Президент Чехії Петр Павел за тиждень після зустрічі із президентом Франції Емануелем Макроном заявив, що війська НАТО могли б здійснювати підтримку безпосередньо на території України, оскільки це не порушувало б жодних міжнародних правил.
Про це пише Euractiv.
За словами очільника Чехії, має бути чітке розмежування між розгортанням бойових підрозділів і можливим залученням військ до певної "допоміжної" діяльності, з якою НАТО вже має досвід.
"Слід пам’ятати, що після анексії Криму та окупації частини Донбасу, яка по суті була агресією, хоча й у значно менших масштабах, ніж сьогодні, на території України діяла навчальна місія НАТО, до складу якої свого часу входило більше понад 15 країн і нараховувала близько 1000 осіб", – нагадав Павел.
Він зауважив, що з точки зору міжнародного права та Статуту ООН, ніщо не завадить військам країн-членів НАТО, а також цивільним особам, допомагати в роботі в Україні.
Також президент Чехії не відповів негативно стосовно залучення військ НАТО для безпосередньої підтримки України на її території.
"Я б точно не відмовлявся від дискусії з цього приводу. Якби ми могли домовитися з союзниками про те, що, наприклад, замість того, щоб навчати українських військових на території країн-членів НАТО і переправляти тисячі військових, скажімо, до Польщі чи Чехії, було б набагато доцільніше переправляти кілька десятків інструкторів на українську територію і там навчати українських військових", – сказав він.
Проте нагадав, що після початку російського вторгнення в Україну Москва заявила, що кожен, хто надасть будь-яку допомогу Україні, буде законною мішенню.
"Сьогодні ми постачаємо Україні не тільки стрілецьку зброю, ми постачаємо їй танки, можливо, незабаром ми будемо постачати їй літаки, ми будемо постачати їй крилаті ракети середньої дальності, а атаки на територію НАТО не було. Росія добре знає, що це було б порушенням закону набагато більшого калібру, ніж те, що вона робить зараз", – сказав Павел.
Він додав, що Росія усвідомлює силу НАТО.
На думку Павла, західні союзники повинні мати мужність захищати свою діяльність законним шляхом, "тому що допомога в навчанні та обслуговуванні обладнання в суверенній країні не є бойовою".
Що передувало
- Наприкінці лютого президент Франції Еммануель Макрон заявив, що європейські держави можуть надіслати війська в Україну, але попередив, що на даному етапі немає консенсусу. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Макрон не говорив йому про відправку іноземних військ, але обіцяв обговорити з союзниками нові ініцативи підтримки України.
- Польський президент Анджей Дуда розповів, що через це питання точилися великі дискусії, але відправляти солдатів – про це немає жодної домовленості.
- Опісля заяви-спростування почали з'являтися від лідерів інших європейських держав (Швеції, Польщі, Чехії), які взяли участь у паризькому саміті.
- Також глава НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс не планує відправляти свої війська в Україну. Він зазначив, що "союзники з НАТО надають Україні безпрецедентну підтримку".
- Слова французького президента на міжнародній конференції в Єлисейському палаці, присвяченій допомозі Україні, спричинили політичний землетрус у Франції та за її межами. США, Велика Британія, Німеччина, Італія і навіть Польща оголосили, що не розглядають залучення своїх солдатів до військових дій в Україні. Ліві й праві сили Франції гостро розкритикували заяву Макрона. Президент же повідомив, що в Національній асамблеї проведуть дебати й голосування щодо військової угоди з Україною, яку підписали два тижні тому. Чи ізольований Макрон у своїй ідеї – про це детальніше у матеріалі LB.ua.