Про це інформує The Telegraph.
За словами медиків, поширення хвороби пов’язане з особливостями сучасної війни. Через постійну загрозу атак дронів, евакуація поранених солдатів майже неможлива, що впливає на поширення бактеріальної інфекції, яка руйнує м'язи.
«Ми спостерігаємо ускладнення травм, яких ніхто з живих людей ніколи не бачив у воєнний час, — розповів Алекс, іноземний волонтер-медик у Запорізькій області. — Таких затримок з евакуацією не було за останні 50 років — мабуть, з часів Другої світової війни. І ми бачимо патології, яких раніше не існувало».
Газова гангрена — важка м'язова інфекція, спричинена переважно бактеріями Clostridium, названими на честь бульбашок газу, які утворюються під шкірою.
Бактерії Clostridium процвітають у позбавленій кисню, некротичній тканині, викликаючи сильний біль, набряк, зміну кольору тканин і відчуття тріщин у пацієнта під час руху газу.
Зазвичай гангрена виникає в результаті поганого кровопостачання, не пов'язана з бактеріальними токсинами або газоутворенням і розвивається набагато повільніше, ніж газова гангрена.
Інфекція зазвичай виникає після травматичних ушкоджень, таких як глибокі вогнепальні або вибухові поранення, особливо при затримці надання меддопомоги, як це часто буває в Україні.
«Про газову гангрену ми дізнаємося ще в школі... Але в Україні бачимо її на власні очі, тому що поранені не отримують допомоги вчасно — їх неможливо доставити до лікарні досить швидко», — додав медик.
Доктор Лінді Едвардс, старша викладачка мікробіології в Кінгс-Коледжі Лондона, пояснила, що газову гангрену дуже складно лікувати й смертельні випадки поширені навіть у найкращих лікарнях. Без лікування рівень смертності від неї — 100%.
Лікування газової гангрени передбачає хірургічне очищення рани разом із дуже сильними дозами антибіотиків внутрішньовенно. Але в Україні очищення рани, а також цілеспрямоване застосування антибіотиків, часто практично неможливі одразу після поранення.
Раніше газова гангрена вважалася типовою хворобою Першої світової війни, коли солдати воювали в брудних окопах і не отримували своєчасної допомоги. З появою антибіотиків у Другу світову такі випадки майже зникли. Проте сьогодні, через затримки евакуації та нестачу ліків, хвороба знову повертається — цього разу на український фронт.