Норма про заборону поширення інформації
Проєкт закону пропонує встановити «обмеження для військовослужбовців на поширення в медіа, інформаційних системах загального доступу інформації, яка дозволяє визначити геопросторові дані про військові об’єкти, військові частини (підрозділи) та військовослужбовців під час виконання покладених на них завдань; характер цих завдань та сили і засоби, що залучені до їх виконання».
Однак цю норму неоднозначно сприйняли навіть у профільному безпековому комітеті Ради. Зокрема, бойовий офіцер, представник «Голосу» Роман Костенко назвав її «поганою» через ризики заборони військовим поширювати будь-яку інформацію в ЗМІ.
На думку офіцера й колишнього нардепа Ігоря Лапіна, ця норма ніщо інше, як «намагання закрити роти військовим».
Утім треба сказати, що фото військових на тлі об'єктів, які можна ідентифікувати та прив'язати до координат, — справді велика проблема. «У ворога працюють великі команди OSINT-фахівців, які з допомогою програмних засобів моніторять соцмережі, знаходять фото й відео, які дають змогу вирахувати координати для наступного ураження, — розповів LB.ua офіцер військової контррозвідки. — У багатьох арміях заборонено публікувати в соцмережах подібні фото, навіть використовувати соцмережі в зонах бойових дій. У нас у цьому сенсі махновщина: хто що хоче, те і робить. А потім маємо важкі наслідки».
Ірина Шевченко, колишня журналістка й речниця батальйону «Сармат», яка служить не перший рік, також зазначила, що проблема з поширенням інформації існує.
«Часто військові знімають відео прямо на позиціях з увімкненою геолокацією. Або знімають так, що позицію можна визначити за орієнтирами. Це, звісно, допомагає росіянам гарненько навестися й рознести ту позицію до бісової матері», — розповіла вона LB.ua.
Ворог не лише корегує вогонь, зазначила Шевченко, а й використовує у своїй пропаганди ті відео, де бійці на щось скаржаться.
«Тому в запропонованих змінах не бачу нічого страшного. Хіба може спрацювати ефект виконавця, коли намагатимуться заборонити знімати й викладати будь-що замість того, щоб фахово проінструктувати, що можна знімати і викладати, а що ні. І головне — чому не можна», — наголосила вона.
Ще один військовий, співробітник Апарату ВР з 2015-го по 2022 рік Олександр Антонюк теж погодився, що загалом виправдано регулювати поширення інформації військовими. Утім норму можуть використати як інструмент тиску на військовослужбовців, які не згодні з командуванням, поширюють дані про системні проблеми в армії та військових частинах.
«Щоб зняти такі застереження, вважаю за доцільне передбачити додаткові відповідні норми до статутного документа щодо поводження військовослужбовця в соціальних мережах. Та варто ще раз зазначити, що військовослужбовець не цивільна людина, тож апріорі не може повноцінно користуватися всіма правами й свободами, які є в цивільному житті», — наголосив він.
Хто не зможе звільнитися й нові підстави
Також проєкт пропонує нову редакцію статті про підстави для звільнення з військової служби: «Військовослужбовці не можуть бути звільнені з військової служби до набуття права на пенсію за вислугу років, крім випадків, передбачених законами України».
Повністю вилучать норму про право звільнення, коли службу припиняють, бо строк контракту минув або систематично не виконуються його умови.
Ірина Шевченко додала, що «цей пункт насправді турбує: як би ми всі назавжди не залишилися в армії», — зазначила речниця батальйону «Сармат».
Також планують прибрати такі підстави для звільнення: «за віком, за власним бажанням, за станом здоров’я, через службову невідповідність, у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у вигляді позбавлення чи обмеження волі, позбавлення військового звання, позбавлення права займати певні посади, у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за корупційне правопорушення або адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, на підставах, визначених частиною другою статті 36 Закону України “Про розвідку”, а також через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України».
Олександр Антонюк вважає, що нова загальна редакція повністю прибирає прямі підстави для звільнення.
«На мою думку, розмиття цієї статті суттєво ускладнить звільнення з військової служби, зокрема, за власним бажанням чи через закінчення строку контракту. Аби уникнути спекуляцій, законодавцю варто дати більш чіткі роз'яснення підстав», — зазначив він.
Водночас автори законопроєкту хочуть розширити підстави для звільнення від виконання службових обов'язків у разі хвороби дитини віком до 14 років, яка потребує стаціонарного лікування. А саме: «на весь час їхнього перебування в стаціонарі разом з хворою дитиною». Причому зі збереженням грошового забезпечення.
Гендерна рівність
Ще одна новація — зміни до декількох законів стосовно гендерної рівності військових.
