Імпорт електроенергії різко знизився
У періоди дефіциту в енергосистемі Україна критично залежить від закупівель на ринку ЄС. У січні на тлі лютих морозів і нищівних російських ударів це питання було особливо гострим. Тоді закупівлі не працювали на повну потужність через державну бюрократію.
Річ у тому, що Україна чи не єдина у Європі досі в ручному режимі контролює ціни на енергоринку. У випадку з імпортом світла національний енергорегулятор (НКРЕКП) встановлює прайскепи, тобто граничну вартість закупівлі електроенергії.
У середині січня ситуація сягнула піку: внаслідок російських обстрілів і морозів Україну накрили суворі графіки знеструмлення. Держава повністю не використовувала ліміту імпорту електроенергії з ЄС, натомість просила аварійної допомоги — це найдорожче світло на ринку. Через штучні обмеження закупівлі були збитковими для трейдерів.
Після шквалу критики НКРЕКП таки збільшила граничні ціни, що дозволило розблокувати імпорт. Завдяки чому його обсяг суттєво зріс: у січні він сягнув показника майже 900 тис. МВт-год, свідчать дані Аналітичного центру DiXi Group. Активізація закупівель дозволила скоротити тривалість відключень і загалом поліпшити ситуацію в енергосистемі, принаймні наскільки це було можливо в умовах суворої воєнної зими.
Постанова про збільшення прайскепів була чинною до кінця березня. Національний енергорегулятор мав би продовжити дію документа. У всякому разі логіку саме таких дій диктувала ситуація в енергосистемі й на ринку загалом. Однак цього не сталося, уже з 1 квітня прайскепи знову знизилися.
Урядові джерела повідомили LB.ua, що документ про нове підвищення граничних цін на імпорт електроенергії в НКРЕКП таки готували. Однак чому постанова не дійшла до розгляду і на якому етапі вона загубилася, достеменно невідомо. Ймовірно, мова про два варіанти розвитку подій: банальна халатність (про потребу ще одного затвердження просто забули) чи постанову спеціально притримали.
«Роками в нас ретельно формувався міф, що НКРЕКП — незалежний орган, на який політики й гравці ринку не мають жодного впливу. Це начебто обумовлено європейською практикою. Однак це неправда. Українські політики завжди втручалися в роботу регулятора, але ніякої політичної відповідальності нести не хотіли й не хочуть», — каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Через зниження прайскепів з 1 квітня критично впав імпорт електроенергії в дефіцитні години. Найперше мова про ранок, коли сонячні станції ще не генерують удосталь електроенергії, а його використання на доволі високому рівні.
Скажімо, у п'ятницю, 3 квітня, імпорт знизився до показника приблизно 20 % від загальної дозволеної потужності. Україна може закуповувати на європейському ринку до 2.45 ГВт електроенергії. (Невелика частка від цієї цифри також припадає на Молдову, енергосистема якої поєднана з українською.)
Знижені прайскепи утворюють дисбаланс у фінансових операціях. Скажімо, вже 1 квітня закупівлі зупиняли практично на весь день: з 06:00 до 17:00 імпорт взагалі не відбувався. Ціни на європейському ринку були вищими від граничної вартості. У наступні дні ситуація повторювалася.
«Мені здається, ситуація з прайскепами — це брак виконавчої дисципліни. Дія попереднього рішення добігла, у січні їх піднімали тимчасово. Ну от і нове засідання треба було провести ще в березні. Але відповідальний департамент чи забув, чи не звернув уваги на це. Керівництво просто не відстежує цього. А ризик графіків знеструмлення існує, бо хтось забув перекласти папірець чи десь там галочку в електронній системі додати», — каже фахівець галузі енергетики Геннадій Рябцев.
Когенерація зупиняється: держава на ходу змінює правила гри
На проблеми з імпортом наклався ще один фактор, який погіршив ситуацію в енергосистемі. Уряд скасував пільгові ціни на газ для виробників електроенергії. З постанови про покладання спеціальних обов'язків (ПСО) Кабінет Міністрів виключив ТЕС, теплоцентралі, газотурбінні й газопоршневі установки.
