У центрі столиці на вул. Жилянській, 96-А забудовник хоче звести 16-поверховий офісно-житловий і готельний комплекс з паркінгом просто впритул до будівель Музею. Будівництво на цій земельній ділянці може призвести до руйнування кількох пам’яток історії.
Ділянку, де планують будівництво, ТОВ «НВП "Рестін"» отримало в оренду за рішенням Господарського суду ще за часів мера Леоніда Черновецького, якого звинувачують у державній зраді. Тобто за передачу цієї землі в оренду Київрада фактично не голосувала, але через рік після цього рішення депутати погодили додати до цільового призначення ділянки ще й паркінг. Термін дії чергової угоди знову поновлювали через суд. Строк дії цієї угоди сплив ще два роки тому, і нині питання про розірвання договору — а саме за таке рішення мала б проголосувати міськрада в інтересах громади — так і не вирішене.
Наприкінці минулого року три фракції в Київраді пообіцяли підтримати відмову продовжити договір оренди — УДАР, ЄС і «Слуга народу». І цих голосів цілком вистачило б, аби рішення набрало потрібну кількість голосів. Утім початок березня, а питання так і не відголосували.
Сьогодні, 11 березня, у Київраді вирішуватимуть, чи включати це питання в порядок денний майбутньої сесії. Про це громадській ініціативі «Голка» повідомив секретар Київради Володимир Бондаренко:
«На численні звернення і громади, і прокуратури ми плануємо виносити питання відмови у продовженні договору оренди землі з ТОВ "Рестін" на найближчій сесій. 11 березня відбудеться засідання президії та погодження попереднього порядку денного. Сподіваюся, що голови фракцій це питання підтримають».
Сесію планують провести 21 березня, і громадськість буде слідкувати за поіменним голосуванням. УДАР, ЄС і «Слуга народу» запевнили, що підтримують це питання. Якщо прийде на засідання достатня кількість депутатів із цих фракцій, голосів має вистачити.
Замовником будівництва біля Музею видатних діячів є ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Рестін”. Засновниками компанії є АТ «Астера» й ТОВ КП «Інвест», а кінцевими бенефіціарними власниками — Володимир Шуляка й Ігор Штрель, про це свідчать дані YouControl.
АТ «Астера» і його власник Штрель, який працював, зокрема, в російському Сбербанку, уже фігурував у розслідуванні Bihus.info:
«З осені 2020-го у фірми, які виступали замовниками всіх трьох ЖК від ENSO як співвласник “зайшов” фонд “Астера”, яким володіла типова кіпрська “матрьошка”. У кінці цього ланцюжка була фірма Limedell Limited, яка виявилася також пов’язаною з Медведчуком».
Територія, де «Рестін» запланував будівельні роботи, входить до охоронних зон Музею. На цьому наголошує Наталія Войцещук, начальниця управління дозвільно-погоджувальної документації Мінкульту:
«Це охоронна зона пам'яток місцевого та національного значення, що входять до складу Музею, де заборонене нове будівництво, крім виключних випадків і тільки за проєктами, погодженими з відповідними державними органами охорони культурної спадщини. Саме те, що запланували забудовники — збудувати висотну будівлю, — заборонено законодавством. Ділянка, про яку йде мова і яку відвели під будівництво, впритул межує з територією Музею видатних діячів української культури та, зокрема, меморіальним будинком Панаса Саксаганського. Ці будівлі становлять виняткову культурну цінність, адже на зламі ХІХ і ХХ століть у близькому сусідстві тут проживали такі визначні українські родини, як Косачі, Старицькі, Лисенки й Тобілевичі».
Войцещук зазначає, що цей куточок Києва став унікальним культурним осередком і сприяв українському відродженню тих часів. Порушення цілісності й природності території може суттєво змінити характеристики або внести істотні деформації у сприйняття традиційної архітектури, нематеріальної спадщини й інших видів культурного надбання, представлених в експозиції Музею.
Докторка геологічних наук і професорка кафедри екології Києво-Могилянської академії Катерина Деревська акцентує увагу на тому, що будівельні роботи негативно вплинуть не лише на довкілля, а й на стан будинків, оскільки є джерелом вібрації і тиску на ґрунти, рослинний покрив і ґрунтові води локації. Відповідно, можливе затоплення фундаменту, руйнування будівельних конструкцій, утворення тріщин і руйнування стін.
Найбільшої шкоди будівництво може завдати меморіальному будинку Саксаганського, який дуже постраждав унаслідок вибухової хвилі під час російської ракетної атаки минулої осені. Наразі місто виділило кошти лише на протиаварійні роботи, тендер уже триває. Але повноцінну реставрацію, повідомила директорка Музею видатних діячів української культури Ольга Гураль, планують після війни.
І тут важливо зрозуміти, що Київрада навіть за часів Черновецького не дозволяла ТОВ «Рестін» виконувати будівельні роботи на цій землі, бо ділянка мала й має статус землі історико-культурного призначення.
Але оскільки свого часу суд не з’ясував, що це охоронна зона музею та не перевірив проєкт землеустрою на відповідність вимогам Земельного кодексу, а лише встановив бездіяльність Київради, яка не надала погодження забудовнику у визначені строки, прокуратура не перший рік у судах захищає ці об’єкти культурної спадщини.
І з цього приводу вже є три судові справи.
Прокуратура наразі вимагає визнати недійсним договір оренди з ТОВ «Рестін» у судовому порядку. Першу інстанцію в Господарському суді правоохоронці програли. І тепер справу слухають в апеляції (судді: Михайло Яковлєв, Євген Шаптала, Оксана Тищенко).
Окрім того, прокуратура подала позов до Департаменту містобудування та архітектури КМДА й Державної інспекції архітектури та містобудування. Ключова вимога — скасувати містобудівні умови й обмеження забудови та дозвіл на виконання будівельних робіт.
Цю справу спершу розглядав скандально відомий суддя Окружного адміністративного суду Києва Євген Аблов, фігурант «плівок Вовка». А якщо говорити про захист культурної спадщини, то він також відомий рішенням, яке узаконило позбавлення Гостинного двору статусу пам'ятки.
У справі щодо Музею видатних українських діячів Аблов, попри значний суспільний інтерес і складність такої категорії справ, відмовив у задоволенні клопотання прокуратури та призначив розгляд у порядку спрощеного провадження. Важливо, що хоч Верховна Рада ліквідувала «вовчий» ОАСК, ліквідаційна комісія досі не передала справу для розгляду в Київський окружний адміністративний суд.
Містобудівні умови та обмеження видали у 2014 році, а дозвіл ДАБІ на виконання будівельних робіт — улітку 2015-го. Та, крім цього, жодних інших погоджень, зокрема з органами, що опікуються культурною спадщиною, «Рестіну» отримати не вдалося.
Міністерство культури теж намагається захистити пам’ятку й не погоджує забудовнику проєктної документації та дозволу на проведення земляних робіт. Забудовник вважає, що Мінкульт пропустив строки для погодження й у суді намагається довести, що в такому разі має діяти принцип мовчазної згоди. Схожа ситуація була з іншим забудовником, коли розглядали справу, пов’язану із Софією Київською — і кілька днів тому забудовник позов програв.
І от третю судову справу стосовно Музею слухають за позовом ТОВ «Рестін» до Мінкульту в Київському окружному адміністративному суді. Сюди її направила на повторний розгляд суддя Верховного Суду Лариса Тацій.
Тут одразу кілька департаментів КМДА мали б долучитися третьою стороною в справі — департамент охорони культурної спадщини й департамент культури. Але вони не проявляють ініціативи, хоча прокуратура подавала клопотання, аби їх доєднали.
До кінця березня Київрада може відмовити в продовженні договору оренди землі під забудову в охоронних зонах музею, і це суттєво посилить позиції держави за позовами прокуратури в суді.
І хоча прокуратура захищає в цьому процесі інтереси держави, але власником землі є громада Києва, яка довірила своє представництво депутатам Київради. Якщо ж рішення депутатів буде на користь забудовника — продовжити договір оренди, то це не просто загальмує всі ці три справи в судах — правоохоронці муситимуть готувати ще один позов й оскаржувати таке рішення Київради.