«Речове, медичне, психологічне та соціальне забезпечення військовослужбовців здійснюється з урахуванням потреб жінок і чоловіків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України», — пропонують автори.
Також планують внести зміни до Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, аби військові «поважали честь і гідність кожної людини, не допускали порушень, пов’язаних з дискримінацією за ознакою статі чи сексуальними домаганнями».
У разі ухвалення закону командир (начальник) зобов’язаний «організовувати та неухильно особисто дотримуватися принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у службовій діяльності».
Службове розслідування, пов’язане з дискримінацією за ознакою статі й із сексуальним домаганням, проводитиме комісія, до складу якої призначатимуть, за змогою, представників обох статей у рівному співвідношенні.
Додаткові відпустки й умови лікування
LB.ua уже докладно писав, як ще в червні військовим збільшили відпустки до 40 днів. Право на відпочинок визначили протягом 30 днів частинами за умови одночасної відсутності не більш ніж 30% загальної чисельності військовослужбовців. Ще впродовж 10 днів — за сімейними обставинами.
Тепер же нардепи запропонували додаткові норми одноразової відпустки при народженні дитини зі збереженням грошового забезпечення в повному розмірі та тривалістю не більш як 10 календарних днів.
Також відпустка можлива на підставі висновку військово-лікарської комісії (ВЛК) у зв’язку з хворобою або після поранення (контузії, травми або каліцтва) зі збереженням грошового й матеріального забезпечення. (Якщо є наказ про звільнення військовослужбовця, її пропонують не надавати взагалі.) Тривалість визначатимуть за характером захворювання чи поранення. Надаватимуть без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України, але не більше від двох діб в один кінець.
Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров’я та у відпустці для лікування може становити щонайменше десять діб. Водночас не перевищуватиме дванадцяти місяців поспіль, крім окремих випадків за додатковими нормативно-правовими актами. Уточнюють, що безперервно лікуватися за кордоном військові зможуть понад чотири місяці.
Перерахунок пенсій, вимоги до капеланів і контроль за гумдопомогою
У проєкті з'явилися статті про право звернутися по призначення (перерахунок) пенсії під час дії воєнного стану і призовників, і контрактників за письмовою заявою, яку завірив командир (начальник) військової частини.
Важлива ініціатива — вимоги до військових капеланів. Не зможуть ними стати ті, хто належить до релігійної організації (об’єднання), яку стаття 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» визнає належною до структури, керівний центр якої розташований у державі-агресорі.
Також депутати пропонують змінити закон про гуманітарну допомогу. Аби спеціально уповноважений державних органів з питань гумдопомоги обов'язково перевіряв її якість для Сил оборони. Отримувачів гуманітарної допомоги, які порушуватимуть законодавство, виключатимуть з Єдиного реєстру.
Винагорода обмежено придатним або непридатним
Проєкт уточнює підстави виплати додаткової винагороди під час дії воєнного стану військовослужбовцям, які визнані ВЛК обмежено придатними або непридатними до військової служби з переоглядом через 6–12 місяців і зараховані в розпорядження відповідних командирів.
Їм упродовж двох місяців з дня зарахування в розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці й на лікуванні) пропонують виплачувати грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою в повному обсязі.
А вже після понад двох місяців у розпорядженні й до дня виключення зі списків особового складу під час звільнення з військової служби — щомісячно оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років і додаткову винагороду в розмірі 20100 гривень.
Документ містить і норми захисту поліцейських, які отримали інвалідність унаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва).
Що переписали?
Ще до першого читання законопроєкт доопрацювали в комітеті й перереєстрували 11 грудня. Як пояснила секретарка оборонного комітету Мар’яна Безугла, виключили ряд важливих норм. Зокрема, про зарахування часу пільгової вислуги років. За її словами, у першій редакції пропонували:
— час проходження військової служби під час дії воєнного часу (стану) — один місяць служби за два місяці;
— час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, — один місяць служби за три місяці;
— час безпосередньої участі у бойових діях під час дії воєнного часу (стану) — один місяць служби за чотири місяці;
— час перебування у полоні, якщо полонення не було добровільним і особа, яка потрапила в полон, безпосередньо брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, захисту безпеки населення та інтересів держави, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, і, перебуваючи в полоні, вона не вчинила злочину проти миру і людства — один місяць служби за п’ять місяців.
«Ці норми зняли. Бо є чинна постанова КМУ 393. Якщо будуть такі зміни, то до неї (постанова про порядок обчислення вислуги років ще від 1992 року. — Ред.). Ми плануємо ухвалити цей закон у першому читанні до кінця року. І в січні 2024-го в цілому. А також працюємо над фіналізацією складного проєкту про мобілізацію», — пообіцяла Безугла.