Конфіскація заморожених активів
«Якщо ми говоримо про економічну складову відповідальності, маємо чітке розуміння, що частину завданих Російською Федерацією збитків можна компенсувати ще до завершення війни і безвідносно того, як війна закінчиться. Є кошти Російської Федерації, заморожені за кордоном, суверенні в першу чергу, однак є й кошти державних компаній, російських олігархів (порівняно із суверенними російськими коштами це дуже невелика частина). Відповідно, ми працюємо над тим, щоб заморожені кошти Російської Федерації потрапили до України — або громадянам, або юридичним особам, уряду, місцевому суверенному департаменту, які постраждали внаслідок війни», — розповів Денис Малюська.
За його словами, одне з ключових рішень ухвалять у червні на самітів Італії очільники держав G7.
«Найімовірніше, це буде політичне рішення. Можливо, воно буде не кінцевим, а перехідним. Перший крок зроблять щодо доходів від російських активів — передати їх в інтересах України чи якимось іншим чином використати. Чи секвеструвати доходи через цінні папери на енну кількість років уперед і виплатити ці прибутки вже зараз, передавши нам кошти від прибутків, які будуть отримані протягом наступних 10, 20, 30 років», — розповів міністр.
Також він не виключає рішення про повну конфіскацію активів на користь України. Зараз його навряд чи ухвалять, але наша перемовна позиція — не виключати такої можливості в майбутньому.
«Точно можна сказати, що вже протягом найближчих місяців російські гроші почнуть працювати на Україну. Тобто якась частина справедливості економічної, хай і невеличка, але буде досягнута, не очікуючи закінчення війни», — зазначив очільник Мін’юсту.
Кримінальне переслідування
Кримінальний блок, за словами Дениса Малюськи, має багато складових.
«Це і національне розслідування всередині країни, і розгляд судових справ, і вироки російським військовополоненим, і заочні вироки щодо тих, кого не змогли впіймати. Це кримінальні провадження за кордоном, у національних юрисдикціях наших союзників і партнерів. Це діяльність Міжнародного кримінального суду.
І так само ордер на арешт Путіна. Величезний крок уперед. Шалений. Радикальність і крутість якого, щоправда, може бути знівельована, якщо МКС видасть якийсь ордер щодо очільників Ізраїлю. Тоді вийде іміджево трошки не так гарно, як має вигляд зараз... Поки що президент країни — постійного члена Радбезу ООН у розшуку. Прекрасний, фантастичний результат. Він вкрай обмежений у своєму пересуванні й має досить негативні перспективи», — заявив Малюська.
Також він розповів, що є прогрес у створенні спецтрибуналу щодо злочину агресії.
«Насправді напрямків безліч. Юристи працюють, охочих допомагати багато. Чимало юридичних компаній, консультантів політиків надавали послуги.
Особливо мені подобаються колишні чиновники у Штатах: шалений досвід, шалені знання. Найцікавіші розмови, які я мав про притягнення Росії до відповідальності протягом повномасштабного вторгнення, були якраз із людьми, які колись перебували на ключових посадах і вже звільнилися. Вони не мають жодних бар'єрів говорити відверто й давати дуже корисні поради», — сказав Малюська.
Юридичні заходи як козир
І один такий колишній американський чиновник, додав міністр, порадив усі кошти, що дають Україні на відшкодування чи бюджетну підтримку, направляти на війну. Усі можливі кошти віддавати на оборонку — так з’явиться шанс виграти.
«Тоді я з ним не погодився, сказав, що нам потрібні надія, відбудова. А тепер згоден... Без перемоги нічого не вийде — лише якісь невеликі кроки, невеликі успіхи. Треба перемагати. І навіть якщо не повністю перемагати, то має бути переконлива нічия на нашу користь з максимальним поверненням справедливості.
Візьмімо найгірший, найпесимістичніший сценарій, який не відбудеться: ми укладаємо якийсь договір, гіпотетично. (Це не позиція уряду, ми не просимо, не вимагаємо, не прогнозуємо, це навіть не я кажу). Війна закінчується не на наших умовах — усе одно за перемовним столом у нас мають бути якісь аргументи, якісь козирі в рукаві. Що більше санкцій, що більше обмежень, що більше заморожених активів, що більше кримінальних проваджень і позовів, то більше козирів у нас в рукаві, щоб хоча б про щось торгуватися. Якщо в нас цього немає — тоді гра в одні ворота: здалися, руки підняли, вчимо гімн Російської Федерації та віршики російською мовою. Іншого варіанта немає», — вважає Малюська.
«Що більше ми зараз накопаємо, що більше палиць у колеса повставляємо Російській Федерації, то ліпше нам буде потім», — додав він.
На його думку, Росія сьогодні вже не воює за територію, як на початку 2022 року. Зараз вона воює за «юридичні, політичні, геополітичні, нефізичні речі».
«Найцікавіше, що для них було — Крим, вони забрали ще у 2014 році. Отримали фізичний контроль. Зараз працюють над нематеріальними речами — у цьому їхній ключовий інтерес. Зняти санкції, стати «рукоподатними», отримати міжнародне визнання, що території їхні, змінити всім відомий rule-based order, змінити розклад сил у Європі, аби на них зважали, змінити чи встановити свою сферу впливу. І я думаю, що якраз у цьому контексті слід розглядати будь-які майбутні домовленості, які можуть виникнути. Це буде їхня перемовна позиція для відведення військ з якогось району чи села. Це для них некритично», — зауважив міністр.
Свідченням цього він назвав документи з перемовин 2022 року, де умовою російської сторони вже тоді були не території.
«Ключова умова, від якої вони не відступали, впиралися рогом і вимагали — відмова України від усіх юридичних заходів, яких ми вживали: позови, заяви, санкції. На наші тези про те, що ви ж не про наші санкції говорите, а про західні, як ми можемо підписуватися про зняття санкцій, казали: окей, зобов'яжіться, що попросите партнерів санкції зняти. Їм це важливо, вони за це воюють у тому числі. Вони хочуть повернутися всі в білому, переможцями на світову арену, з визнанням Криму. Це їхня ключова історія, за яку вони воюють», — резюмував міністр.
Цей матеріал також можна прочитати англійською.