ГоловнаПолітика
Спецтема

Роман Костенко: «Новий суспільний договір: усі працюють на тих, хто воює»

Якщо Верховна Рада ухвалить закон про мобілізацію з нормою про демобілізацію військовослужбовців, які відслужили 36 місяців, в Україні одномоментно додасться понад 200 тисяч ветеранів. І до цього треба готуватися вже, каже народний депутат України від «Голосу», секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, ветеран АТО Роман Костенко. Правильна ветеранська політика, вважає він, здатна вирішити проблему не тільки із соціалізацією ветеранів, а й з мобілізацією. Своє бачення цієї політики він озвучив під час дискусії «Країна ветеранів: можливості і виклики» в рамках спільного проєкту LB.ua та EFI Group «Нова країна».

Роман Костенко, народний депутат, секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, ветеран АТО
Фото: Макс Требухов
Роман Костенко, народний депутат, секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, ветеран АТО

«Якщо ми матимемо непомітну ветеранську політику, коли людина не розуміє, що буде, якщо вона отримає поранення, стане інвалідом, це відбиватиметься на тому, що ми зараз вирішуємо на рівні держави — як змотивувати людей іти захищати країну? Ми не можемо забути про ветеранську політику й говорити про мобілізацію. Ми не можемо говорити про мобілізацію, забувши, як солдати наші служать зараз. І тут має вибудовуватися новий суспільний договір», — каже Роман Костенко.

Цей суспільний договір, за його словами, крім тих ветеранів, що вже є, має стосуватися й людей, які йдуть в армію зараз, працювати на тих, кого призивають сьогодні. 

«Що я маю на увазі? Коли ми говоримо, що маємо мотивувати солдатів, це має бути фактом. Я твердо переконаний, що тим шляхом, яким ми йдемо — самими мобілізованими людьми, виловленими, вибачте, на вулиці й відправленими в армію, — цю війну, асиметричну війну, в якій використовуються сучасні технології, виграти буде досить складно. Для цього потрібні спеціальні люди зі спеціальними навичками й спеціальними вміннями. Маючи певний досвід, я бачу, що такі люди є, в принципі, у всіх вікових категоріях, але найбільше їх з 18 до 27 років, яких ми якраз не призиваємо.

Я зараз не про те, що ми маємо їх хапати й кидати в буси, відправляти на війну. Але ми повинні створити таку політику, коли ці люди самі хотітимуть іти в армію та виконувати потрібні завдання. Для цього суспільство має їх мотивувати», — упевнений депутат.

Запропонований Романом Костенком суспільний договір умовно має такий вигляд: усі працюють на тих, хто воює.

«Моя теза проста. Нас 40 мільйонів, а воює один мільйон. На рівні вступу на військову службу, на рівні забезпечення під час служби й на рівні ветеранської політики маємо вже зараз закласти бачення й інформаційно проштовхувати, що оці 40 мільйонів мають турбуватися про цей мільйон на всіх етапах їхнього перебування на захисті держави.

Формати для цього можуть бути вибрані різні. Можливо, непопулярні, такі як підвищення військового податку або ще щось, що люди будуть сплачувати конкретно за те, що оцей мільйон бився за них, щоб, якщо з людиною щось станеться, вона мала пільги, а якщо отримає каліцтво, люди до кінця життя утримували б її.

Я не боюся цих слів і кажу, що в нас немає вибору: якщо не побудуємо цього суспільного договору між захисниками й тими, хто не бере безпосередньої участі [у війні], між цими категоріями буде конфлікт. Тому над цим ми маємо працювати», — запевняє ветеран АТО.

Роман Костенко під час виступу
Фото: Ірена Скуратовська
Роман Костенко під час виступу

Крім того, каже Роман Костенко, ветеранська політика повинна базуватися на тому, як повернути ветерана в соціум.

«Військові, коли повернуться, це буде окрема каста, з якою потрібно комунікувати і яка матиме свої запити. На мій погляд, ми, як суспільство, повинні турбуватися про наших ветеранів, але не робити акцент, що він після війни ветеран і більше ніхто. Це важливо, щоб не створювати касту людей, яким не треба нічого робити — тобі все дається, бо ти ветеран.

Ми маємо допомагати, маємо робити все, щоб ці люди соціалізувались і далі йшли в життя. Оце повинно бути основою ветеранської політики, тому що я знаю багатьох ветеранів, які ветеранство роблять своєю професією після війни, навіть коли спроможні робити інші речі», — розповів нардеп. Якщо цього не зробити, в суспільстві виникне прірва, додав він.

«Я знову повертаюся до законопроєкту про мобілізацію. Ми розглянули практично всі питання, 16 блоків. Єдине, де ми в комітеті не дійшли згоди — питання демобілізації. У державі ще немає рішення, як це відбуватиметься. Звичайно, як парламентарі говоримо, що цих людей потрібно відпустити через 36 місяців, тому що вони виснажені, більшість безпосередньо беруть участь у бойових діях. І навіть ті, хто ні, є ж і інший етап виснаженості — відрив від сім'ї. Там же не всі військові, які ціле життя готувалися до того, щоб битися.

І оцю категорію потрібно також мотивувати, уже зараз готуватись і працювати з нею. А це велика кількість. Якщо буде ухвалено рішення, це поза 200 тисяч людей (не буду казати точну цифру) одномоментно прийдуть, і з ними потрібно буде говорити. І ми маємо зробити так, щоб вони пішли в соціум і змішалися з людьми, інакше вони лякатимуть людей. У нас буде прірва між ветеранами і людьми, які не воювали», — резюмував нардеп.

Роман Костенко, народний депутат, секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, ветеран АТО
Фото: Макс Требухов
Роман Костенко, народний депутат, секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, ветеран АТО

Цей матеріал можна прочитати англійською.

Валентина МерещукВалентина Мерещук, випускова редакторка
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram