Петр Павел

Президент Чехії

Місце народження

Народився 1 листопада 1961 року в Плані неподалік від Маріанських Лазень. Його батько Йозеф Павел був професійним військовим, перебував у різних бригадах та на різних посадах у Чехословацькій народній армії, наприкінці 1980-х був полковником.

Освіта

Закінчив початкову школу в Кладно. Після цього навчався у військовій гімназії імені Яна Жижки в Опаві з 1975 до 1979 року. 

З 1979 до 1983 року — у Військовому коледжі сухопутних військ у Вишкові за фахом «розвідка». 

З 1988 до 1991 року здобував післядипломну освіту у Військовій академії у Брно, напрям командно-штабної розвідки.

 1992 року проходив двомісячний курс стратегічної розвідки у Вашингтоні, округ Колумбія, США. 

1995 року пройшов бригадний командно-штабний курс у Штабному коледжі у Камберлі.

 2005 року навчався в Королівському коледжі оборонних досліджень у Лондоні, а в 2005—2006 роках — у Королівському коледжі Лондона, де здобув ступінь магістра гуманітарних наук у галузі міжнародних відносин.

Військова кар'єра

Військова кар'єра Павела в Чехословацькій армії почалася 1983 року, коли його було призначено командиром розвідувального парашутно-десантного взводу особливого призначення. За два роки його призначили командиром роти, якою він командував до 1988 року. У 1991 році Павел перейшов на службу в чеську військову розвідку, а в 1993—1994 роках був заступником військового і військово-повітряного аташе Чеської Республіки в Бельгії. У лютому 1982 подав заяву на вступ до Комуністичної партії Чехословаччини, членом якої став 13 лютого 1985 року і з якої вийшов у грудні 1989 року після Оксамитової революції. З 1985 до 1988 року — командир роти десантної розвідки спеціального призначення. З 1991 до 1993 року — офіцер військової розвідки.

У січні 1993 року у складі миротворчої місії UNPROFOR його підрозділ допоміг урятувати 53 французьких солдатів, заблокованих між сербами і хорватами. За цю операцію отримав Хрест військової доблесті від міністра оборони Франції Франсуа Леотара. Крім того, Павлу було вручено державну нагороду Чехії — медаль «За героїзм».

1996 року Павел став військовим помічником директора Військової розвідки Чехії і через рік був призначений командиром бригади спецназу в Простейові. З 1996 до 1997 року — військовий заступник директора військової розвідки Чехії. Командир бригади спеціального призначення з 1997 до 1999 року. У 1999—2002 роках обіймав посаду військового помічника директора з керівництва операціями у союзницькому регіональному командуванні «Північ» у Брюнсюмі, Нідерланди. У грудні 2002 року отримав звання бригадного генерала і посаду командувача спеціальними військами Армії Чеської Республіки.

Із січня до квітня 2003 року — національний представник у Центральному командуванні Збройних сил США у Тампі, США та в Катарі.

З 2003 до 2005 року — заступник командувача об'єднаних сил. З 2005 до 2007 року — заступник начальника відділу міністерства оборони — начальник оперативного департаменту. У 2007—2009 рр. — заступник військового представника Чехії у ЄС, Брюссель, Бельгія. У 2010—2011 рр. — військовий представник Чехії у Штабі Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі у Монсі, Бельгія.

З липня 2011 до червня 2012 був заступником начальника Генерального штабу Чехії Властимила Чипека, якого змінив на посаді 1 липня 2012 року. Призначений на цю посаду президентом Чехії Вацлавом Клаусом 29 червня 2012 року. 3 липня посол Франції в Чехії П'єр Леві вручив Павлу офіцерський хрест Ордена Почесного легіону.

21 липня 2014 року уряд Богуслава Соботки висунув його кандидатуру на посаду голови військового комітету НАТО. У вересні цього ж року обраний головою на засіданні комітету у Вільнюсі, отримавши 20 голосів і випередивши кандидатів з Італії та Греції. Його термін завершився 29 червня 2018 року.

Президент Чехії

Пішов у відставку з армії в листопаді 2018 року. 2019 року лідери Громадянської демократичної партії, KDU-ČSL, ТОП 09, Mayors and Independents та Чеської піратської партії зустрілися для обговорення потенційних кандидатів на президентських виборах, і Павел був одним із кандидатів.

29 червня 2022 року Павел оголосив про свій намір балотуватися на наступних президентських виборах. Павел почав свою кампанію 6 вересня 2022 року. 4 жовтня 2022 року він став одним із трьох кандидатів, яких підтримав виборчий альянс «Разом» (чеськ. SPOLU; Громадянська демократична партія, KDU-ČSL, ТОП 09). У першому турі президентських виборів 13–14 січня 2023 року набрав 35,39 % голосів, випередивши Андрея Бабіша з 35 %.

У січні 2023 року Павел у другому турі виборів переміг проросійського мільярдера Андрея Бабіша, що також претендував на посаду президента.

Офіційно вступив на посаду 9 березеня 2023 року, після складання Павелом присяги.

Однією з перших заяв після обрання Петера став намір з президентом Словаччини Зузаною Чапутовою відвідати Україну.

Приватне життя

Володіє чеською, французькою, англійською, та російською мовами, має вчений ступінь інженера. Має двох синів від першої дружини Гани — Яна та Петра. Удруге одружений із Євою, полковником авіації.

09.03.2023