Довгі місяці до моделі «не просто економічного бронювання»
Можливість запровадження економічного бронювання обговорюють у владі уже тривалий час. Ще у червні у спілкуванні з LB.ua голова економічного комітету Верховної Ради Дмитро Наталуха розповідав, як раніше, на початку року «цю тему забороняли порушувати, оскільки це вважали політичним самогубством».
А все через міфи й пересмикування, коли економічне бронювання таврували популістичним «воювати будуть бідні, а заможні відкупляться», наголошував Наталуха.
Однак, за його словами, бізнес хоче бачити зрозумілі, прозорі й чіткі правила гри.
Як при цьому уникнути соціальної несправедливості, а також забезпечити достатній ресурс, щоб замінити людей, яких мобілізували два чи три роки тому, і чому ті, хто став у стрій Сил оборони, має воювати без перспектив демобілізації, натомість ті, хто правдами чи неправдами уникнув мобілізації, отримають легальну можливість відкупитися, нардеп, який є одним з головних адептів бронювання «тримачів економічного фронту», не пояснив. Обмежився патетикою і заявами про корупцію.
«В умовах війни економіка — зброя. Це дуже проста формула, яку озвучив президент Зеленський: «Або працюєш, або воюєш», — нагадував Наталуха, додаючи, що тіньове, корупційне бронювання не просто процвітає: хабарі керівникам підприємств, чиновникам, медикам за присвоєння групи інвалідності чи перетин кордону — усе це шкодить економіці й наповнює кишені схематозників.
«Обсяг тіньового бронювання на рік становить 700 млн доларів США. І це ще обережні розрахунки, більш сміливі — це десь 2 млрд доларів США… Від запровадження прозорих та зрозумілих критеріїв економічного бронювання економіка та військові отримали б плюс приблизно 200 млрд грн на рік», — стверджував він.
Однак в уряді обережно ставилися до цієї моделі через «сенситивність теми в першу чергу для самих військових», казали співрозмовники LB.ua уряду ще у червні.
«Важко пояснити їм, і вони не розуміють, чому мають сидіти в окопах під обстрілами за 120 тисяч грн на місяць, коли в тилу можуть заплатити 20 чи 35 тисяч і не йти воювати», — говорив співрозмовник з керівництва Кабміну.
Тоді в уряді обіцяли, що повернуться до ідеї економічного бронювання, «коли буде чітка модель ротацій, можливості демобілізації».
«Щоб ті, хто служить понад два роки на нулі, могли відпочити», — наголошували урядовці.
Через понад три місяці, 10 вересня, прем’єр Денис Шмигаль анонсував найближчим часом зміни до порядку бронювання.
По-перше, прем`єр закликав відійти від формулювання «економічне бронювання». Базовим буде принцип «воюй або працюй», який нібито напрацьовували разом з військовими та бізнесом.
«Бо треба знайти порозуміння в час війни, як правильно підтримувати нашу економіку, вивести з тіні тих, хто працює все ще з «конвертами». І велику увагу ми приділяємо, щоб була дотримана справедливість», — говорив Шмигаль.
Він зазначив, що це не буде нова постанова КМУ, а «удосконалення чинного механізму».
Нагадаємо, що бронювання відбувається за постановою уряду № 76 ще від 2023 року. Постанова дозволяє застосовувати процедуру бронювання до працівників критично важливих для функціонування економіки підприємств, але лише стосовно 50% військовозобов'язаних таких компаній. До переліку критично важливих належать ті, які відповідають хоча б трьом із семи критеріїв:
- загальна сума сплачених податків і зборів протягом попереднього року перевищує еквівалент 1,5 млн євро (близько 59,34 млн грн);
- обсяг надходжень валюти, крім кредитів і позик, за попередній рік перевищує 32 млн євро;
- підприємство є в переліку держкомпаній, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки;
- підприємство має важливе значення для економіки чи задоволення потреб територіальної громади (відповідні критерії встановлюють галузеві міністерства або органи місцевого самоврядування);
- відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ;
- розмір середньої зарплати на підприємстві перевищує середню зарплату в регіоні за четвертий квартал 2021 року;
- підприємство є резидентом Дії.Сіті.
