскільки важливо мати якісний мотошолом, з власного досвіду знає Костянтин Миц, нейрохірург Київської міської лікарні швидкої допомоги. Він не лише рятує постраждалих мотоциклістів, а й сам колись постраждав унаслідок аварії: «Я мотоцикліст з 8-річним досвідом. І сам потрапляв у ДТП. Одного разу мій шолом злетів під час падіння — це призвело до травми обличчя і струсу мозку. І хоча шолом був, він виявився неякісним. А саме його якість часто визначає різницю між легкими ушкодженнями й небезпечними для життя». За статистикою, саме черепно-мозкові травми стають причиною майже 75 % смертей серед мотоциклістів.
В Україні, за правилами дорожнього руху, всі водії та пасажири мотоциклів і мопедів повинні користуватися застебнутими шоломами. Поліція може зупинити й оштрафувати за відсутність цього елемента захисту. Але головна проблема в іншому — в Україні досі немає затверджених державних стандартів якості мотошоломів. Через це на полицях магазинів продають імітації, які не витримують ударів.
У більшості країн світу питання якості мотошоломів давно врегульоване. Наприклад, у 43 країнах (зокрема, більшості держав ЄС) діє стандарт безпеки ECE № 22.06. Його впровадження в Україні могло б рятувати життя й економити гроші. За оцінками, якщо всі водії та пасажири мотоциклів і мопедів почнуть користуватися сертифікованими мотошоломами, держава зможе заощадити понад 306 мільйонів гривень упродовж 2026–2030 років — це майже 1 % ВВП.
Навіть якщо до 2030-го рівень використання шоломів сягне 75 %, це дасть відчутний результат: понад 119 мільйонів гривень економії на меддопомозі. Ці кошти залишаться не в лікарнях, а в родинах, громадах, бюджеті країни.
Україна має правові підстави для такого кроку. Ми підписали Угоду про асоціацію з ЄС, яка передбачає гармонізацію технічних стандартів. Україна є учасницею Женевської угоди 1958 року, що дозволяє застосовувати міжнародні норми безпеки для транспорту та його обладнання — зокрема, Регламент ECE № 22, який визначає вимоги до мотошоломів. На впровадження стандарту потрібен час: дистриб’юторам — налагодити постачання, а водіям і пасажирам — оновити свої шоломи. У цей період навіть можливий тимчасовий дефіцит сертифікованих засобів захисту. Але ці зміни врешті зроблять дороги безпечнішими.
Комунікація, що працює на безпеку
У країнах ЄС безпека на дорогах починається не лише із законів. У Польщі, Німеччині, Франції та інших країнах держава й громадські організації системно проводять інфокампанії, які формують звички: пристібатися, знижувати швидкість, не сідати за кермо напідпитку.
Україна вже має свій успішний приклад. Ще у 2017 році ситуація з користуванням пасками безпеки була критичною — лише 15 % водіїв пристібалися. Тоді суспільство не сприймало ремінь як рятівний засіб. Штраф був 51 грн, а інструктори автошкіл і пасажири таксі взагалі могли не пристібатися. Завдяки активістам кампанії «За безпечні дороги» у 2021 році штрафи підвищили вдесятеро, а громадська ініціатива працювала над комунікацією через соціальну рекламу, флешмоби, історії людей, яким ремінь урятував життя.
Результат помітний: у 2025 році вже 48 % українських водіїв користуються пасками безпеки. Та навіть цей показник — лише проміжна перемога. За оцінкою ВООЗ, пристебнутий ремінь міг би врятувати до половини тих, хто загинув у ДТП.
Окремої уваги потребує безпека дітей у транспорті. За даними ВООЗ, правильно встановлене дитяче автокрісло зменшує ризик смертельних травм у разі аварії на 70 % для немовлят. В Україні правила зобов’язують перевозити дітей до 12 років у спеціальних кріслах або бустерах. Але, до прикладу, у 2021 році виявили понад чотири тисячі таких порушень. Причини — від побутових звичок до хибного уявлення, що «на коротку відстань можна й без крісла». Насправді саме ці «короткі поїздки» часто стають фатальними.
Більше про безпеку дітей в автівках і чому так важко викликати таксі для дитини з автокріслом, читайте в іншій нашій статті.