Виняток урядовці зробили лише один: за пільговою вартістю газ й надалі постачатимуть виробникам електроенергії у прифронтових і прикордонних з РФ регіонах. Генерувальне обладнання яких має бути розташоване в Чернігівській, Сумській, Харківській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській та Одеській областях.
Низка приватних інвесторів уже заявила, що зупиняє установки. Найчастіше вони дорікають уряду непослідовністю. Три гравці ринку не під запис повідомили LB.ua, що про скасування ПСО на газ їм фактично повідомили заднім числом. Хоча пільгову ціну мали б зберігати щонайменше до грудня, принаймні про такі домовленості кажуть гравці ринку.
Коли споруджували установки, вартість пального могла бути одним з чинників формування бізнес-моделі й очікуваної окупності проєкту. З одного боку, така позиція зрозуміла: бізнес хоче передбачуваності й очікує від уряду прогнозованих дій. Але з іншого, пільгова ціна не може бути вічною, держава не має можливості дотувати приватників просто так.
Наразі дедалі більше інвесторів зупиняють генерацію, оскільки працювати без збитків вони можуть лише в окремі години доби. А часте вмикання-вимикання техніки погано впливає на неї. Частина інвесторів також споруджувала генерацію коштом кредитів. А скасування пільгового тарифу точно не підстава для бодай перегляду відсотків за позикою. Тому така ситуація може відлякувати нові інвестиції у галузь.
«На мою оцінку, десь 700–800 МВт просто не вмикають, і це відбувається через прайскепи. Це повʼязана ситуація. Їм є сенс працювати не менш ніж чотири години на добу. А з ринковою ціною на газ і цими прайскепами вони у кращому разі вийдуть у нуль», — каже директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Скасування ПСО на газ зуміє покращити підготовку країни до наступного опалювального сезону, вважає аналітик Консалтингової компанії ExPro Михайло Свищо. Повернення до ринкових цін виправдане і справедливе, оскільки прибирає перекоси на ринку.
«Виробники електроенергії, які останні роки отримували пільгову ціну на газ, продають вироблену з нього електроенергію за ринковими цінами», — каже Михайло Свищо.
Україна планує імпортувати газ із ЄС, де ціни вже зросли удвічі. У минулому опалювальному сезоні держава закупила 4,6 млрд кубів пального. Наразі імпорт знизився до мінімуму через нестабільність на ринках. Очевидно, що на цьому тлі Нафтогаз не зацікавлений забезпечувати споживачів пільговим пальним. Імпортувати все одно доведеться, і поки незрозуміло, за якою саме ціною.
Запровадження пільгової ціни на паливо торік у грудні мало на меті прискорити запуск усієї наявної газової генерації, каже заступник голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики Андрій Жупанин. Упродовж опалювального сезону це допомагало долати дефіцит електроенергії.
«Уже не дивилися на ціну, на збитки Нафтогазу, на прибутки виробників електроенергії. Просто дали можливість працювати. Зиму ми пройшли, прийшов Нафтогаз. Він показує, що для нього подібне ПСО — це щонайменше 24 млрд грн збитків», — каже Андрій Жупанин.
Наразі внутрішнього видобутку газу достатньо, щоб забезпечити поточні потреби. Ба більше, частину пального держава таки закачує в підземні сховища. Мова про приблизно 2 млн кубів на добу, що учетверо менше, ніж попередніми роками.
«Усі танці навколо планів стійкості розібʼються об відсутність єдиної філософії розвитку ринку енергетики і спроможності дотримуватися обіцянок і не гратися з правилами. На практиці це означає, що не буде інвестицій і не буде надійного постачання енергії. Як і не може бути безкінечно дотованою ціна і газу, і електроенергії — з громадянами пора говорити чесно», — вважає виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк.