Цю постанову постійно змінюють, доповнюють й оновлюють, що вже саме по собі створює нестабільні правила для бізнесу. Плюс хмизу до багаття перманентно додавали скандали з бронюванням футболістів, працівників цирків, банків і сервісів доставки. Тоді як для співробітників ДСНС процедуру обмежили.
Одні з останніх змін до постанови у червні цього року стосувалися вже 100% (а не базових 50% у постанові) працівників підприємств, що будують фортифікаційні споруди, на період договору будівництва. А також бронювання 100% працівників підприємств ОПК, електроенергетики, ядерної, вугільної, нафтової промисловості.
Повернули бронювання для поліцейських та працівників ДСНС «у разі обґрунтованої потреби міністра внутрішніх справ», але у кількості не більш ніж 50% всіх працівників.
Наприкінці червня додатково внесли зміни, надавши можливість отримати відстрочку операторам протимінної діяльності.
Також змінами у червні уряд затвердив додатковий механізм бронювання через «Дію».
У липні в Мінекономіки повідомили, що електронний варіант бронювання запрацював за наступним алгоритмом:
- міністерства, ОВА вносять до Єдиного переліку установ (органів влади, підприємств, організацій) підприємства, установи та організації які, відповідно до законодавства, мають право бронювати працівників;
- керівник компанії, що має право на бронювання своїх працівників, подає на порталі Дія списки на бронювання та засвідчує заяву електронним підписом. Система автоматично перевіряє, чи людина працевлаштована офіційно і чи є її дані в реєстрі «Оберіг»;
- «Дія» упродовж доби надсилає сповіщення керівнику про результат розгляду.
У разі позитивного рішення система автоматично переводить військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік на строк дії бронювання. З цього моменту він вважається заброньованим, а інформація про бронювання зʼявляється в застосунку Резерв+.
Згодом витяг про бронювання можна завантажити на порталі «Дія» й за потреби роздрукувати. Збережена також форма, коли документи на бронювання можна подати в паперовому форматі. Обидві форми подачі документів мають однакову вагу, наголошувала міністр економіки Юлія Свириденко.
Водночас, як і раніше, міністерства та ОВА визначають критично важливі підприємства та подають дані на перевірку Міноборони. І лише після цього Мінекономіки, яке проводить перевірку підстав надання відстрочки, видає наказ про бронювання.
Три мети нових змін у бронюванні
Анонсовані нові зміни за принципом «воюй або працюй», зі слів Шмигаля, будуть направлені на вирішення трьох завдань:
- створення додаткових робочих місць;
- підвищення заробітних плат для працівників, що спричинить збільшення сплати зборів і податків;
- сприяння поверненню українців в Україну.
Шмигаль нагадав, що на початку повномасштабного вторгнення у нас було офіційно близько 10 мільйонів працевлаштованих людей, які отримували офіційну зарплату, сплачували офіційні податки. Наразі таких — менш ніж 8 мільйонів. А для забезпечення потреб військових треба хоча б 10 мільйонів.
«Тому ми робимо наголос на малий, середній бізнес, де швидко можна відновити ці робочі місця. Бо відновлення великих підприємств, гігантів вимагатиме тривалого часу», — пояснював Шмигаль.
Новацією будуть гарантії бронювання для українців, які вирішать повернутися в Україну, за словами Шмигаля, щоб «забезпечувати нашу економічну стійкість».
Співрозмовники LB.ua в уряді не під запис додали, що «мова буде йти про критерій офіційної зарплати у працівника у розмірі понад 34 тисяч гривень.
