ГлавнаяОбществоЖизнь

Як зробити безпечнішим дорожній рух у Києві

Цього літа в Києві відбулась низка гучних ДТП з трагічними наслідками: дитина загинула на переході на бульварі Лесі Українки через те, що водій на швидкості проїхався на червоне світло; один пішохід помер і троє постраждало через зіткнення автомобілів поблизу станції метро «Дорогожичі»; на Хрещатику водій BMW на шаленій швидкості збив жінку на та втік з місця події.

За даними Управління патрульної поліції міста Києва, від початку року зареєстровано 20 983 дорожньо-транспортних пригоди. З них 72 – зі смертельними наслідками. Найбільше зафіксовано в Голосіївському районі – 17 та Святошинському – 11. Найпроблемнішими виявились ті райони, через які проходить Кільцева дорога, оскільки найчастіше ДТП стаються на об’їзних дорогах, а також на перехрестях.

Ааварійність на дорогах часто сприймають як нещасний випадок, а кількість смертей – як звичну статистику. Але насправді, більшості з цих смертей можна було б уникнути. LB.ua дізнавався, що потрібно зробити, аби рух в місті став безпечнішим.

ДТП на Дорогожичах, 24 июля 2018.
Фото: npu.gov.ua
ДТП на Дорогожичах, 24 июля 2018.

Менеджмент безпеки для водіїв 

Координаторка кампанії “За безпечні дороги” Олеся Холопік зазначає, що перевищення швидкості – це основна та найперша причина смертельних ДТП в Україні:

“Всесвітня організація охорони здоров'я виділяє декілька ключових факторів ризику, які впливають на безпеку руху та мають прямий зв'язок між аваріями на дорогах та тяжкістю їхніх наслідків (мова йде про загиблих та травмованих): перевищення швидкості, керування в стані алкогольного сп'яніння, невикористання ременів безпеки, мотошоломів та дитячих автокрісел, відволікання на засоби зв'язку під час керування автомобілем”.

Минулого року активісти кампанії виявили, що пасками безпеки користуються лише 15% водіїв. На задніх сидіннях сидіннях не пристібається практично ніхто, хоча це є обов’язковим згідно з правила дорожнього руху. 

“Закони фізики ніхто не відміняв, під час аварії один непристебнутий пасажир може травмувати або і вбити пристебнутих попереду, – акцентує Ольга Холопік. - Ремінь на 50% збільшує шанси на виживання у ДТП, яке у разі невикористання ременів гарантовано призвело б до загибелі водія чи пасажирів”.

Менеджер реформ дорожнього сектору Віктор Загреба каже, що в українських містах перехрестя часто спроектовані і утримуються таким чином, що замість зниження ризиків аварій - збільшують їх:

“У Києві ми часто бачимо те, що неприпустимо, наприклад, для Німеччини, – коли лівий поворот і зустрічний рух здійснюються в одній фазі, для обох потоків горить зелене світло, і фактично вони летять в лоб або в бік одне одному. Такі інженерні помилки типові і особливо небезпечні на магістралях, – каже Загреба. - Наприклад, на Набережно-Луговій в Подільському районі часто стаються ДТП за таким сценарієм. Інший приклад сумнівно спроектованого перехрестя - площа Слави на Печерську. Там теж траєкторії перетинаються, і хто не часто там їздить, не встигає зрозуміти цей “нюанс”. Там регулярно трапляються абсолютно однакові зіткнення. Їм всім можна було запобігти, для цього потрібно просто змінити налаштування світлофора. Цікаво, що це стається під вікнами ректорату Національного транспортного університету”.

Віктор Загреба
Фото: Громадське телебачення
Віктор Загреба

Останні два роки команда Загреби активно працює над побудовою системи управління безпеки на дорогах. До системи входять різні заходи в чотирьох секторах. “Орієнтуємось скоріше не на індивідуальний досвід якоїсь країни, – говорить Віктор Загреба, – а на найкращі світові практики, які досить добре проаналізовані і викладені у різноманітних підручниках та настановах. Наприклад, серія спільних публікацій Світового Банку та ВООЗ в рамках Global Road Safety Partnership”.

