Коли звертаєтеся до Міжнародного реєстру збитків, важливо не просто заповнити заяву, каже Денис Маслов, а й обов’язково надати докази в довільному порядку.
«І тут я саме озвучував питання до уряду, щоб органи виконавчої влади сприяли, аби громадяни збирали докази. Щоб вони не робили цього самостійно. Зрозуміло, що без людей ніхто цього не зробить, але має бути відпрацьована якась схема, бажано максимально автоматизована, щоб акти, які складали органи місцевого самоврядування, акти огляду, відомості з інших реєстрів або від правоохоронних органів були максимально доступні для людей, щоб долучити їх до відповідних заяв у реєстр збитків», — зазначив Маслов.
Водночас міністр юстиції Денис Малюська повідомив, що найближчими місяцями заяви до Міжнародного реєстру збитків зможе подавати і бізнес. Загалом критеріїв буде близько 40.
«Реєстр відкривають поетапно. Відкрили першою житлову нерухомість, тому що в нас є український реєстр, де ці дані зібрані, відповідно, подача заявок і розуміння, що подавати, дуже спрощені», — зазначив міністр. Точної дати відкриття реєстру для бізнесу він не назвав — «ще багато технічної роботи». Порадив поки що максимально збирати докази знищення майна із залученням судового експерта, оцінника, який визначить і зафіксує розмір збитків.
Водночас сьогодні немає затвердженої методології розрахунку розміру збитків, підкреслив Денис Маслов. Рада Європи повинна створити компенсаційну комісію, яка розглядатиме такі вимоги й визначатиме розмір збитків. Можливо, із залученням практики Європейського суду з прав людини щодо справедливої сатисфакції, додав депутат.
Наразі ж українці можуть розраховувати на компенсації лише теоретично й невідомо коли.
«Давайте дивитися правді в очі. У нас заморожених активів, за різними оцінками, 280–300 мільярдів. Ніхто навіть конкретної цифри не скаже. Нам мають виділити понаднормові доходи від активів і оподаткування — 3,5 мільярди, які в першу чергу — 90 % — будуть іти на оборону. У нас зруйновано об'єктів інфраструктури, у тому числі житлових будинків, близько 150 тисяч. Це колосальна сума. Думаю, навіть тих 300 мільярдів може не вистачити.
Але ми ж маємо не забувати, що насправді найбільше зло — це шкода життю й здоров’ю людей. І якщо взагалі можна говорити про відшкодування збитків за вбивство чи каліцтво особи, зважаючи на те, скільки вже їх було, можу точно стверджувати, що жодних заморожених грошей РФ не вистачить», — зазначив очільник комітету з питань правової політики.
Механізми для репарацій можуть залучити різні, зауважив депутат, та для цього потрібна перемога України.
«Коли ми разом зі світовою спільнотою дотиснемо агресора піти на наші умови, на українську формулу миру, тоді процес відшкодування може розтягнутися на багато-багато років. Є приклади вторгнення Іраку в Кувейт, наприклад. Коли частину від продажу нафти отримували постраждалі особи. Тобто механізми репарацій можливі різні. Але в першу чергу потрібна перемога у війні», — наголосив Маслов.
За його словами, компенсаційна комісія разом з Україною визначатиме пріоритетність відшкодування.
«І в першу чергу його мають отримати люди, життю і здоров’ю яких було завдано шкоди. Жертви сексуального насильства. Люди, чиє житло зруйнували чи пошкодили. Попри всю повагу до підприємств і бізнесу», — додав Маслов.
Міністр юстиції Денис Малюська при цьому також сказав, що бізнесу навряд чи варто очікувати компенсації, якщо ми не виграємо війни на наших умовах і не отримаємо доступу до мільярдів суверенних активів РФ.
Цей матеріал можна прочитати англійською.