«Це збільшить не лише надходження в бюджет через сплату податків, а й буде стимулювати бізнес підвищувати наявні зарплати. Але це не означає, що всі працівники із зарплатою понад 34 тисячі гривень зможуть забронюватися. Чинні інші критерії залишаються, просто буде надана ширша можливість забронюватися певній кількості працівників для інших легальних бізнесів»,— розповіли в Кабміні.
Щодо механізму гарантій для повернення висококваліфікованих українців, то «обговорюється варіант застосування того ж електронного дистанційного бронювання, коли така людина ще до повернення буде впевнена у бронюванні», — додав співрозмовник.
«Саме тому ми говоримо про комплексний підхід, а не суто голе економічне бронювання, коли критерієм є лише висока по ринку зарплата, а значить сплата податків, — зазначив ще один урядовець. — Плюс ми закладаємо підвищення військового збору з 1,5% до 5%, щомісячну звітність ПДФО для заброньованих (ці податкові зміни ухвалила у першому читанні Верховна Рада та уряд пропонує запровадити їх з 1 жовтня».
Законопроєкти економічного комітету. Чому без шансів на ухвалення?
Окрім уряду, майданчиком для дискусій щодо економічного бронювання став парламент, де у червні зареєстрували три відповідні законопроєкти.
Перший законопроєкт пропонує щомісяця за кожного заброньованого платити 20 400 грн підвищеного військового збору. Другий — бронювати за рівнем зарплати більш як 36 336 грн. Третій прописує змішану модель: 36 336 грн зарплати для найманого працівника й 20 400 грн військового збору для ФОП.
Додатково члени економічного комітету проводили консультації з самими військовими, щоб передбачити для бізнесу можливість бронювання працівників в обмін на надання послуг ЗСУ.
Однак у липні спікер Ради Руслан Стефанчук на запитання LB.ua був категоричним: жоден з законопроєктів не підтримає більшість депутатів.
«Мені потрібні конкретні цифри, конкретна математика і головне — чи забезпечить це рівність в українському суспільстві. Чи не стане війна «розправою» тих, хто не може сплатити (за бронювання — ред)», — казав спікер.
Основний автор цих трьох проєктів, Дмитро Наталуха у спілкуванні з LB.ua не побачив проблеми у тому, що його проєкти не мають шансів на ухвалення. Навпаки, на його думку, якраз дискусія в парламенті підштовхнула уряд нарешті ухвалити довгоочікуване для бізнеса рішення про економічне бронювання.
«Бо ж саме Кабмін може це зробити швидше і менш болісно, просто шляхом змін до постанови», — вважає Наталуха.
За його словами, виглядає так, що уряд взяв модель бронювання, де основою буде мінімальна заробітна плата від 34 тисяч гривень. Щоправда, за його словами, це суперечить заявам прем'єра про ставку на малий та середній бізнес. Бо наразі у цьому секторі немає таких середніх зарплат у розмірі 34-35 тисяч гривень.
Заступник голови економічного комітету парламенту Дмитро Кисилевський у коментарі LB.ua додав, що у нього модель із мінімальною зарплатою теж викликає питання.
«Якщо на заводі працює тисяча людей із середньою зарплатою 18 тис. грн, для нього бронювання за критерієм зарплати в 35 тисяч буде непідйомним. Значно простішим буде механізм спеціального податку чи збору. Хочеш додатково забронювати працівника – плати щомісячний додатковий збір. Цей механізм рівнозначний для держави з отримання податків і економічно більш реалістичний для підприємств», — вважає він.
Водночас, на його думку, бронювання має величезний потенціал для виводу з тіні зарплат і, відповідно, додаткових надходжень податків.
Врешті, депутати визнають, що економічне бронювання — це більше про ефективність, ніж про справедливість.
І це справді так. Адже про обіцянку повернутися до питання економічного бронювання, «коли буде чітка модель ротацій та можливості демобілізації» у парламенті та уряді очікувано вирішили не згадувати.