Робота у першому секторі пов’язана з розробкою інфраструктури, а саме організацією безпечного руху інженерними методами: проектування перехресть, розмітка, дорожні знаки, підняті пішохідні переходи, звужені смуги. В першу чергу такі зміни потрібно впроваджувати в місцях, де багато пішоходів (внутрішньодворові проїзди, райони житлової забудови, вулиці біля шкіл, парків, місць з інтенсивним пішохідним рухом – LB.ua).

Другий сектор системи управління безпеки – відновлення контролю за швидкістю на дорогах. Акцент в першу чергу на впровадження системи автоматичної фіксації швидкості. Ключовими елементами мають бути посилення відповідальності, здійснення контролю і забезпечення невідворотності покарання за порушення правил дорожнього руху.

Третій сектор передбачає освітню роботу, адже дуже багато проблем виникає через небезпечну поведінку учасників руху. Наприклад, нехтування ременями безпеки за кермом чи перехід у недозволеному місці. Активісти планують пояснювати людям, у чому ризики такої поведінки, і які моделі є бажаними з точки зору безпеки. Просвітницькі кампанії передбачають трансляцію одного й того самого повідомлення різними каналами комунікації: зовнішня реклама, соціальні мережі, співпраця зі ЗМІ. Ідея в тому, пояснює Віктор Загреба, що цільова аудиторія бачить і чує одне повідомлення багато разів впродовж короткого проміжку часу (наприклад, двох місяців). “Освітній блок також має координуватися з роботою поліції, – додає експерт. Умовно, якщо йде просвітницька кампанія на тему ременів безпеки, то поліція в цей самий час активізовує роботу на виявлення такого правопорушення”.

Фото: Kzenon/Depositphotos

Четвертий блок - надання допомоги, коли вже сталось ДТП. Сюди входять питання, на кшталт, як швидко приїжджає швидка допомога, державна служба з надзвичайних ситуацій і яка якість їхньої допомоги.

Що вже зроблено

У 2017 році Київ приєднався до глобальної мережі з безпеки дорожнього руху Safer City Streets, яка утворена та адмініструється Міжнародним транспортним форумом – міжурядовою організацією в рамках ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку). Наразі у столиці розпочали роботу над спільним з Європейським інвестиційним банком та Європейським банком реконструкції та розвитку проектом “Ukraine Urban Road Safety”, в рамках якого планують інвестувати майже 37 млн євро у заходи, що покликані підвищити безпеку дорожнього руху в місті Києві. “Це і будівництво 12-ти велосипедних маршрутів, ліквідація місць підвищеної аварійності, влаштування острівців безпеки та додаткового освітлення на пішохідних переходах, встановлення додаткових світлофорних об’єктів, заходи зі зниження швидкості, тощо, – пояснює Роман Філь, директор з управління проектами транспортної інфраструктури КП “Київське інвестиційне агентство”. - Сподіваюся, протягом наступних років у Києві суттєво підвищиться безпека на дорогах, знизиться кількість ДТП і для багатьох киян та гостей столиці пересування містом буде більш комфортним та безпечним”.

Для збільшення безпеки пішоходів на початку серпня “Київавтодор” встановив майже дві тисячі обмежувальних стовпчиків на тротуарах міста. Також в серпні на вулиці Грушевського біля Європейської площі облаштували перший у центрі острівець безпеки, на якому для людей з вадами зору встановили тактильну плитку. Це дозволяє пішоходам перебувати в безпеці під час перетину проїжджої частини. У Києві острівці встановлені на бульварі Дружби Народів (біля виходів зі станції метро у напрямку Печерського мосту), вулицях Труханівській та Олександра Архипенка.

Тим часом пішохідні переходи на перетині вулиці Леонтовича (з боку бульвару Тараса Шевченка та вулиці Богдана Хмельницького) розширили до рівня смуги паркування. Тепер автівки не перекриватимуть пішоходам дорогу. Вздовж вулиці також облаштована велодоріжка, встановлено триста антипаркувальних стовпчиків, тому паркуватись на перехрестях тепер неможливо. 

