Звісно, усе це не означає, що завтра чи післязавтра французькі підрозділи займуть позиції під Білогорівкою, а німецькі — поблизу Роботиного. Понад те, вони взагалі не опиняться на фронті, якщо наші оборонні дії будуть успішними: за словами наших співрозмовників з числа європейських дипломатів, поки що в обговореннях європейських лідерів йдеться виключно про можливість невідкладної допомоги в разі якоїсь критичної для України ситуації на фронті.
Як не дивно, певну роль у тому, що європейці замислилися про пряму військову підтримку України, зіграв Віктор Орбан, який традиційно виступає проти будь-якої допомоги нам. Коли угорський прем’єр заблокував пакет на 50 млрд євро, лідери ЄС узялися вкотре переконувати його змінити ставлення до допомоги Україні. І саме тоді він, зокрема, аргументував партнерам свою позицію: мовляв, не маю якихось симпатій до Росії (було б дивно, якби Орбан визнав особливі стосунки з Кремлем), але проти, бо спочатку ми даємо зброю, а потім доведеться і самим воювати.
«І тут ми зрозуміли: Орбан правий, воювати таки доведеться», — зауважив LB.ua співрозмовник, близький до керівництва оборонного відомства однієї держави ЄС ще в січні цього року.
Інший співрозмовник LB.ua, близький до переговорного процесу, додав, що словацький прем’єр Роберт Фіцо, союзник Віктора Орбана в багатьох питаннях, навмисне заявив напередодні зустрічі європейських лідерів у Парижі, що кілька членів НАТО «розглядають можливість відправити свої війська в Україну на двосторонній основі», аби заздалегідь сформувати негативне ставлення до такої перспективи. І хоч, за словами нашого джерела, такий розвиток ситуації нікого не тішить, однак і панічних настроїв у лідерів Євросоюзу на зустрічі в Парижі не спостерігали.
«Фіцо не збрехав в одному: про таку можливість (відправити військових. — LB.ua) говорив не лише Макрон, а й кілька інших керівників держав ЄС», — додав співрозмовник.
За підсумками зустрічі президент Франції заявив, що нині консенсусу в питанні відправлення військ до України немає. І не буде, якщо відверто. Олаф Шольц, наприклад, відповів категорично: «Сухопутних військ європейських держав чи НАТО не буде».
А втім, як сказав генсек НАТО Єнс Столтенберг, хоч Альянс і не планує відправляти війська в Україну, індивідуальні рішення окремих держав не потребують одностайної підтримки всіх його членів.
Станом на зараз усі наші співрозмовники в Україні та ЄС оцінюють ймовірність безпосередньої участі європейців у війні проти Росії як мізерну — за умови, що Росія не створить для цього певних підстав.
Проте саме публічне обговорення теми безпосередньої участі європейських військ у війні проти Росії свідчить, що наші партнери готуються переступити чергову червону лінію у власних головах. Про це сказав і сам Макрон: «Багато людей, які нині кажуть "ніколи, ніколи", — це ті самі люди, що два роки тому казали "жодних танків, жодних літаків, жодних ракет дальнього радіусу дії"». Промовляючи це, Емманюель Макрон мав на увазі й самого себе: у 2022-му власне президент Франції від імені НАТО озвучив позицію партнерів про неприпустимість передавати Україні танки й літаки.