Теплокомуненерго у глухому куті
Серйозні проблеми виникли і в комунальної розподіленої генерації. Скажімо, у Черкасах місцеве теплокомуненерго вранці 1 квітня повністю зупинило генерацію електроенергії. Мова про установки, які покривали до 20 % споживання міста. Комунальне підприємство заявило: саме завдяки цій техніці Черкаси зуміли пройти складну зиму без знеструмлень об’єктів критичної інфраструктури.
З квітня теплокомуненерго може використовувати газ за пільговою ціною лише для обігріву будинків, у чому вже немає потреби: опалювальний сезон минув. Натомість закупівлі блакитного газу для генерації електроенергії зависли в повітрі. Пільгову ціну уряд скасував, а от механізму для закупівель за іншим схемами не затвердив.
Черкаситеплокомуненерго готове купувати газ за ринковими цінами, однак законодавство цього не передбачає. Влада міста закликає Кабінет Міністрів до дій, бо наслідки можуть бути катастрофічними.
«За відсутності рішень підприємство буде змушене зупиняти обладнання й готувати його до консервації. Ба більше — після консервації запустити когенерацію оперативно неможливо. У разі критичної ситуації місто не зможе дати додаткову генерацію електроенергії для держави. Під загрозою стабільна робота критичної інфраструктури й підготовка до наступного опалювального сезону», — каже міський голова Черкас Анатолій Бондаренко.
Несподівані графіки знеструмлення
Російські удари по енергетиці, проблеми з імпортом електроенергії та зупинка частини газової генерації — усе це вкупі спровокувало ще дужчий дефіцит електроенергії в Україні. Як наслідок, минулого тижня держава знову повернулася до графіків.
Найважчою ситуація є в ранкові пікові години: сонячні станції лише починають працювати. (Генерація на них обмежена через хмарну погоду.)
«Я точно проти будь-яких ПСО та прайскепів, а за ринкові ціни й адресні субсидії. Дотувати газову генерацію слід не Нафтогазу імпортним газом, а напряму з бюджету. Щоб видно було кому і скільки. Або Енергоатом: у нього ПСО є, їх можна розширювати, бо незрозуміло, куди він подів кошти населення, коли підвищили тарифи на електрику. Мабуть, ще мріють купити болгарські реактори», — каже екскерівник Оператора ГТС України Сергій Макогон.
Ситуація потребує термінової реакції державних органів. НКРЕКП цього тижня таки може знову взятися за підвищення прайскепів на імпорт електроенергії. Найближче засідання призначили на 7 квітня. Питання граничних цін винесуть буцімто саме «з урахуванням поточної ситуації та звернень учасників ринку». Таке формулювання щонайменше викликає подив: невже регулятор сам не передбачав негативного впливу знижених прайскепів на обсяги й інтенсивність імпорту?
«Для мене перезавантаження НКРЕКП — це не питання дискусій. А того, коли і як це робитимуть. Люди, що туди призначені, мають стосунок до справи Міндіча. Частина є на плівках, інші відверто пролобійовані учасниками цієї схеми. Відсутність перезавантаження регулятора — це для мене парадокс», — каже Олександр Харченко.
Стан енергомережі України досі залишається нестабільним. Покращує ситуацію сезонний фактор: весна поки що напрочуд тепла, тому споживання світла відносно мале. Водночас сонячні станції ще не вийшли на максимальний рівень виробництва електроенергії. Їхня встановлена потужність сягає показника понад 8 ГВт.
Триває і планова ремонтна кампанія на атомних станціях: уже зупинили два блоки. АЕС виробляють понад половину світла для країни. З іншими типами генерації ситуація поки що значно не змінилася.
Росія не припиняє атакувати українську енергетику. Обстріли стають дедалі масованішими. Кремль намагається запускати до тисячі безпілотників упродовж доби. Українська протиповітряна оборона й надалі демонструє високі показники збивання. Однак деякі обʼєкти росіянам вдається атакувати. Скажімо, під час останніх масованих ударів Кремль узяв під приціл трансформатори середньої потужності в західних областях. Москва сподівається на ефект накопичення наслідків від подібних атак.