Фото: facebook/Olga Ozerova

“Проектне рішення, що зараз реалізується комунальною корпорацією “Київавтодор” на вулиці Леонтовича, є типовим для багатьох міст не тільки у Європі, його головне завдання – впорядкувати вуличний простір, знизити швидкість та підвищити безпеку особливо для найбільш вразливих учасників дорожнього руху – пішоходів та велосипедистів” – каже Роман Філь.

З 27-го вересня почне діяти закон про посилення відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки чи паркування, який президент Порошенко підписав ще навесні. Серед нововведень буде фото- та відеофіксація порушення правил зупинки, автоматизований контроль за оплату паркування, порушникам можуть виписувати штраф без їхньої участі (надсилатимуть на поштову адресу, вказану при реєстрації авто), а власникам автомобілів з єврономерами постанову про правопорушення вручатиме Держприкордонслужба. Тепер за порушення правил зупинки та стоянки транспортних засобів відповідатиме не лише Національна поліція, а й муніципальні інспектори.

Для посилення безпеки міського руху шестеро київських активістів створили мобільний додаток “Orange card”, який дозволяє відстежувати неправильно запарковані автомобілі й штрафувати порушників. За словами дизайнера проекту Кирила Шведова та юриста Володимира Крикуна співпраця проекту з органами Національної поліції відбуватиметься через розгляд заяв про вчинення правопорушення. Мета проекту – розвантаження доріг та підвищення безпеки, як на проїжджій частині, так і у пішохідних зонах (особливо у центральних районах міста та у районах з вузькими автомобільними шляхами).

Боларди, які не дозволяють водіям зупинятися на пішохідних зонах, раніше було встановлено на Андріївському узвозі та у Київському Пасажі. Машини, залишені на Алеї Героїв Небесної Сотні, міська влада обіцяє евакуйовувати, проїзд буде можливим для швидкої допомоги або рятувальників.

Також навесні цього року міська влада розширила пішохідну зону на Подолі, де перекрила заїзд на Контрактову площу з вулиці Іллінської та відгородила проїзд на вулицю Григорія Сковороди. Наступним буде Хрещатик: пішохідну зону планують продовжити до Бессарабської площі.

Фото: Александр Рудоманов

Русанівка за безпеку пішохідного руху

Минулого року Київ доєднався до світової ініціативи “Партнерство за здорові міста”, мета якої зменшити смертність внаслідок дорожньо-транспортних пригод на вулицях міста. КМДА разом з експертами американського фонду “Bloomberg Philanthropies” розробляє проект з удосконалення пішохідного та велоруху на Русанівці. За словами кураторки з розвитку велосипедних питань Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Анни Даниленко, сьогодні відбувається проектування вулиці Ентузіастів. Наступного року за умови достатнього фінансування з бюджету міста очікується початок робіт. Зі спільних рішень: впорядкування зупинок та наземних переходів, продовження бульварної частини для створення безпечних умов на перехрестях, пониження бордюрів, створення пандусів на пішохідних мостах, мощення тротуарів, освітлення, антипаркувальні стовпчики, впорядкування паркування вздовж вулиці, антикишені на виїзді з дворів і на зупинках (розширення тротуарів на перехрестях або в місцях переходів – LB.ua), створення зручної та безпечної велоінфраструктури.

Урбаніст Григорій Мельничук додає, що Русанівка може стати першим житловим районом, де запровадять обмеження руху в 30 км на годину.

“Важливим є визначення функціонального призначення тієї чи іншої вулиці, – каже Мельничук, – щоб учасники дорожнього руху розуміли, в кого перевага. Якщо говоримо про житловий район, то розуміємо, що на внутрішніх вулицях на першому місці пішохід, і там має бути обмежений швидкісний режим. У наших умовах, при недостатньому контролі з боку поліції, варто застосовувати ті ж принципи, які працюють в Європі: острівці безпеки, підняті переходи, «лежачі поліцейські», викривлення траєкторії руху або перехрестя з рухом по колу, так, щоб фізично неможливо було їхати швидше, ніж передбачено”. (Нагадаємо, сьогодні допустима швидкість руху в населених пунктах – 50 км на годину – LB.ua).

Фото: Zakon-auto.ru

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter