Емманюель Макрон повідомив, що лідери європейських країн обмірковували спрямування до України своїх військ, хоча й не досягли консенсусу.
Тему допомоги військами обговорювали «дуже вільно й прямо», зазначив французький президент і додав: «Усе можливо, якщо це корисно».
«Я не зніматиму двозначності сьогоднішніх дебатів, називаючи імена. Я кажу, що це питання було порушене як один з варіантів, — зазначив він. — Багато людей, які нині кажуть "ніколи, ніколи", — це ті самі люди, що два роки тому казали "жодних танків, жодних літаків, жодних ракет дальнього радіусу дії". Маймо смирення визнати, що ми часто відставали від графіка на шість-дванадцять місяців. Це й було метою сьогоднішньої дискусії: усе можливо, якщо це корисно для досягнення нашої мети».
У саміті взяли участь президенти Фінляндії Саулі Нііністьо, Румунії Клаус Йоганніс, Литви Ґітанас Науседа, канцлери Німеччини Олаф Шольц, Австрії Карл Нехаммер, прем'єр-міністри Словаччини Роберт Фіцо, Нідерландів Марк Рютте, Естонії Кая Каллас, Чехії Петр Фіала, Іспанії Педро Санчес і міністр закордонних справ Великобританії Девід Кемерон. Сполучені Штати представляв заступник держсекретаря США у справах Європи та Євразії Джеймс О'Браєн, а Канаду — міністр оборони Вільям Блер.
Деякі учасники відразу відхрестилися від нібито намірів відправити в Україну своїх військових.
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що «документ з обмеженим доступом», який підготували до саміту, містив натяк, буцім «низка країн-членів НАТО та ЄС розглядає можливість відправити війська в Україну на двосторонній основі».
Очільник словацького уряду «не може сказати, з якою метою і що робитимуть» іноземні війська в Україні. Фіцо також висловив думку, що «стратегія Заходу щодо України повністю провалилася».
Президент Польщі Анджей Дуда підтвердив, що навколо відправлення військових до України розгорілася «найгостріша дискусія». «Не було абсолютно ніякої згоди» і «таких рішень абсолютно немає», додав він.
Польський прем'єр Дональд Туск на брифінгу після зустрічі з чеським колегою Петром Фіалою також наголосив, що його країна не планує відправляти свою армію.
«Думаю, не потрібно сьогодні спекулювати, чи будуть обставини, які можуть змінити цю позицію», — сказав Туск.
А чеський прем'єр упевнений, що слід розвивати ті шляхи підтримки, які союзники України вже застосовують, а не якісь нові. «Я вірю, що нам не потрібно відкривати якісь інші методи чи шляхи», — акцентував Фіала й пояснив, що нині основна увага зосереджена на військовій допомозі, гуманітарній та економічній підтримці.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц пообіцяв, що сухопутних військ європейських країн та інших членів НАТО в Україні не буде.
«Учора в Парижі ми домовилися, що кожен має зробити більше для України. Для цього потрібна зброя, боєприпаси й ППО. Ми працюємо над цим. Ясно одне: сухопутних військ європейських держав чи НАТО не буде», — заявив лідер.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у коментарі AP повідомив, що блок не планує відправляти війська в Україну, пише УП. Утім додав, що індивідуальні рішення окремих країн узгодження з усіма членами НАТО не потребують.
Не планує відправляти війська в Україну для широкомасштабного розгортання й уряд Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.
Про це сказав речник прем'єр-міністра Великої Британії Ріші Сунака, повідомив телеканал Sky News. Цього питання не опрацьовують, зазначив він, але Велика Британія допомагає з «технікою, засобами й навчанням». «Окрім невеликої кількості персоналу, який перебуває в країні для підтримки Збройних сил України, не маємо будь-яких планів для широкомасштабного розгортання», — сказав він.
Цікаво, що чи не першим про ймовірність бажання деяких країн НАТО ввести війська в Україну, якщо на Вільнюському саміті Києву не нададуть реальних гарантій безпеки, минулого літа заговорив ексочільник НАТО Андерс Фог Расмуссен.
Він припускав це, якщо Альянс не домовиться про чіткий шлях уперед для України.
«Якщо НАТО не зможе домовитися про чіткий шлях уперед для України, існує ймовірність того, що окремі країни можуть вжити заходів. Ми знаємо, що Польща дуже залучена до надання конкретної допомоги Україні. І я не виключав би можливості того, що Польща ще сильніше залучиться до цього контексту на національному рівні, а за нею підуть країни Балтії, можливо, включаючи розміщення наземних військ», — спрогнозував тоді Расмуссен.
Поляки серйозно думають над тим, щоб створити своєрідну коаліцію охочих, якщо Україна не отримає гарантій у Вільнюсі, також гадав він.
При цьому заявив, що для України було б цілком законно звернутися по таку військову допомогу.
Минуло менш ніж вісім місяців, Вільнюський саміт далеко позаду, у запрошенні України до НАТО на Вашингтонському теж немає певності, а Польща робить дещо інші заяви. Водночас відзначимо, що до хору тих, хто заперечує можливість допомоги Україні арміями, жодна країна Балтії не приєдналася. Принаймні поки що.
Більше на цю тему — у матеріалі «Чи прийдуть війська членів НАТО на український фронт і до чого тут Орбан» на LB.ua.